«Зупинись прохожий, не топчи мій прах,  

Бо я уже вдома, а ти ще в гостях».

Глибокий зміст цих слів вражає, бо ми знаходимося в гостях. Від гостей до вічного дому Отця Небесного повертається сьогодні отець Василь Жупник.

І). «Блаженна путь, на яку нині йдеш, душе,
бо тобі приготоване місце упокоєння» (Чин похорону). З глибоким сумом рідні і священники сприйняли звістку про відхід у вічність отця Василя. Він народився у свято Непорочного Зачаття 22 грудня 1961 року в Коломиї. Отець Василь був одружений з Аллою Сенеджук і разом вони виховали трьох дітей: Іванну, Тараса та Юрія-Петра. Владика Павло Василик уділив йому священничі свячення 18 липня 1990 року. Починаючи з 2015 року він виконував душпастирське служіння для українських воїнів у зоні АТО. З благословення Церкви від 2021 року проходив лікування у США. Був нагороджений хрестом з прикрасами та хрестом військового капелана. У різдвяний час 24 грудня 2025 року помер отець Василь, скінчивши своє життя на  Землі і розпочав подорож у вічність. Він був світлом у житті своєї родини і розрадою. Його смерть також навчає нас в цю останню хвилину.

1.1). Кожну хвилину хтось залишає цей світ. Ми також вже стали в цю чергу, навіть якщо не здогадуємося про це. Ми ніколи не дізнаємося, скільки людей попереду нас. Ми не можемо вийти з цієї черги і стати в її кінець. Ми не зможемо пропустити цю чергу. Тому, поки стоїмо в ній, задумаймося над такими речами: завважмо добрі хвилини, цінуймо час подарований Богом, визнаймо цінність іншої людини, робімо маленькі речі великими, живімо так, щоб інші раділи від спілкування з нами і любімо всіх тих, хто нас оточує. Псальмоспівець Давид порівнює життя людини до квітки в полі. Повіє над нею вітер і, «місце, де вона була, вже ніхто не впізнає» (Пс.102).

ІІ). Різдво Христове – це милосердя Боже до людей. Отець Василь Жупник якраз і помер в цей час. Ми всі чули історію про народження Месії. Люди через зайнятість бізнесами, не хотіли прийняти Пресвяту родину до хати, бо Діва Марія була вагітною і вже повинна була родити. Тому місцем народження Христа стали закинуті стайні царя Давида поза Вифлеємом. Сьогодні під значенням «Вифлеєм» потрібно розуміти закинуту гріхами душу людини. Тому першими приходять до Ісуса найбідніші люди – пастухи, даруючи новонародженому Месії ягнята. Але тут ще бачимо також провідну зірку, яка веде до Вифлеєму – багатих царів. В наш час провідною зіркою вважається Божий храм, до якого пізніше приходять багаті люди.

Служачи капеланом для воїнів ЗСУ, отець Василь ставав тим бідним пастушком і багатим царем, котрий приносив воїнам в окопи Ісуса у виді Євангелія – Божого слова та Євхаристійного Христа. Отець Василь Жупник був милосердним священником для військових у важких фронтових умовах, тому Бог покликав його до себе у різдвяний час. Різдвяний час – це період любові і милосердя, якого потребують всі люди. Сподіваємось, що Господь є милосердним до нашого отця –  патріота Василя. Світлої пам’яті Папа Франциск, відкриваючи Ювілейний  2025 рік, вибрав для нього гасло «Надія не засоромить».  Отець Василь хворіючи, мав надію на Боже милосердя, бо і сам творив добро багатьом вірним і військовим. Всі ми співпереживаємо й уболіваємо з при чини смерті отця Василя. Він вже ніколи не повторить ще раз життя.

Висновки. «Тобі брате отче приготоване місце упокоєння». У ці скорботні дні єднаємося в молитві з родиною, духовенством та всіма вірними, які знали і шанували новопреставленого священника Василя. Дякуючи Богові за дар його життя і жертовного служіння Церкві та людям.

Нехай добрий, світлий спомин про священника – патріота отця Василя назавжди залишиться у пам’яті рідних й усіх тих, хто знав його, любив та шанував. Господи прийми душу священника Василя в Царство Боже і дай йому щедру нагороду – вінець правди! Герої не вмирають! Вічная пам’ять усопшому священнику – герою Василю.  Амінь.

† Василій Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії

м. Коломия

26 грудня 2025 р. Б.