Вступ. Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Вітаю священників, вірних, родини військовослужбовців християнським привітом «Слава Ісусу Христу!». Безумство людей розп’яло Сина Божого – Любов і Милосердя.

І). Нині священники читали дванадцять Євангелій. Боже Слово розповідає нам про страсті Христові. Воно описує найстрашніший злочин вчинений людьми. Декілька днів тому, у Квітну неділю всі кричали похвальні слова Ісусові  «Осанна». Люди раділи славі Ісуса Христа, бо всі вважали Його за політичного лідера і визволителя народу від гніту своєї влади та від влади окупантів. Оскільки це виявилося не так, то євреї почали нині кричати і свідчити перед Пилатом протилежне: «Нема в нас царя, тільки кесар» (Ів.19:15).

Виникає логічне питання: «Чому навіть після визнання Христа людство залишається духовно сліпим?». Гордість – мати всіх гріхів, робить людину духовно сліпою і закриває дорогу до Раю. Цей один гріх ангелів зробив дияволами, перших людей Адама і Єву вигнав з Раю та в цілих поколінь відійнялося блаженство. Тепер всім людям потрібно турбуватися про перехід до Раю через добру сповідь і сльози покаяння.

Бог Створив Рай на Землі, а людину створив безсмертною. Люди стали ігнорувати Бога, Його слово і закон. Церква нам не потрібна, бо я в душі вірю. На таку позицію маємо досить просту думку. Їсти в душі, пити в душі, женитися в душі, празник робити в душі, за зарплатою ходити в душі, отримувати лікування в душі, душею користуватися смартфоном.  Тому віра в душі – це лінивство і повна відсутність віри.

Ми самі знаємо, як жити і що робити та сперечатися, бо маємо свою думку. Люди вважають Бога не своїм порадником. Постійні хвороби, війни, крах, аборти і розводи в сім’ї, навіть тоді не хочемо просити допомоги у Бога. Гордість дозволяє людям відкидати Бога і заводити дружбу з дияволом. Завдяки йому ми загубили безсмертя і Рай. Наші діла грішні, постійно брешемо і вбиваємо брата свого. Перший вбивця гордий і жадібний Каїн, котрий вбив свого рідного брата. Сатана спокусив його і тому до нині проходять війни, які провокують каїни – лукаві діти диявола. Вони перетворюють Богом даний світ у пустиню і безумство. Людина робить Пекло на Землі. Якщо люди вибирають Пекло на Землі, то вони туди і підуть. Бог дає нам єдину дорогу Ісуса Христа: «Я – путь, істина і життя» (Ів.14:6). Пасха – це одинокий спосіб перетворити цей світ знову на Рай і захист від смерті і страждань. Отже, Ісус Христос – наше спасіння!

ІІ). Папа Лев ХІV у Страсний тиждень підходить і цілує  Хрест у тихому поклонінні. Наступник Петра вшановує знаряддя Страстей Христа — не як символ поразки, а як знак відкуплення. Приклад Папи – це жест і відлуння віри. Церква споглядає таїнство Христа, де страждання стає перемогою. Людство стало свідком безумства, коли розіп’яли Сина Божого. Його праведність і любов викривають гріховність і злобу людського серця.

Природа відреагувала на смерть Ісуса великою скорботою. Люди рідко уміють відгукнутися щирим серцем на терпіння. Людям потрібне покаяння за обрані гріхи байдужості, жадібності, лицемірства, наклепів. Вибирати покаяння потрібно швидко, бо час не має ціни, проте він дорожчий за будь які скарби. Його не можливо привласнити, ним можна миттю розпоряджатися. Він не підлягає зберіганню, лише свідомому вибору, куди його можна спрямувати. Хвилини спливають і зникають назавжди.  Час в житті найцінніший. Він може закінчитися любої хвилини. Ніхто не знає скільки нам відведено. Однак ми маємо можливість жити так, неначе він останній.

Страшний час настав. Одні чекають рідних з війни. Другі плачуть біля могил. Когось катують в полоні. Хтось зник безвісти. Хлопці в холодних окопах стоять до останнього. Інші змучилися.

Висновки. «Якби ми самі себе осуджували, то нас би не судили. Коли ж Господь нас судить, він нас тим поправляє, щоб не були ми засуджені зо світом». (І Кор. 11:31-32). Не можна судити жодну людину, якими б жахливими не були її злодіяння. Людина навіть в останню мить у житті має шанс розкаятися і бути повністю прощеною. Приклад розкаяного розбійника має бути заохоченням до поправи свого життя. Не тримайте образ, бо вони не карають інших, але забирають ваш спокій й енергію. Це наука для всіх поколінь вірних.

Нехай Пресвята Богородиця Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя» вислухає благання народу України і випросить милосердя для нашої Батьківщини.

Господи, за молитвами блаженного Миколая Чарнецького, не дозволь нам з глибоким смиренням згадати про мене у Своєму Царстві. Амінь.

+Василь Івасюк
Правлячий Архиєрей
Коломийської Єпархії.

м. Коломия

9 квітня 2026 р. Б.