«Вознісся Ти у славі Христе Боже наш,

радість сотворивши ученикам

обітницею Святого Духа».

(Тропар свята).

Вступ. Вітаю отця пароха, священників, вірних і родини наших військовослужбовців християнським привітом «Слава Ісусу Христу!». Слава Божа — це піти за своїм покликанням шляхом вірою у вознеслого Христа.

І). Празник Вознесіння — це  невід’ємно важлива складова справи спасіння людства, яка єднає земне з небесним. Сердечно всіх вас вітаю з храмовим святом. Нині сороковий день після Христового воскресіння з мертвих. Це свято пригадує рівночасно кожній людині про наближення її до особистого вознесіння.

Нині Христова Церква читає у Діяннях апостолів, що впродовж сорока днів після Воскресіння Ісус Христос зустрічався зі своїми учнями, об’являючи їм себе, як переможець над смертю. Сорок днів Ісус свідчив апостолам про своє воскресіння й утверджував їх заново у вірі, відкриваючи їм Божі плани. Апостоли мають навчати цих таїнств всі народи, христячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Христос сорокового дня возноситься на небеса і сідає праворуч Бога Отця.

Кожен християнин бажає глибше увійти в таємницю свята Вознесіння Господнього. Спрямовуємо нині наш погляд в небо, куди вознісся Господь наш Ісус Христос. Нехай і наші серця возносяться разом із Ним. Апостол Павло каже: «Коли ви з Христом воскресли, то шукайте того горішнього, де Христос перебуває, сівши по правиці Бога. Думайте про горішнє, а не про земне» (Кол.3:1-2).

Христос залишився з нами після свого Вознесіння і тому ми вже перебуваємо з Ним у небі, хоча те, що нам обіцяно, ще не здійснилося повністю в наших тілах.

Далі святий Августин пояснює, що Христос тепер вознесений понад небеса, але все ще терпить на землі весь біль, який мусять переносимо ми  — члени Його Тіла. Він показав це, коли промовив згори: «Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?». І коли сказав: «Я був голодний, і ви дали Мені їсти.». І тоді він ставить глибоке питання: «Чому ж ми, перебуваючи на землі, вже тепер не прагнемо знайти відпочинок із Ним у небі — через віру, надію і любов, які єднають нас із Ним»?

Святий Августин також нагадує: «Він не залишив неба, коли зійшов до нас; і не відійшов від нас, коли знову вознісся на небо».

І цитує слова самого Христа: «Ніхто не зійшов на небо, крім Того, Хто зійшов із неба — Сина Людського, Який є на небі». Хоч Ісус і вознісся на небо, Він насправді нас не залишив. Він завжди поруч із нами. Якщо ми по-справжньому повіримо в цю реальність, тоді зможемо знайти спокій у Христі та довірити Йому всі тривоги й страхи, які обтяжують наше серце.

ІІ). Християни третього тисячоліття продовжують вшановувати подію Вознесіння. Відповідно до тогочасних звичаїв апостоли розуміли три значення свята. Перше значення — це прослава. Людина, отримавши певну владу у тодішньому суспільстві, ставала славною і перед нею інші приклонялися, її хвалили та величали.

Прославу Сина Божого знаходимо на Архиєрейській молитві Христа. Ісус молиться до Отця так: «Отче, прийшла година! Прослав свого Сина, щоб Син Твій Тебе прославив… славою тією, що її Я мав у Тебе перед тим, як постав світ!». (Ів.17:1–5). Син Божий залишив свою славу в Небі по правиці Бога Отця. Він зрікся своїх привілеїв і став людиною, применшив себе самого, узяв на себе усі людські зневаги. Проте сьогодні Він возноситься і Його зустрічає з перемогою та прославляє Бог Отець. Христос повертається у славу Божу, яку мав ще перед створенням світу.

Друге значення Вознесіння — свідчення. У тодішньому суспільстві прославлену особу мали знати всі люди і її ставили на видне місце. Свято Вознесіння Христове пов’язане з очікуванням приходу Духа Святого. Апостоли отримавши  Утішителя розійшлися аж до краю землі з метою навчити всі народи науки Воскреслого і прославленого Ісуса Христа. Вони свідчили своїм життям про подію розп’яття і воскресіння Христа, здійснюючи хрещення всіх бажаючих людей. Церква уділяє цю тайну до сьогодні.

Третє значення Вознесіння — це успіх. Полководці після успішних переможних битв, поверталися до свого міста з тріумфом. Нині Христос завершує діло спасіння, ламаючи ворота пекла і смерті. Успішно завершивши задум Бога Отця, Він каже апостолам: «Дана мені всяка влада на небі й на землі» (Мт.28:18). Христос возноситься на небеса і сідає праворуч від Отця, сповнивши своє завдання. Дорога до Бога є відкрита. Тому свято Вознесіння звертає велику увагу на  прославу людини в Христі Ісусі. Людина повинна шукати слави Божої, а не людської. Покликання кожного з нас має відкрити нам шлях Христа й привести до успіху в житті.

ІІІ). Україна продовжує переживати кровопролитну війну. Сигнали повітряної тривоги змушують людей шукати безпечне місце. Слово «бомбосховище» стало для нас буденним захистом. Церква пригадує, що таким духовним безпечним укриттям від будь-яких зовнішніх небезпек для життя є Ісус Христос.

Людське життя добровільно занурене у воду тайни Хрещення проходить через смерть і воскресіння Ісуса та досягає свого успіху й слави. Ув’язнений апостол Павло, очікуючи смерті, написав, що вірні воскресають  до слави з Христом, котрий сидить праворуч Бога Отця.

Христос – наше сховище, нині возноситься зі своїм воскреслим тілом на Небо! Вся безпека нашого життя і спасіння заховані в Ісусі! Тільки в Ньому можемо зберегти своє життя й осягнути Царство Боже. Нині Христос приготував людині на Небі по правиці Бога Отця безпечне сховище. Тому у свято Вознесіння бачимо свою дорогу до безпечного «бомбосховища» від гріхів.

Через десять днів приходить час П’ятидесятниці. Дух Святий зійде на кожного з нас і впровадить у славу вознесіння Ісуса Христа. Тому нині в нашій Церкві починається Декада місійності, тобто підтримка тих церковних заходів, котрі сприяють пізнанню Христа, Хрещенню і збереження життя від смерті вічної та вознесіння  на Небо! Велич кожної людини прийти до слави Христа.

Висновки. Народ України і кожний християнин просить Христа піднести нас над гріхами і підійняти нас з нашого горя, болю та сліз! Над нашим народом нависла небезпека смерті. Ісусе будь нашою безпекою, захисти нас від зла. У Тобі Боже наше життя, надія і спасіння.

Мати Божа Неустанної Помочі, яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя» покажи нам вихід із тяжких життєвих обставин, у яких ми тепер перебуваємо.

Господи, через блаженного Миколая Чарнецького піднеси кожного воїна і його родину на небо і посади їх по своїй правиці. Амінь.

Благословення Господнє на вас.

+Василій Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії.

с. Парище

21 травня 2026 р. Б.