Святі апостоли Петре і Павле,
моліть Бога за нас!

Вступ. Дорогі у Христі брати і сестри! Щиросердечно вітаю Вас з празником всехвальних апостолів Петра і Павла християнським привітом: «Слава Ісусу Христу!».

І). Сьогодні вшановуємо верховних апостолів Петра і Павла. Слово «апо́стол» означає «посланець». Кожна людина може бути Божим посланцем Церкви з певним завданням. (пор. Фил. 2:25). Нинішнє свято прославляє знаних проповідників Євангелія, засновників місцевих церков, мучеників за віру – апостолів Петра і Павла. На їхньому прикладі вчимося жити вірою в сучасних обставинах. Вони жили два тисячоліття тому і невидимо перебувають серед нас у Церкві Христовій. Їхній голос звучить з глибини віків у своїх посланнях, продовжуючи навчати правди своїми посланнями та бути нашими заступниками перед Богом.

Історія згадує їхню мученичу смерть в Римі за часів царювання імператора Нерона. Апостола Петра було розіп’ято на хресті вниз головою, бо він вважав себе не достойним померти так, як помер Сам Спаситель. Апостола Павла, який мав права римського громадянина, стратили через відсічення голови мечем.

В Церкві склалася традиція згадувати день пам’яті цих двох найбільших апостолів Петра і Павла спільно. Їхні особистості були протилежними, відмінними за вдачею і покликанням, а вчення свідчило про єдність. Вони мали успіх у проповідуванні Євангелія серед народів.

1.1). Ісус Христос перемінює ім’я апостола Симона на Петра і призначає головою Церкви. Христос особисто під час Своєї місії на Землі покликав до апостольського служіння рибалку Симона. На запитання Спасителя: «За кого мають люди Сина Чоловічого?» (Мт.16:13). Симон відповідає першим від імені всієї громади: «Ти — Христос, Бога живого Син» (Мт.16:16). І тоді Христос, бачачи тверду віру апостола каже йому: «Ти — Петро (скеля), і Я на цій скелі збудую Мою Церкву й пекельні ворота її не переможуть» (Мт.16:18).

І від цього часу Симон став Петром. Він був за покликанням рибалкою з Галилеї, не мав високої освіти, не знав тонкощів тогочасної політики, проте став «скелею», на якій Христос забажав збудувати Свою Церкву. Завдяки цій твердій і непохитній вірі, Господь послав його проголошувати про прихід Бога до людей, настановив його головою Церкви і загинув він мученичою смертю.

1.2). Христос перемінює ім’я гонителя первісної Церкви Савла на Павло і настановляє його апостолом. Не знаючи науки Ісуса Христа під час Його Земної місії, він був одним з найбільших переслідувачів Церкви Христової та узяв окремий дозвіл, щоб шукати і кидати у в’язницю всіх тих, хто визнає Спасителя за Сина Божого. Одного разу, їдучи до міста Дамаск знищувати християн, стається диво – Христос скидає його з коня і каже до нього: «Савле, Савле! Чого Мене переслідуєш?» (Ді.9:4). Він сильно перелякався, бо вважав, що переслідує звичайних людей, а не Бога. Спаситель в людському тілі прирівнює Себе до кожного переслідуваного і терплячого, а Савло саме їх кидав до в’язниці. Після цього випадку Савло стає Павлом і найбільш освіченим серед людей ізраїльського народу.

Петро народився в Галилеї, а Павло був юдеєм з діаспори. Петро був безправним у Римській імперії, а Павло — римським громадянином, якого міг судити лише імператор. Петро іде проповідувати до юдеїв у діаспорі, а Павло йде до інших народів, щоб і їм відкрити істину Христову та дарувати надію на спасіння.

ІІ). Життя цих двох великих апостолів нагадує нам про особисте покликання. Бог запрошує людину до поширення Його правди. Хтось приймає цю правду, інші навертаються до неї так, як апостол Павло. Навернення людини є справою однієї хвилини, а її освячення є справою всього життя. Найбільша святість полягає в щоденному виконанні «дрібних обов’язків». Тоді добрий завжди стає ще добрішим, а злий проявляється в кожному слові та справі. Добро вмикає людині Світло Божого Духа, а зло – вимикає залишки моральності.

Приклад. Одного разу по дорозі йшли дві прочанки – Правда і Брехня. День був жаркий і вони сильно втомилися. Побачивши озеро з прохолодною водою, Брехня запропонувала: «Дивись, яка чиста і прозора вода, давай скупаємося й освіжимося». Довірлива завжди істина, згодилася. Вони роздягнулися і ввійшли у воду. Поки Правда насолоджувалась прохолодою, Брехня швидко вилізла на беріг, одягла одяг Правди і пішла. Коли Правда вийшла з води, виявила пропажу. Її одяг вкрала Брехня, а поряд лежало її лахміття. Правда обурена і не захотіла вдягатися в лахміття Брехні. Так і пішла по світі Правда, гола і беззахисна. З тих пір люди зустрічають голу Правду і часто відвертаються від Неї. Їм незручно бачити Її такою неприкритою і прямою. А Брехня одягнута в одяг істини, ходить по світі і багато приймають Її, не завважуючи обману. Мораль. Брехня часто одягається в одяг Правди, щоби Її прийняли. Правду буває важко прийняти, тому що Вона приходить без прикрас. Тільки Правда, якою би незручною Вона не була має істинну вартість, в той час Брехня, навіть якщо вона найкрасивіша, залишається обманом.

ІІІ). Апостоли Петро і Павло є мучениками Церкви. У сучасному розумінні слово «мученик» порівнюється з людьми, розірваними левами у римському Колізеї. Однак мучеництво не завершилося з падінням Римської імперії та Радянського Союзу.

За оцінками одного з журналів від часу розп’яття Христового було замучено близько 40 млн. християн. Третина усіх мучеників це були – жінки. З цього дослідження виходить, що близько 52 000 жінок було вбито за віру протягом минулого року. Від загальної кількості християн світу, кожен двохсотий завершує своє життя як мученик.

У сучасному світі не говорять про мучеництво християн. Тому сучасні мученики помирають далеко від телевізійних камер і залишаються невідомими для людей поза межами їх містечок та сіл.

3.1). Святе Письмо описує життя по тілу і життя духовне. Люди плутаються у назвах, ритуалах, хто правильний, де знаходиться старовинний храм, чудотворна ікона чи намолене місце з джерелом води. Так, це все правильно. Однак, Господь нам показав дуже зрозуміло вузьку стежку. Життя по духу і життя по тілу. Що це значить?

Життя по тілу – це коли людина знаходиться в центрі уваги і все має крутитися навколо неї. Бог, Церква, вчителі мають робити все, що вона захоче. На першому місці в неї робота, сім’я, матеріалізм і все що тільки завгодно. На Бога в неї часу немає. Оце життя по тілу.

Життя по духу – це коли в центрі людини знаходиться Бог. Вона виконує Його волю, живе по духу, проповідує Євангеліє Ісуса Христа. Справжні учні живуть свято і з любов’ю та роблять ставку на Божі закони. Отакі наслідують Царство Боже.

3.2). Віра апостолів. «Покайтеся і віруйте в Господа» (Мр.1:15). Коли Христос відкриє шосту печатку книги Об’явлень, тоді люди побачать те, що дивляться у фільмах: глобальні катастрофи, страшні землетруси, затемнення сонця і місяця, руйнування атмосферного захисту планети, падіння астероїдів. Це буде час коли живі будуть заздрити мертвим. При цьому Бог ще стримує зло. Він приказує чотирьом ангелам, щоби забрати із Землі третю частину людей. Посеред катастроф Ісус показує куди йдуть праведні. Велика кількість людей стояли перед престолом у білих одежах і з пальмовими вітками та віддавали славу Богові.

В таких умовах життя поставимо дуже важливе питання для себе «За кого приймаємо Христа? За людину чи за Бога?» Якщо приймаємо його за людину, тоді про що ми говоримо? А якщо ми приймаємо Його за Бога, котрий прийшов на Землю з іншого світу і потім вознісся до Бога Отця, то чому ми не віримо Йому? Чому ми не живемо за Його законами? Чому не шануємо Його заповідей? Чому не живемо так, як Він нам говорив? Тоді у нас великий брак віри! Наша віра нікуди не годиться! Ось у чому питання. Запитаймо себе, що краще: помолитися чи подивитися телевізор? Напевно, що краще подивитися телевізор! Це просто сидіти і не потрібно працювати. Це буде опівніч, коли подивився якусь там енну серію, тоді вже немає сили молитися. І ми заспокоюємо себе, що завтра почну молитися. А завтра вже почну дивитися наступні серії. Такі ми цікаві люди сьогодні з такою вірою. Уявімо поряд з нами стоять наші рідні, котрі жили до Другої світової війни або ще краще до революційного перевороту 1917 року. Вони напевно би сказали, що краще відійдуть з цього світу, як мають так жити далі з нами, бо ми багато чого закинули, залишили і забули.

ІV). Господь пропонує людині сім дарів Святого Духа, а саме: мудрість, розум, рада, кріпость, благочестя, страх Божий, роздумування, розуміння, увагу. Ви прийшли в цей храм, коли його посвячували, а тепер ваші очі стали іншими. Очі стали уважними. Ви вже почали вдумуватися в богослужіння. Йдете на Вечірню, Утренню, молебні і вдумуєтеся в їх значення. Ви вже не слухаєте, а чуєте. Ви переживаєте вдома, після Служб Божих, переживаєте проповіді. Ви вже інші люди. Що нам потрібно зробити, щоб ці дари придбати? Потрібно напряму спілкуватися з Богом. Ось у чому питання. І коли будемо спілкуватися з Богом, тоді в нас увійде благодать Святого Духа. Це відповідь на всі питання. І коли наша душа отримає цю благодать, тоді замовкнуть хвороби, алкоголізм, замовкне природа нечистих гріхів. Ось в чому зміст. Тоді ці гріхи в мене навіть не сколихнуться. Це я такий? Ні! В моїй душі господарює Господь. І поки діє Господь – доти людина є захищена. Щоби діяв в нас Господь, ми маємо бути з Богом. А коли ми без Бога, тоді нічого не виходить.

Молитва має стати протиповітряною обороною, щоб вистояти у цій війні. Потрібно вести перемовини з Богом про мир через особисте покаяння. Дякуємо голосові Вселенської Церкви, який виражений в словах Папи Лева на весь світ про захист України. Просимо святих апостолів Петра і Павла випросити в Бога ласки – зупинити війну.

Висновки. Людина, яка уникає випробувань, – не бажає терпіти біль, не хоче, щоб її засмучували чи дорікали, а прагне до безхмарного й безтурботного життя, – відірвана від реальності. Людина відчуває біль – значить, її відвідав Господь. У людини немає терпінь – швидше за все, що Христос залишив її.

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя», поблагослови наш багатостраждальний народ Твоїм справедливим миром.

Господи, через молитви апостолів Петра і Павла та блаженного Миколая Чарнецького, просимо Тебе скріпи поранених, страждаючих, полонених і тих, хто поневіряється на чужині єдністю святих українського народу. Амінь.

Благословення Господнє на Вас!

+Василій Івасюк
Правлячий Архиєрей
Коломийської єпархії УГКЦ

м. Коломия
29 червня 2025 року