«Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне»
(Мт. 19:16).

Вступ. Всечесні отці! Дорогі брати і сестри, гості й запрошені! Вітаю усіх вас християнським привітом: «Слава Ісусу Христу!». Духовне життя опирається на добрих ділах і допомагає християнам щодня з вірою йти за Христом.

І). Розмова між Ісусом і багатим юнаком привертає увагу учнів Христових. Цей діалог в ранній Церкві спонукає до роздумів чи достатньо чинити добрі діла для того, щоб мати життя вічне? Христос сьогодні відповідає на це головне питання людини і дає відповідь, яка засмучує: «Не достатньо!».

І тут виникає питання «Що потрібно робити? Як діяти і жити?». Тому юнак питається: «Учителю! Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?» (Мт.19: 16). Христос йому відповідає: «Продай, що маєш, дай бідним, і будеш мати скарб на небі» (Мт.19:21). Євангеліє далі говорить так: «Юнак відійшов смутний, мав бо велике майно» (Мт.19:22).

1.1). Мати вічне життя — означає жити життям самого Бога. Досягти такої досконалості власними зусиллями і добрими ділами неможливо, бо потрібно вірити в Бога. Як це зробити? Христос каже: «Піди, продай, що маєш, дай бідним, і будеш мати скарб на небі; потім приходь і йди за Мною» (Мт.19:22). Це реформа власного життя у світі і відносини людини до Бога. Важко людині повірити, що продавши все і роздавши між бідних, отримає після смерті Бога!

Апостол Павло навчає, що оправдатися можна вірою в Ісуса Христа, а не законом (пор.Гал.2:16). Йдучи за Христом, відкриваються двері у життя вічне. Ключем до цих дверей є любов і милосердя, які отримуємо  через виконання добрих вчинків і віру в Бога.

1.2). Хто кому служить? Багатство вам чи ви багатству? Ви хрещені і любите Бога та  служите Йому, то це ваше багатство буде служити для добрих і корисних цілей. Навпаки, ви можете втікати від Бога. Люди кажуть, що гроші — це просто інструмент. Деколи правда в тому, що часто саме ми стаємо інструментом для грошей. Працюємо понад силу, жертвуємо стосунками, і навіть духовним життям — аби просто «жити красиво». І скажіть для кого і заради чого?  Ісус сказав прямо: «Ніхто не може служити двом панам… Не можете служити Богові й мамоні» (Мт.6:24). Запитаймо себе: «Хто кому служить – багатство мені чи я йому?».

ІІ). Посвячення і значення іконостасу. Якраз посвячення іконостасу допомагає відповісти на це питання: «Хто кому служить?». Що таке іконостас? Іконостас – це вертикальна стіна з іконами, яка відокремлює храм вірних  від святилища.  Благодать перетворює його на духовний центр храму, де віряни звертаються до Бога через ікони святих. На ньому зображується історія нашого спасіння: Ікони Ісуса Христа і Пресвятої Богородиці, 12 Празників, 12 апостолів, 12 пророків, св. Івана Хрестителя, св. Миколая чи інших святих. Вони допомагають людям увійти у духовне життя, а потім у вічне, де не має болю, печалі, гніву, злоби, брехні, нападів чужинців, тероризму і війни. Це віконце у вічність відкриває нам любов і доброта, правда і справедливість. Небо сходить на Землю і підносить людей до Царства Божого. Дивлячись на ікони, ми маємо ними стати.

Ікони до нас промовляють голосами Патріархів, пророків, апостолів, Євангелистів; промовляють до нас Пресвята Богородиця й Ісус Христос та усі святі. Вони пригадують, що ми діти Божі та дарують нам любов, зцілення і запрошують стати святими, щоб зайняти місце на іконостасі.

Станьте перед іконами і в тишині серця послухайте їхнього голосу. Опісля говоріть до них про свої труднощі.  Так починається молитва-розмова з Богом та зі всіма святими. Відкривайте перед іконами все своє життя і просіть їх, дякуйте їм і прославляйте їх.

Відправляючи святу Літургію у святилищі за іконостасом, пригадуємо те все, що сталося з Ісусом Христом – від Різдва аж до Вознесіння на Небо. У святилищі Спаситель приймає наш хліб і робить  його Пресвятою Євхаристією. Бере вино з наших рук і перетворює його на свою Кров. Дух Святий сходить на освячені дари, а ми приймаючи «святеє святим» стаємо одним тілом разом з тілом Ісуса Христа. Освячені ікони допомагають нам у життєвих труднощах черпати до свого серця Божу любов і милосердя. Ось глибоке значення іконостасу.

ІІІ). Посвячення хресної дороги веде на особисту Голгофу і до вічного життя з Богом. Дивлячись на хрест, згадуємо слова Ісуса Христа «У світі страждатимете» (Ів.16:33). Страждання в земному житті оминути ніколи не зможемо. Воно приходить внаслідок гріхів, хвороби, утвердження віри. Люди хочуть знати, як це стається – внаслідок гріхів чи як допуст Божий. Апостол Яків у першій главі говорить, що нехай ніхто не каже у своєму серці, що Бог його випробовує. Бог є добро і Він нікого не випробовує злом. Ваша пожадливість породжує гріх, а гріх породжує смерть. Яків каже, щоб ми не обманювали самих себе. Зло приходить, як наслідок гріха. Що посієш, те і пожнеш. Необхідно зробити аналіз свого життя. Якщо маємо свідомі гріхи, то це не проба. Всі ми несемо якийсь хрест. Життєвий шлях кожної людини, сповнений випробувань і страждань, що веде до спасіння та відкуплення через віру. Тому нині набирають особливої ваги слова Ісуса Христа: «Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною...» (Мт.16:24).

Бог не допустить страждань людини ані на одну краплю більше, аніж вона може винести. А якщо і допускає, то це є саме необхідне для того, щоби людина могла досягнути вічного життя, вічного блага. Апостол Павло писав, що нинішні тимчасові страждання нічого не вартують в порівнянні з тими благами, які людина отримує у вічному житті.

Блаженніший Святослав запитує скільки в нас сьогодні є таких людей, які готові продати і віддати все для того, щоб бути вільним народом на своїй землі. Далі Патріарх пояснює, що замало мати свободу, треба ще бути вільними, уміти правильно тієї свободою розпоряджатися. Народ України добре розуміє якою славною історією він володіє. Саме тієї благодаті й сили духу не побачив ворог  в нас і тому повів наш народ, як Пилат Христа на розп’яття. Бог допоміг віруючій Україні воскреснути, захистити себе і тому наша Батьківщина була, живе, хоч і спливає кров’ю і буде жити з Богом!

Висновки. Євангеліє просить сьогодні вас бути справжніми християнами, віруючими людьми. І тоді все неможливе в людей стане можливим у Бога. Господь Бог обдарує нас тими необхідними благодатями на Землі і вічним життям у Царстві Небесному. Освячений іконостас і хресна дорога нехай промовляють до серця кожної людини про необхідність чистої совісті і спасіння.

Пресвята Богородице Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя» допоможи нам засвідчити свою любов і віру в Бога й Україну.

Господи через молитви блаженного Миколая Чарнецького прости нашому народові всі провини і прикрий гріхи наші. Амінь! (Рм.4:7).

Благословення Господнє на вас!

† Василій Івасюк
Правлячий Архиєрей
Коломийської єпархії УГКЦ

с. Діброва
31 серпня 2025 року