Вступ. В Імʼя Отця, Сина і Святого Духа. Вітаю о. Олега Ткачука, нашого ювілята, всіх священників, молодь, вірних і гостей воскресним привітом: «Христос Воскрес!». У Світлий вівторок продовжуємо святкувати Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа у с. Сопові.

І). Дорога в Емаус. Люди щасливі з празника Христового воскресіння і вітають один одного привітом «Христос Воскрес», а за померлих радіємо тому, що Ісус смертю смерть подолав. Таким чином, це таїнство воскресіння увійшло в наше практичне життя.

Євангеліє від Луки подає нам до роздумів поведінку двох учнів Христових, які розчаровані розп’яттям Ісуса в Єрусалимі. Вони сумні повертаються до свого села Емаус, розмовляючи та сперечаючись між собою про життя Спасителя. Ісус, будучи пророком могутнім, а первосвященики Його видали владі на засуд смертний через розп’яття. Люди мали на Нього дуже великі сподівання, як на визволителя Ізраїля. Все їхнє служіння пішло на марне. Ісуса вбито і потрібно повертатися до свого колишнього способу життя. Одна приповідка каже, що ніщо так не ранить, як уламки нашого щастя.

Наша дорога віри веде до щастя і проходить через страждання та смерть. Від того людина не може втекти. Їх потрібно прийняти, щоб дійти до воскресіння. Будьмо уважними, щоб не піти дорогою життєвих насолод з поганим товариством та розбійниками. Добре, якщо зустрінемо «милосердного самарянина» – священника на цій дорозі, тоді не загинемо і він допоможе нам воскреснути. Розчаровані люди побачать Ісуса при «ламанні хліба». Вершиною «ламання хліба» є Божественна Літургія, яка продовжує справу спасіння Ісуса Христа до кінця віків. Тоді людина повертається із Емаусу до Єрусалиму, тобто до воскресіння. Відходячи від Церкви – втікаємо від воскресіння. Подібно сталося з двома учнями, що втікали від воскресіння в Емаус. Зустріч з Христом – первосвященником, повернула їх до Єрусалиму, тобто до воскресіння Христа.

ІІ). Два ювілеї в Сопові. Перший маємо Ювілейний 2025 рік, проголошений Папою Франциском. Церква робить християнам дуже важливий подарунок – можливість отримати повний відпуст, тобто прощення дочасних кар за гріхи. Ювілейний рік – це не прощення гріхів, бо гріхи прощаються у Таїнстві Сповіді, а відпущення наслідків гріхів, тих дочасних кар, які залишаються, можна отримати саме в цей особливий час через Божу милість. Наше життя – це мандрівка долиною сліз.

Бог пробачає гріхи у сповіді, але за наслідки гріхів потрібно відшкодувати. Людині не завжди легко зробити це протягом життя, навіть через добрі діла чи покуту. Тому Церква пропонує нам у Ювілейний рік скористатися з повного відпусту, що дає змогу через Божу милість отримати звільнення від цих дочасних кар.

Ювілейний рік – це не лише символічне проходження через двері, але й нагода для глибокого духовного оновлення. Церква заохочує вірних уважно подивитися на своє життя, зробити аналіз: що було доброго, що було поганого, за що потрібно перепросити Бога у Сповіді. Це час особливої благодаті, коли ми можемо скористатися з духовних дарів, які накопичувалися християнами через цілі покоління.

У 2025 році Святіший Отець Франциск благословив відчинити двері Ювілейного року в Коломиї, Товмачику і Надвірні. Це рівноцінно, як пройти через Ювілейні двері відкриті у базиліці святого Петра в Римі. Божа благодать повинна бути доступна для кожного. Перехід через ювілейні двері – це символ того, що людина хоче пройти через Христа, засвідчити свою віру та прийняти Його благодать. Ісус Христос про себе сказав: «Хто ввійде крізь Мене – спасеться» (Ів. 10:9). Отож, Ювілейний 2025 рік це – унікальна можливість для кожного вірного оновитися духовно, примиритися з Богом і скористатися з дарів Божого милосердя.

2.1). Другий ювілей – тридцятиріччя священства відзначає о. Олег Ткачук у Сопові разом з вірними і священниками. Кожне покликання – це таємниця, яку Господь відкриває перед людиною за умови, що вона приймає це запрошення. Таке запрошення прийняв о. Олег. Споглядаючи на Ваше тридцятирічне священниче служіння, ми неначе перечитуємо книгу Діянь апостолів, яку записав євангелист Лука. З одного боку постійні труднощі і душевні випробовування, а з іншого – рясна Божа благодать, яка скріплювала Вас і допомагала переносити терпіння для слави воскреслого Христа та Його Церкви-мучениці. Лише Бог знає, що Ви пережили, бо саме Він вів вас за руку в цьому служінні, вчинивши активним учасником переможної ходи нашої Церкви. Завдяки Божому благословенню та Вашій щирій вірі, Сопів засяяв джерелом воскресіння на Коломийщині.

Тому звертаюся до вас з проханням берегти отця Олега. Не ображайте його! Любов священика до своєї пастви мужня і жертовна. Жити постійно в такій напрузі складно. Людина швидко розтрачує життєві сили. Священикові властиво бути «вигорілим» або «зʼїденим» людьми. Причому люди роблять це ненавмисно з тим, хто наважився подарувати себе їм. Отець вислухає суть прохання, дозволить вилити на себе все, що набралося у вас в душі. У 50 років він вже виглядає не дуже молодим. Часом люди можуть забути його і підуть далі. Однак, життя триває.

Священикові потрібен відокремлений куточок, ота смоковниця, де він залишається один в кріслі з книжкою, чи в саду, чи серед дерев з молитовником, або перед іконою зі сльозами. Особисте життя священика дуже важливе. Він – майстер по очищенню людських душ, хоча не з неба спустився. Бог дав нам благодать священства, але ми не перестали бути людьми. Священник запалюється, спокушається, втомлюється, мучиться і терпляче вислуховує різні неприємності.

Ви питаєте з нас, як з ангелів і критикуєте нас більше за інших! За те, що молимося і просимо: «Господи, прости мене недостойного і всіх тих, хто за моєю спиною стоїть, – розпусників, ненажер, пʼяниць, лжесвідків, ледарів…»? Жоден юдей не скаже на свого равіна гидоту. Жоден мусульманин вам не скаже, що їх мулла – ненажера, хабарник і розпусник. Тільки ми поливаємо брудом своїх священиків. Не хочете захищати священиків – не треба. Тоді не беріть участь хоча б в їх цькуванні. Так, ми не точимо деталі на заводі, землю не копаємо, хліб не сіємо.

Однак, на плечі священнослужителів покладено важку відповідальність: хрестити, вінчати, хоронити, сповідати, причащати. І Бог з нас запитає інакше, ніж з вас. У Господа зі священиками окрема розмова. Йому належить карати і милосердитися. Господи допоможи нам любити своїх священиків так, як мусульмани й юдеї. Вашого священика не обмовляйте і не проклинайте. Ви – люди наші, а ми, священики, – ваші.

Натомість ми повинні бути сильними, організованими, розумними і дружними. Єднаймося навколо храму, бережіть свого священика Олега, міцно стійте у католицькій вірі. Тримайтеся один за одного, допомагайте один одному. Не давайте своїх священників ображати. Щонеділі ходіть до храму!

Накінець знову скеровуємо наш погляд до Пресвятої Богородиці, яку християни слушно називають Матір’ю Милосердя. Пречиста Діва Марія прославлена в іконі «Це Мати твоя» стане вашою Провідницею на дорозі спасення. В надії, яка не засоромить, підносіть благальні молитви, взиваючи: Милосердя двері відкрий нам, благословенна Богородице, щоб, надіючись на тебе, ми не загинули, але щоб ізбавилися тобою від бід, ти бо спасіння роду християнського.

ІІІ). Дорогий отче Олеже! В чому полягає воскресіння Господа? Господь розв’язує тайну і добровільно Сам іде на смерть, не вчинивши жодного злочину! Так само священник мовчить і йде «мов те ягнятко перед тим, хто стриже його» (Дії. 8:32). Як Христос воскрес через арешт, побиття, наклепи, хресну смерть і на третій день воскрес, така доля і життя священника. Пройшовши такий шлях, занурюймо свою душу в обійми Божого милосердя, очищаючи її від тягаря гріха.

З нагоди Вашого світлого 30-річного ювілею, дозвольте висловити Вам найщиріші слова вітань і подяки від імені всієї нашої єпархіальної спільноти.

Дякуємо Богові за Ваше служіння, мудрість та відданість. Ви є прикладом глибокої віри, щирої любові до людей та невтомної праці на благо Церкви Христової. Ваше служіння у цей складний час є надзвичайно важливим і надихає багатьох священників і вірних.

Бажаю вам озброїтися добрими почуттями, щирими намірами, гуманністю, співчуттям, милосердям, любов’ю і бути справжнім воїном добра, який буде нести мир, любов і світло. Бажаю, щоб добро стало вічним переможцем у вашому житті.

Нехай Ваше серце завжди наповнюється радістю, людям приносить мир і злагоду в душі тих, кому Ви служите. Від імені Патріарха та духовенства Коломийської єпархії прийміть наші найщиріші вітання з нагоди 30-ї річниці з нагоди Ваших священничих свячень!

Висновки. Заохочуємо всіх вас впродовж цього Ювілейного 2025 року здійснити принаймні одне паломництво до храмів в Коломиї, Надвірні чи Товмачику та прийняти Тайну Покаяння і тоді пройти крізь Двері милосердя й отримати відпущення всіх кар за виконані гріхи.

Хто знає, що Христос воскрес – це історія, а той хто вірить, що Він помер і воскрес – той буде врятований на дорозі від розбійників і спасенний.

Нехай в цей світлий Пасхальний час Пресвята Богородиця Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя» наповнить душі матерів в Україні духовним світлом і допоможе пізнати Бога.

Господи за молитвами блаженного Миколая Чарнецького допоможи воїнам ЗСУ легко віднайти дорогу до Христа воскреслого, Котрий переміг зло. Амінь.

+Василь Івасюк
Правлячий Архиєрей
Коломийської Єпархії

с. Сопів
22 квітня 2025 року