«Світися, світися, Новий Єрусалиме.
Слава бо Господня на Тобі засяяла»!

Вступ. В Імʼя Отця, Сина і Святого Духа. Вітаю священників, монахинь, молодь і всіх вірних воскресним привітом «Христос Воскрес!». У Світлий понеділок святкуємо храмовий празник Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа у с. Лоїва. Складаю подяку отцю Василю Білусяку – вашому пароху, отцю-декану Надвірнянському Андрію Бакоті, отцю-пароху Делятинському Богдану Іванюку, сестрам-монахиням, церковному братству й сестринству, молодіжній спільноті та усім людям і гостям.

І). Храмовий празник Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа дає можливість знову пережити зустріч із Воскреслим Христом. Учні пережили цю подію дві тисячі років тому в Єрусалимі.

Пречиста Діва Марія особливо пережила страждання, смерть і радісне воскресіння Свого Сина – Ісуса Христа. Тому нині величаємо Її такими словами: «Світися, світися, Новий Єрусалиме. Слава бо Господня на Тобі засяяла»! З іншої сторони, ця історія торкається також і нас присутніх на храмовому празнику у с. Лоїва. Після доброї Сповіді і Причастя людина стає новою. Саме нині можемо торкнутися душею слави Господньої в черговий раз. Господь переживає сучасні події в Україні разом з нами, щоб ми не були самотніми, допомагає переносити клопоти й журбу. Практична допомога приходить від Христа, бо з цього престолу в храмі б’є джерело до вічного життя.

1.1). Пасха – це порятунок людини з неволі гріха. Чи знаєте ви історію походження Пасхи? Це свято присвячене звільненню єврейського народу від рабства і великому виходу з Єгипту. Назва Пасха з івриту означає «проминув» або «пройти повз». Ангел Господній побив усіх первородних у Єгипті. Він пройшов мимо тільки тих будинків, на дверях яких було зроблено знак кров’ю Агнця. Саме на це свято був розп’ятий і воскрес Ісус. Ця радісна подія воскресіння явно була не випадковим збігом. Іван Хреститель порівняв Ісуса Христа з жертовним Агнцем. Ось Агнець Божий, який бере на Себе гріх світу. Те саме говорив пророк Ісая. Він використовує образ Ягняти, коли говорить про Христа, Який викупить Своїми стражданнями та смертю гріхи всіх людей. У зв’язку з цим основний духовний зміст Пасхи полягає у звільненні від рабства гріха та спасіння людства. Як кров Ягняти врятувала єврейський народ, так і кров Агнця Божого, тобто Ісуса Христа врятує тих, хто чесно працює і виявляє живу віру в рятівну жертву Його любові.

ІІ). Любов Христового Воскресіння перемогла смерть і розігнала гріховну темряву. Люди звільнилися від довготривалого рабського поневолення і наповнилися благодаттю Христового Воскресіння. Божі діти повернулися з чужого краю до Батьківської землі. Визволені люди поселилися в обіцяній землі та прийшли святкувати Пасху до Єрусалиму. Вони побачили Сина Божого і вже давно призабули про Його добродійства, образили Його і винесли засуд смерті через розп’яття. Страждання і ганебна смерть Ісуса Христа, утверджували людей в тому, що зло торжествує і гріх перемагає, а місця для істини та любові в цьому світі майже немає.

На щастя, декілька жінок третього дня після Воскресіння прийшли намастити тіло померлого Ісуса й були розчаровані, бо знайшли порожній гріб. Назустріч їм вийшов Ангел, що благовістив їм про Воскресіння Христа. Згодом і сам Воскреслий Господь прийшов посеред своїх учнів, зібраних у зачиненім домі, а ще пізніше вони Його пізнали по дорозі в Емаус, а потім пізнали при ламанні хліба і далі – при ловлі риби. Зустріч з Воскреслим Христом перетворила переляканих учнів у безстрашних проповідників свободи і надії. Воскресіння Христове має за свідків апостолів, численних мучеників та переслідуваних за правду. Не треба боятись страждань чи навіть смерті, бо це – дорога до воскресіння і до справжнього життя. Це – наша Пасха і покликання свідчити про перемогу Спасителя своїм життям.

2.1). Ось четвертий рік триває війна в Україні. Вона проходить не тільки на полі бою, а й переживаннях кожної людини. Війна – це ненависть між людьми і смерть дітей та невинних людей. Невідомо що чекає нас завтра. Сльози матерів, жінок і дітей за рідними, котрі перебувають у смертельній небезпеці і щоденно наповняють чашу Божої справедливості. Скільки сліз тече з їхніх очей?!

Недавно, 13 квітня 2025 року, відбувся удар ракетами по місті Суми. Використано зброю з касетним спорядженням, що вражає ціль на великій площі, яку не можна використовувати в умовах міста. Відомо про загиблих: 107 дорослих і 18 дітей. Це воєнний злочин.

Не втрачаймо надії і не падаймо у зневіру, бо «З нами Бог». Просімо Господа, щоб Він жив між нами, а ми були Його народом. Господи, допоможи об’єднатися в молитві за мир і в справах милосердя для потребуючих та страждаючих в Україні! Тоді Він витре кожну сльозу з наших очей. Всяка жалоба, смерть, плач і біль втечуть від нас. (пор. Об. 21:3–4).

У ці трагічні хвилини справжньої війни прошу людей примиритися з Богом і щиро молитися. Відкласти веселощі, бо ми всі у скорботі. Для нас піст продовжується. Щодня по різних місцях бачимо похоронні процесії наших героїв. І кожний переповняється вірою, турботою і бажанням допомогти чимось. Час молитви, покаяння та навернення продовжується. Запрошую духовенство і вірних до посиленої молитви та духовних практик. У наших храмах в Коломиї, Надвірні і духовному Марійському центрі Товмачик, очистивши свою совість в купелі тайни Сповіді треба пройти через двері Ювілейного року та отримати повний відпуст. Папа Франциск надав такий самий привілей цим храмам, як і в соборі святого Петра у Римі. Маємо добру можливість молитися за мир і примирення народу України з Богом та прощення гріхів.

Чому Церква закликає до молитви? Тому що джерелом християнської віри є молитва і проявляється вона практично у милосерді. Підтримкою воїнів на фронті є молитва вірних у тилу, праця волонтерів, капеланів і всіх людей доброї волі. Ось така має бути єдність, бо в ній сила народу!

ІV). Тарас Шевченко роздумує над долею України і пропонує порятунок держави у своїй поемі «Марія». Поет звертає увагу нашого народу через заступництво Богородиці. Цей твір є натхненною молитвою до Богородиці: «все упованіє моє на Тебе, Мати, возлагаю, святая сило всіх святих, Пренепорочная, благая”.

Шевченко побачив тяжку долю Пречистої Діви Марії. Тяжку долю і хрест Божої Матері він порівнює з долею України. Сьогодні Вона стала рідною Матір’ю тих, хто в неволі, полоні, в кайданах, у тяжкій нужді та біді. Тому Кобзар у своїй поемі «Марія» звертається із щирим благанням за бідний, поневолений, пригноблений кріпацтвом, змучений український народ: «Молюся, плачу і ридаю, возри, Пречистая, на їх, отих окрадених, сліпих невольників; подай їм силу Твойого мученика Сина, щоб хрест-кайдани донесли до самого, самого краю. (…) Благаю, Царице неба і землі! Воньми їх стону і пошли благий конець».

Пречиста Діва Мати почула молитву Тараса за наш рідний український народ і допомогла йому перенести терпіння хрест-кайдани до самого краю.

А ми тепер великим визвольним рухом повинні скинути зі себе кайдани, бо хочемо бути вільною церквою і народом. Будемо ж благати Пречисту Діву Марію, щоб допомогла нам у цій святій боротьбі, а Її святий образ будемо прикрашувати найкращими чистими почуттями свого рідного життя.

V). Богородиця стала початком людського життя для Христа. Вона завжди піклувалася над земним життям Свого Сина. Була з Ним на Голгофі і бачила Його страждання та смерть; була свідком й учасницею пасхального таїнства. Вона пережила трагедію Матері, Сина якої вбили. Богородиця продовжила далі вести тихе життя і назавжди залишилася – Матір’ю. Тому Церква прославляє Пречисту Діву Марію словами: «Ангел сповістив Благодатній: «Чистая Діво, радуйся!».

Висновки. «Світися, світися новий Єрусалиме, слава бо Господня на тобі возсіяла». У ці світлі дні Христового Воскресіння пам’ятаймо про те, що пропливають наші роки, зменшуються наші сили, тіло стає щораз слабшим і поволі іде до свого кінця. Проте всі зусилля і праця виконані з любов’ю, ведуть нас до воскресіння. Христос сказав при гробі Лазаря: «Я – воскресіння і життя. Хто в мене вірує, той навіть і вмерши – житиме»(Ів. 11: 25). Тому наш храм повинен бути місцем зустрічі із живим Христом. І лише тоді ваше християнське життя буде справді глибоко зворушувати серця людей.

Люблячий Господи, батьку Небесний, благослови нашу Україну, кожного воїна, який боронить нашу землю! Збережи, Господи нас, від зла і неправди цього світу! Виведи з нашої землі всіх злих людей. Дай щедрий врожай, щоб ми могли ділитися з ближнім. Не дай ворогові знищити Україну. Нехай настане мир. Підійми, Господи, Україну з руїн.

Нехай Пресвята Богородиця, Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя» розвіє усі наші сумніви щодо воскресіння Христа.

Господи, через молитви блаженного Миколая Чарнецького, укріпи нашу віру в те, що Ти завжди присутній в особистому житті кожної людини та захисти воїнів ЗСУ. Амінь.

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк
Єпарх Коломийський

с. Лоїва
21 квітня 2025 року