Проповідь владики Василія Івасюка з нагоди свята Покрови Пресвятої Богородиці

«Жінко, ось син твій» (Ів.19:27).

Вступ. В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа! Сьогодні велике свято як Церковне так і державне – Покрова Пресвятої Богородиці. Слова Євангелії підтверджують, що людина для людини є великим випробуванням.

І). Характерні особливості нашої церковної дійсності. Церква Христова – це сім’я, яка має свої власні святкові традиції: дні народження, хрестини і т.д. Сучасним нащадкам древніх слов’ян треба нагадати, що наші предки особливо молились до Заступництва Покрови Пресвятої Богородиці. В церковному календарі України особливе місце займає цей день тому, що 14 жовтня 1943 року об’єдналися українці і створили Українську повстанську армію (УПА). Церква розкриває суть науки про Христа, Матір Божу і святих та згуртовує народ України.

Благодать Божа проявляє в людині Боже обличчя в задимленій гріхом людській природі. Тільки уважний погляд на Христа, на Божу Матір і святих повинен викликати подив: «Боже, яка краса і благодать!». Однак, люди такими не народжуються, а досягають цього терпеливою щоденною працею.

Християнство починається з серця, а серце спроможне вмістити в себе набагато більше, аніж голова може зрозуміти. Християнам дуже важко розкрити глибину нашого свята Покрови. Люди вважають початком торжества Божественну Літургію, Євангеліє розповідає про унікальну участь Бога в історії України і світу. Коли нам після свята немає про що подумати, але є що згадати, значить ми втратили щось дуже важливе.

ІІ). «Жінко, ось син твій» (Ів.19:27). Ці слова Ісуса Христа, звернені до Матері Божої під хрестом на Голгофі і складають суть нинішнього свята Покрови. Дійсно, першою людиною, яка тихенько пройшла тернистим і вузьким шляхом за Христом була Божа Мати. Вона не залишила для нас ніякого особливого вчення, не вимагала спадщини чи нагороди за всі материнські труди. Вона просто жила від Вознесіння до свого Успіння з близькими до Ісуса Христа людьми і провадила праведне життя. А від Успіння до славетного другого Пришестя Господнього Мати Божа перебуває з нами, захищаючи всіх своїм благодатним покровом. Покрова Пресвятої Богородиці – це духовне щоденне життя народу України, яке проявляється в конкретних історичних подіях, виписаних у Божому Плані.

Історична церковна пам’ять ще з часів Київської Русі розповідає про покров Божого милосердя над нашим народом, яке оберігає українців до нині. В Україні маємо багато храмів Покрови Пресвятої Богородиці і до цього свята щиро прив’язалась народна душа.

2.1). Історія України і суть церковного свята Покрови. Вулиці Константинополя буремного 626 року були переповнені страхом і відчаєм. Імператор Іраклій вступив в бій з персами на східних кордонах імперії, а його столицю Візантії обложили слов’яни. Після багатьох місяців облоги наші пращури знайшли слабке місце в обороні міста – протоку зі сторони Влахернської церкви Богоматері. Легкі маневрові козацькі чайки наповнили протоку Золотого Рогу і вже збиралися висадити десант біля стін храму, але човни були спалені грецьким вогнем.

Господь вміє терпеливо чекати. У 862 році князь Аскольд в черговий раз підійшов з військом під стіни Константинополя і потрапив у шалену бурю на морі. Саме в той час Патріарх Фотій обходив стіни знесиленого в міжусобицях міста, тримаючи омофор Божої Матері в руках та співаючи пісні в Її честь. Греки на той час не змогли дати достойну відсіч слов’янам і тому вони з вірою та надією звернулися до Бога.

Човни слов’ян були розтрощені об каміння берегового бастіону, а до розбитого серця Аскольда торкнулась благодать Божа. Патріарх хрестив князя Аскольда іменем Миколай і відправив разом з ним назад у Київ делегацію християн на чолі з єпископами, котрі і побудували на київських горах перший храм на честь пророка Іллі. Пізніше князь Аскольд був вбитий. В Україні просто так склалось, що віра приживалась у нас через пам’ять про свої гріхи. Гіркі поразки наших предків залишили свій благодатний слід у душах християн. Народне прислів’я добре каже: «Як тривога то і до Бога, а як по тривозі то і по Бозі». Слов’яни добре цей урок запам’ятали.

Розповідь про Покров Божої Матері над Влахернською церквою в Константинополі знаємо зі життя святого Андрія Юродивого. Один з таких праведників був слов’янин Андрій. Напевно, попавши у полон, він став рабом і був куплений місцевим вельможею. Здобувши хорошу на той час освіту, він зайняв посаду писаря-секретаря у свого господаря. В силу цих обставин святий Андрій добре знав зі середини всі темні сторони блискучого міста.

На той час греки завели моду висміювати святині, глумитись над саном священиків і повторювати розбещеність Риму. Всі ці жахливі аморальні спотворення християнської віри і взагалі образу людського проходили у славетному Константинополі. Доходило вже до того, що жителі столиці зухвало грабували могили своїх отців. Святий вийшов на вулиці міста і взивав до совісті людей, показуючи їм їхні гріхи, про які вони можливо не знають, щоб почули та покаялися. Андрій жбурляє камінцями в поважних християн, тому що вони пограбували і без того зубожілих своїх братів по вірі і співгромадян по тілу, а на ці гроші будують величні храми. Щось дуже подібного твориться у сучасних виборчих процесах. Бажаєте мати храм, то голосуйте за нашу партію!

На Русі брат йшов на брата, сини Володимира грабували і палили Київ, Новгород, Чернігів, війни не вщухали ні на мить, а єпископи Київської Русі несли ікони Божої Матері. Господь не полишив цей гріх без уваги й обов’язково послав покарання. Тепер Божа Мати покривала руські міста своїм омофором та відганяла брата, що повстав на брата. Тому з часом греків полонили мусульмани, а нас татари.

2.2). Образ Покрови можна зрозуміти у світлі життя Андрія Юродивого родом з України. Цей святий молився й оповіщав людям волю Божу. Його благання почула Божа Мати і випросила милосердя Ісуса Христа, щоб врятувати людей і місто від знищення. Богородиця – це Заступниця грішних, котрі в Бога не заслуговують на допомогу. Однак, Господь допускає жнива скорботи, знищує блиск величних храмів збудованих людьми проти волі Божої так, як це сталося на Сході України під час військових подій. Війною знищено людську гордість та виконані в гріхах діла і тоді стає видно правдиво грішну людську природу. Спитаєте для чого? Відповідь дуже проста: «Не просіть Бога змінити ситуацію, бо Він послав її Вам, щоби ви змінилися». І тоді видимим захистом розкаяного суспільства та упокорених людей стає Покрова Пресвятої Богородиці.

Учень Андрія Юродивого Епіфаній став наступним Патріархом Константинополя і церковним реформатором після довгих років духовного зубожіння. Саме він хрестив княгиню Ольгу, і, ймовірно, передав їй найцінніший скарб свого серця – життєпис свого вчителя – святого Андрія Юродивого. Таким чином, у нашій стороні маленький епізод із життя святого Андрія ліг в основу великого свята Покрови Богородиці.

ІІІ). Приклади. Згадайте роман «Марія» Уласа Самчука. У центрі роману мати плаче за дітьми, які підняли руку одне на одного. Один став більшовиком, бо тільки що навчився розмовляти на російській мові і відразу прийшов батьківську хату грабувати, забувши чий він син і хто у нього мати. Другий брат – петлюрівець, кинувся своє майно захищати від червоної чуми. Один грабує рідний дім, а другий захищає, але для матері все рівно, хто з них правий, а хто винуватий, бо у неї однаково серце болить за обох дітей. Не дивлячись на сльози, молитви і ридання, дві її кровинки проливають братську червону кров по чорній ріллі трудового українського народу.

Коли Адам побачив труп свого сина Авеля і тільки тоді він збагнув істинну картину своєї особистої провини перед Богом. Краще вмерти самому, ніж дивитись як вмирають діти, чи ще гірше, вбивають одне одного. Всі християни кожен день називають Господа своїм Отцем і при тому на брата свого постійно злу думку гадають, а потім руку підіймають. Людина, сотворивши злочин, похапцем замітає сліди, ніби Богу не видно, де знаходяться корені зла, а де – плоди, які Господь збирає.

Гострота конфлікту між людиною і Богом полягає у тому, що Господь для неї не є ворогом, але диявол представляє Бога винуватцем трагедії людей. Божа Мати зустрічає людину на дорозі до відчаю, куди її тягне диявол, і пом’якшує серце людини та на небо спрямовує її погляди. Нехай Покров Божої Матері змусить нас задуматись до чого ми дійшли, що Господь допускає такі скорботи пережити і куди нам далі йти. Всі ці біди, війни є тільки наслідками, а причини ховаються в минулому.

Висновки. «Жінко, ось син твій» (Ів.19:27). Покров – це Божа благодать, котра незмінно і повсюди перебуває на кожному з нас. Немає нічого ціннішого для Господа, ніж людина, яка подивиться зі смиренністю на всю несправедливість цього світу і побачить у всьому руку Божого милосердя.

Покров Божої Матері – це благодать, яка заховує серце від помислів лукавих, які є зародками зміїних гріхів, що падають на ґрунт нашого серця і плодоносять ненавистю і війнами. Матір Божа, покрий своїм омофором від всякого зла моє серце, щоби нічого з того не потрапило у душу!

Людина ходить під благодаттю Божою як під крилом, і навіть не підозрює, що б то могло бути, якби Господь її покинув. Людино, не відганяй благодать Божу від себе, бо вона ніжна, витончена і легко топчеться тілесними похотями.

Нині згадуємо всіх матерів, яких вже немає поруч з нами і залишилась тільки пам’ять про них. Мати Божа, дозволь відчути тепло материнських рук і твій захист воїнам української армії.

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, котра прославляється у Коломийській іконі «Це Мати твоя», прийди рідна, і передай Господеві, що за тобою сумує український народ.

Господи, нам допоможи жити так, щоб отримати добру оцінку на небі!

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії

14 жовтня 2020 року Божого

м. Коломия


Послання і проповіді