Слово єпископа Василія Івасюка на XVI зʼїзді Апостольства Доброї Смерті в селі Погоня

«Моліться і чувайте,
бо не знаєте ні дня, ні години»
(Мт. 25:13)

Вступ. Вітаю отців василіан, Даниїлу Почтар – генеральну настоятельку Апостольства Доброї Смерті і всіх присутніх християнським привітом: «Слава Ісусу Христу!». Апостольство покликане постійно молитися за спасіння людей і нести їм надію перед обличчям смерті. Святий Дух, зійшовши із висоти, перемінює та наповнює своєю благодаттю всі створіння.

І). За допомогою Пресвятої Богородиці до Царства Божого. Ігумен монастиря отців-василіян Володимир Палчинський дня 13 квітня 1999 року став ініціатором створення Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Метою Апостольства є жертовно молитися, щоб випросити вірним перебувати в освячуючій ласці Божій; релігійно байдужим і грішникам виблагати ласку навернення і для всіх – ласку доброї смерті.

Пресвята Богородиця Мати Божа Неустанної Помочі зустрічає сьогодні членів Апостольства Страждальної Матері Божої Покровительки Доброї Смерті в Погоні. Ви дякуєте Богові за всі отримані ласки милосердя через руки Діви Марії. Господь любить вас, а особливо в цьому благословенному місці – Погоні.

ІІ). «Іди за мною» (Мт.30:9). Ісус Христос сьогодні в Євангелії покликав Матвія іти за Ним. Він кинув митницю, встав і пішов за Христом. Ісус кличе кожного з нас, але відповідь завжди за нами. Він пропонує одним — священство, іншим – монашество, комусь батьківство і материнство, комусь лікаря, або іншу професію. Вас покликав до важливого обов’язку – бути членами Апостольства Страждальної Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Ви почули голос Ісуса і радо прийшли до стіп чудотворної Богородиці випрошувати для рідних і всіх хто просить Божих ласк.

Пресвята Богородиця дала добрий приклад бути вірною своєму покликанню. Вона показала, як потрібно виконувати  волю Божу. Людині не є легко пізнати і зрозуміти її. Так само було не легко зрозуміти Божий план для Діви Марії. Ангел Господній з’явився їй і сказав, що вона зачне в своєму лоні і породить природньо сина. Богородиця здивовано сказала: «Як це станеться, адже я мужа не знаю?». На це ангел відповів: «Дух Святий зійде на тебе». Богородиця до кінця не зрозуміла, але довірилася Божому посланцю. І тільки тоді сказала: «Нехай зі мною станеться по Твоєму Слову».

ІІІ). Милосердя Боже хоче людині життя, але не смерті. Папа ХІV Лев у звернені до народу України в Ювілейній рік прощі в Римі навчає, що віра вашого народу піддається випробовуванню. Багато людей від початку війни ставили питання: «Господи, чому все це? Де ти є? Що маємо робити, щоб врятувати наші сім’ї, наші домівки і нашу Батьківщину?». Вірити – це не означає мати готові відповіді на всі питання. Вірити – це довіряти, що Бог є з нами і дає нам свою благодать. Останнє слово завжди за Ним. Життя переможе смерть.

Світлої пам’яті Блаженніший Любомир Гузар так само говорить, що багато хто думає, що мир – то відсутність війни. Ні! Мир – це добрі стосунки між людьми, коли ми не брешемо один одному, не шукаємо вигоду, не бажаємо зла. Мир треба нести щодня, кожного дня налагоджувати контакти між людьми, шукати доброго спілкування.

Святий Папа Іван Павло ІІ наголошує, що людина відповідає не лише за світ, а й за себе саму. Це також належить до її піклування та відповідальності. Бог залишив людину «в руці свого власного рішення» (Сир.15:14), щоб вона могла шукати Бога і вільно осягнути досконалість.

Дійсно, в нашому житті часто стається те, чого ми не можемо зрозуміти — війна, страждання та багато смертей. Господь не хоче страждання людей. Боже Милосердя не хоче смерті грішника, але щоб він навернувся і жив. І тут людина має пройти через двері покаяння.

ІV). Покаяння – це не співчуття про минуле, це повна переміна життя. Ми живемо у світі, де люди «з’їдають» тебе за твоє щастя, або його відсутність чи за будь-що інше: за натхнення, тривалі стосунки чи за короткочасні пригоди. За подорож за кордон, або навіть за кілька днів у селі. Вони знайдуть, за що тебе «гризти»: за машину, одяг, спосіб життя, скільки посуду, як виглядає твій дім чи за бібліотеку.

Твоє мислення, твої переконання, твої будні – усе стане для них приводом. Заздрість, злість, невпевненість у собі – ось чим вони годуються. Бо це – люди і їм так простіше. На жаль, не всі хочуть змінюватися чи покаятися.

Покаятися означає вийти на світло. Апостол Яків пояснює: «Якщо ми чуємо Боже слово, але не використовуємо його. Тоді ми подібні на людину, котра подивилася в дзеркало, побачила своє відображення і негайно забула як виглядає». (Як.1:22). Покаяння народжує правдиву віру, котра демонструється в ділах. Це означає жити по-новому, відкривши серце Богові і дозволяючи перемінити наш характер. Власне так ми починаємо дорогу віри і серце наповнюється справжнім життям та свободою. (Як.1:22-24; Як.2:17).

Коли євреї йшли по пустині і хтось з них робив гріх, то вони не могли тієї хвилини зупинитися і зробити обряд очищення. Тому Бог сказав їм принести в жертву рижу корову і зберігати її попіл. Потім при необхідності розводили його у воді і помазували грішника, потребуючого очищення.

Пам’ятаєте, як одного разу в часі Тайної вечері, Ісус обмив ноги Своїм учням. Ця та сама ідея очищення через воду. Коли ми грішимо сьогодні, Ісусові не потрібно ще раз помирати за нас на хресті. Його Слово і Дух Божий звинувачує нас, а ми сповідаємся з гріхів, бо Кров Ісуса Христа очищує нас знову і знову. Христос освячує нас тільки потрібно покаятися! Продовжуйте іти по життю разом з Ісусом Христом!

Корінь слова «Покаяння» – Каїн. Покаяння, або навернення є вище за сповідь. На сповіді ми тільки називаємо свої гріхи. Іншими словами, сповідь можна назвати діагностикою. Якими ви є насправді? Коли починаємо сповідатися, тоді бачимо який я! Тепер потрібно від них визволитися. Але як? Треба залишити гріхи, бо Господь любить вас. Для цього вам потрібно покаятися і відвернутися від своїх гріхів.

V). Приготування до смерті, тобто до зустрічі з Богом. Смерть не є кінцем, але тільки переходом в інше буття. Певна частина людей переконана, що зі смертю закінчується життя й існування. Виявляється, що так не є. Ісус в будь-який момент може воскресити кого завгодно і більше того, воскресить потім всіх і кожного. В час війни щодня чуємо про дуже багато смертей з фронту. Страх смерті визначає наше життя.

Ісус говорить про смерть, але Його учні не розуміють і сперечаються хто з них буде найбільший. Страх відібрав у них здоровий глузд. Як подолати власний страх? Якщо нашою метою є небо, тоді маємо впевненість, що Бог зробить усе, щоб допомогти нам туди увійти. Наше завдання не грішити, а обирати добро. Жодна сила не може зачинити перед нами ворота Неба. Тому не потрібно боятися. І це добра новина!

Смерть – це фізична зупинка функцій тіла, а душа в тонкому тілі виходить і продовжує свою подорож. Люди мають душу, незалежну від тіла, яке лягає в землю. Людина отримує страх, бо вважає, що зникне назавжди. Страх лякає: «Як це мене не буде?». Глибокі знання, зупиняють страх.

Другий момент – людина все своє життя живе та накопичує щось. Вона збирала гроші, якісь речі, облаштовувала житло, вчила дітей. Тобто чим більше людина пристарала в цьому світі, тим більше вона себе зреалізувала. Це задум чисто матеріальний. Але смерть лякає також і тому, що людина думає: «Як це я стільки всього пристарала. Скільки всього реалізувала. І я це все повинна залишити?».

Зміст життя і всієї нашої діяльності полягає в тому, щоби гідно увійти в той світ, де все відкривається. Там відкривається вся наша зовнішня і внутрішня діяльність, наше відношення до інших людей і всього оточуючого. Найголовніше – відкривається совість. Вона не щезає і тому важливо берегти її вже в цьому житті.

Висновки. Мета людини ввійти до Неба і жити з Богом. Господь є надією і точкою опори для народу України. Віра глибоко віруючих людей виявляється через милосердя Боже, молитву. Чиста совість є запорукою перемоги над злом.

Війна розпочинається з темряви в душі і це є вирок гордині. Люди в Україні мають стати запаленими свічками Божою благодаттю, щоб темрява пропала. Тарас Шевченко в одному з віршів пише так: «Не журися Україно, Панно синьоока! Твоя воля, як той сокіл, літає високо. Турки не спалили, ляхи й татари. Бог поможе – розійдуться і московські хмари». Ці слова – надія на звільнення від ворогів.

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в чудотворній Погінській іконі вислухай молитви членів Апостольства Страждальної Матері Божої Покровительки Доброї Смерті і скріпи дух наших поранених, страждаючих, полонених воїнів Української армії на перемогу.

Господи, через молитви святих народу України і блаженного Миколая Чарнецького, поблагослови в Ювілейний рік наше Апостольство благодаттю Святого Духа. Амінь.

Благословення Господнє на Вас!

+Василій Івасюк
Правлячий Архиєрей
Коломийської єпархії УГКЦ

 

с. Погоня
12 липня 2025 року


Послання і проповіді