«Народ, який думає на один рік – вирощує хліб;

Народ, який думає на десять років – вирощує сади;

Народ, який думає на сто років – вирощує молоде покоління»

(Народна мудрість).

Вступ. Зішестя Святого Духа – це рушійна сила, яка просвітлює й очищує життя людей і допомагає виростити молоде покоління у любові до Бога, до людей і до своєї землі.

І). Празник Зіслання Святого Духа – це день народження Церкви. Ісус Христос у день свого Вознесіння на небо дав апостолам обітницю: «Не полишу вас сиротами; я прийду до вас» (Ів.14:18). П’ятдесятого дня після Воскресіння апостоли були зібрані разом і сповнилися силою з висоти та стали здатними проповідувати Євангеліє по цілому світу. Ісус сказав їм: «Ви – свідки (…). Я вам пошлю те, що мій Отець обіцяв був. Сидіть у місті, аж поки не одягнетеся силою з висоти» (Лк.24:48-49). В іншому випадку апостоли були б звичайними людськими проповідниками, а так стали посланцями Бога і нам це передали. Дух Святий зробив рибалок мудрецями, навчив і настановив священиків та через Церкву роздає свої дари. Апостол Павло каже знамениті слова, що кожен християнин є храмом Духа Святого. У 104-му Псалмі молимося, Боже: «як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються у свій порох. Зішлеш твій дух, – вони оживають» (Пс.104:29-30). Отже, тіло без душі мертве, так і душа без Святого Духа мертва.

ІІ). Святий Дух допомагає людям організовуватися у Божий народ. Божий народ правдиво служить людям в Україні, бо просвітлений духом з висоти, навчений й освічений дарами Духа Правди. Його сходження супроводжувалося шумом з неба. На кожного апостола зійшов вогненний язик і, наповнившись Святим Духом, вони почали говорити різними мовами (пор.Дії 2:1-4). Ця подія поклала початок поширенню християнства через народження Церкви і продовження виховання Божого народу у світлі Нового Закону любові.

Тарас Шевченко про це писав так: «І день іде, і ніч іде, І, голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки?». Апостоли правди і науки – це Божі посланці, а не просто людські проповідники, як кажуть протестанти. Вони є висвячені, тобто спеціально помазані і стали прикладом людяності, котру розкривають у кожному з нас. Апостоли правди і науки пробуджують свідомість всіх людей і тих з якими їм приходиться зустрічатися, щоб навчити народи любити один одного та почати, за словами Шевченка, «до самого Бога молитися…». І тут пригадуємо крилатий вислів Дмитра Павличка: «Шевченко народив, а Франко виховав українську націю».

Блаженніший Святослав у своєму зверненні про «Майбутнє нашої Церкви, України і народу» дуже щиро переживає за освіту і виховання наших дітей, бо від них залежить майбутнє. Нині тривога огортає суспільство, яка походить від Міністерства освіти та науки України, згідно наказу №641 від 18 травня 2020 року – вилучити предмети «Основи християнської етики», «Християнська етика в українській культурі» і «Основи сім’ї» з навчальної програми. Такі непродумані реформи в християнській освіті перешкоджають діяти Святому Духові в нашому суспільстві і завдають поважної шкоди у розвитку дітей та молоді. Простими словами, йде повна деградація освіти, за яку ми дорого заплатимо в скорому часі.

Пандемія розігнала людей від храмів та не змогла закрити святині у душах людських. В цілому виглядає так, що диявол хоче приспати пильність людей і повернути атеїстичний Радянський Союз у всій своїй жорстокій і безжалісній формі. На щастя, радянську імперію вже не повернути, хоча боротися за Незалежність України треба кожного дня, починаючи від освіти, яку нині переслідують. Іншими словами, відкинення заповідей Христа – це підготовка до приходу справжнього Антихриста і нового періоду беззаконня! Навчальні заклади без Бога – це печери розбійників.

ІІІ). Ісус Христос кричить і волає до влади та батьків: «Пустіть дітей! Не бороніть їм приходити до мене, бо таких Царство Небесне» (Мт. 19:14). Прийти до храму з дитиною – це означає почати виховувати новий Божий народ так, щоб більше ніколи не повторився фашизм і безбожний комунізм, а наші діти були правдивими християнськими керівниками. Процес виховання людини довгий і важкий та сповнений клопотів. Майже тридцять років викладаємо в школах «Християнську етику», щоб допомогти дітям і молоді розрізняти добро і зло та знайти дорогу до Бога під дією Святого Духа. Незалежність України відкрила широко двері до вивчення Святого Письма і так крок за кроком виривала людей з обіймів метастазів атеїстичного виховання, зберігаючи їхню гідність. Наказ №641 перекреслює багаторічні зусилля батьків, вчителів і всього народу. Християнську етику, яка давала відповіді на виховні виклики дітей та молоді було ліквідовано незрозумілим нікому терміном «з метою оптимізації». Горе керівникам, котрі викинули Христа з серця України і пішли за Антихристом. Тарас Шевченко кричить про теперішні події так: «За шмат гнилої ковбаси У вас хоч матір попроси, То оддасте. Не жаль на його, На п’яного Петра кривого. А жаль великий на людей, На тих юродивих дітей!» (Шевченко. 1848, Косарал). Однак, батьки мають право й обов’язок впливати на зміст навчальних програм, згідно яких навчаються їхні діти.

У теперішний час наше суспільство переходить реформи без Бога і тому вони відбуваються не завжди у кращу сторону. Наприклад, було шість-сім сіл, а стало одне і слідом позакривалися садочки та школи. Цікаво, що скаже перепис? Роблячи такі безвідповідальні рішення не тільки у сфері освіти, влада виключає допомогу Святого Духа на розвиток України. Іншими словами, «Нам не треба Бога, бо самі стали маленькими чи великими божками і так званими ангелами роздору». Історію ніхто не хоче вчити і знати, бо всі живуть тільки нинішним днем та уповають тільки на свою силу, а культура сформована тисячолітньою християнською традицією ще від княгині Ольги і рівноапостольного Володимира Великого, просто нівелюється. Натомість впроваджуються програми і реформи, котрі є чужими для наших дітей, бо суперечать християнській моралі та знищують гідність і свободу людини та Незалежність.

Шануймо гідність кожної особи та не забираймо в неї право на християнське виховання, бо така людина своїми зусиллями і знаннями вміє перемагати труднощі. Вихована людина має почуття гідності і відзначається патріотизмом, вміє самостійно критично мислити, дбати за життя, бо вона тут живе. Бог через таких людей дає державі Україна і нації таку духовну силу, з якою можна і варто йти в майбутнє.

ІV). Майбутнє народу – це виховані і нерозлучені молоді сім’ї. Мати батьків — це основне право кожної дитини. Кожна дитина має природне право народитися, отримати виховання від батька і матері та вирости у сім’ї, щоб стати справді собою. Хочемо навести приклад, як батько виховав, навчив і зберіг сім’ю рідного сина.

Притча: Прийшов син до батька і каже: «Розлучаюсь. Набридло! Мама добре казала, що моя жінка лінива. Скільки можна самому працювати і заробляти на хліб? Вона ледащо, бо ніде не працює!».

Батько лагідно запитав: «Чому? Сину, це за те, що я не завжди був добрий з твоєю мамою? Це моя провина, що в тебе є темний куточок з думкою про розлучення».

Син каже: «Батьку, що ти радиш – не розлучатися?».

Батько: «Не розлучайся. Навіть і не думай про такий гріх».

Син «Це значить терпіти до кінця днів свою жінку?».

Батько: «Ні! Не треба терпіти. Не ти її терпиш, а своє погане відношення до жінки. Перемінишся сам і тоді все переміниться навколо тебе.»

Син: «Як переміниться?»

Батько: «Дивись на жінку так, як навчає Бог через Святе Письмо. Вона Божий дар для тебе. Твоя радість, помічниця, мати твоїх дітей. Могутня і делікатна посудина у твоїх руках, щоби ти тримав її ніжно й обережно. Все інше дрібниці. Якщо вона сьогодні чогось не вміє – навчиться. Ти і сам не все вмієш робити, що повинен. Якщо вона щось не встигає- прикрий її цю слабкість своєю силою і любов’ю. Якщо жінка чогось не знає, розкажи їй за вечерею, ніжно обнявши її за плечі. Ваша дорога – це тільки ваша спільна дорога. Ваша любов – це тільки ваша спільна любов. Кожний хто тобі «вкладає в очі ненависть до жінки», – ворог твого дому. Навіть коли це твоя мама, твій брат чи твій найкращий товариш. Не суди їх строго за це. Прости. І кожному з них дай зрозуміти, що за свою честь, якщо треба, ти без роздумів помреш, але нікому не дозволиш доторкнутися навіть поганим словом до своєї сім’ї.».

Син «Тату, вас з мамою також хотіли розлучити?».

Батько «Ми і без «помічників» деколи міцно сварилися. Нерозумними були, гордими і впертими. У вас інше життя, можна вільно ходити до храму. Вас від Бога ніхто не проганяє. Просіть у Нього мудрості. Поступайтеся один одному. Любов, сину якщо ти не знаєш, сама росте. Всю велич любові, її цінність ти побачиш тільки в глибокій старості, коли цю саму жінку ти вечором ніжно обіймеш за плечі і вам не потрібно буде слів.»

Ось для чого нам потрібна «Християнська етика» у школі і житті. Головне це збереження сімей, котрі у сучасному світі повинні свідчити вчинками і способом свого життя про свою віру в Ісуса Христа. Сім’я – це середовище, каже Блаженніший Святослав, де ми вчимося бути людьми. Представники влади разом з духовенством опікуймося українською родиною і бережімо всіма силами цінність та святість християнського подружжя.

Висновки. Святий Дух через апостолів правди і науки запалює у наших душах вогонь любові до України та народу. Питання освіти і виховання – це питання безпеки та розвитку нашої держави. Кожна людина може бути апостолом і нести у світ людяність. Так робив світлої пам’яті владика Софрон Мудрий, котрий відновив призабуту пісню «Де ж наша слава, слава кривава. (…) Хочемо просвіти хочемо летіти …» і сколихнув студентську молодь.

Основою української ідентичності – є наявність в домі портрета Тараса Шевченка та його книги Кобзар. Основою християнської ідентичності у домах мають бути ікони Христа Спасителя, Пресвятої Богородиці, Святе Письмо і молитовник. Ось із цього треба починати навчати молоде покоління і тоді не буде навіть думки забороняти «Християнську етику».

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, через Коломийську ікону «Це Мати твоя», дай народу України світло Духа Святого, щоб з любов’ю навчати наших дітей пізнавати Бога через молитву і Святе Письмо.

«Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога Отця, і причастя Святого Духа з усіма вами. Амінь» (ІІ Кор. 13:13).

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії

9 червня 2020 року Божого

с. Поляниця