“Хто їсть моє тіло і п’є мою кров,
той має життя вічне,
і я воскрешу його останній день”.
(Ів.6,54).

Вступ. Слово Євхари́стія в перекладі із грецької мови означає подяка. Пресвята Євхари́стія – це є Тайна, де під час Святої Літургії на слова священика хліб переміняється у Тіло, а вино – у Кров Ісуса Христа. Цю Тайну Спаситель установив у Великий Четвер, як поживу для душі людини, яка наповнена Божими благодатями.

І). Духовне життя. Фізичне життя людини підтримується звичайною їжею, а душа також потребує особливої поживи. Святе Причастя є головним засобом підтримки душевних сил людини. Часте Причастя – запорука духовного та тілесного здоров’я. Християнська практика стверджує і лікарі свідчать, що дитина, яка регулярно причащається, росте здоровішою та навіть уникає спадкових родинних хворіб. Дуже багато є свідчень про чудесні зцілення дітей після причастя. У віці від семи років вже можна вимагати, щоб дитина зранку перед Причастям нічого не їла і не пила, бо починає вже відповідати за свої вчинки. З цього віку вже потрібна порада духівника щодо терміну сповіді та причастя. Один святий радив підліткам сповідатися і причащатися не менш, ніж раз на місяць. Пресвята Євхаристія це є осередок духовного життя людини та знаком нашої єдності з Богом. У ній є Божа сила, і хоч люди приймають на вигляд звичайний хліб і вино, але насправді отримують Тіло і Кров самого Христа. Отже, Пресвята Євхаристія – це джерело і вершина всього християнського життя, бо Вона містить у собі Самого Христа – увесь духовний скарб Церкви.

ІІ). Пресвята Євхаристія є кульмінацією усього життя Ісуса Христа. Вона також закликає кожного з нас принести себе в жертву заради інших. Напередодні смерті на хресті, Спаситель здійснив те, що обіцяв: “Я хліб живий, що з неба зійшов. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки. А хліб, що його я дам, це – тіло моє за життя світу… Хто споживає тіло моє і п’є мою кров, той у мені перебуває, а Я – в ньому” (Ів. 6,51;56). Ісус бере в руки хліб і каже: “Беріть, це є моє тіло”(Мр. 14,22). Цим жестом і цими словами Він наділяє хліб двояким призначенням: бути фізичною поживою, а також робити Особу Ісуса Христа присутньою посеред громади віруючих.

Тайна Вечеря – це кульмінація всього життя Спасителя. Вона є проголошенням і підсумком принесеної жертви на Хресті задля спасіння всього людства. У Пресвятій Євхаристії є присутній Ісус, жертва Його життя, а тому віруючим потрібно брати в ньому участь. Коли беремо і споживаємо цей Хліб, ми з’єднані з життям Ісуса, входимо з Ним у сопричастя, намагаємося здійснити єдність між нами, перетворити наше життя в дар, насамперед для бідних.

Пошана Найсвятіших Тайн та урочистий обхід навколо храму, спонукує людей до особистого навернення і прощення, до любові і служіння ближньому. Христос кормить нас переміненим хлібом і вином та виходить назустріч кожній людині кожного дня, навіть у щоденних подіях життя. Він простягає руку злиденному, допомагає страждаючому, просить приділити увагу старшому і відкрити правду дитині. Він знаходиться у людині, яка нічого не знає про Ісуса, спасіння та віру, а живе за природними законами. Він перебуває в кожній людині, особливо найменше беззахисній, а також з бійцями на фронті в АТО та полоненими.

Пресвята Євхаристія – це джерело Божої любові, це школа любові у житті між людьми, це солідарність Церкви з терплячими і переслідуваними за правду. Хто причащається, той не може залишатися байдужим до тих, хто не має щоденного хліба. А сьогодні ця проблема стає дедалі серйознішою, бо у світі щодня помирає двадцять п’ять тисяч людей від голоду. ЗМІ подає інформацію та різні прогнози, що у штаті Джорджія на одній кам’яній дошці написано, що у світі має жити пів мільярда людей, а зараз чисельність складає понад сім мільярдів. Господь хоче любові між людьми та народами, а тоді Він зможе прогодувати набагато більшу кількість потребуючих.

ІІІ). Пресвята Євхаристія – це сила для слабких і грішних. У Тайній Вечері Ісус Христос дарує нам Своє Тіло і Кров під видами хліба та вина. Він залишає нам спомин про Свою жертву невичерпної любові. “Це моє тіло, воно за вас дається. Це робіть на мій спомин” (1Кор. 11,24). Ця перша Євхаристія стала повна благодаті для апостолів і дала їм необхідну силу та мужність пройти визначений для них історичний шлях, поширюючи Боже Царство на увесь світ. Дар життя, зроблений Христом добровільно на хресті, став всім просвіченням і силою. І цей Хліб життя прийшов аж до нас! Він ніколи не закінчується, всіх дивує своєю реальністю, а тому вимагає від нас належної пошани, адорації та спомину.

Небезпека для християн ховається там, де є непослух Євангелію, правлячому Архієрею, священику, а також нехтування Божою благодаттю. І тоді приходить роз’єднання та приниження один одного; ми перестаємо жити між собою як брати; змагаємося зайняти перші місця будь-якою ціною (політичні партії); не знаходимо сміливості, щоб свідчити милосердну любов (ДНР і ЛНР – вбиті, поранені); не вміємо запропонувати надію на краще життя інвалідам, дітям-сиротам, а також, за словами одного капелана, не зраджувати наших військових у вищих ешелонах керівництва.

Пресвята Євхаристія є живим знаком любові Христа, Який так принизився задля єдності людей. Беручи правдиву участь у Пресвятій Євхаристії і живлячись нею, ми вступаємо на шлях, який не допускає поділів. Христос є присутній посеред нас під видами хліба та вина і вимагає, щоб сила любові переборювала всякі поділи і, в той же час, стала єднанням також із найубогішими, підтримкою для слабких, братньою увагою до тих, які потребують нашої допомоги й підтримки у щоденному житті та є у небезпеці втратити віру.

Рівночасно існує небезпека применшення християнської гідності. Це стається тоді, коли ми дозволяємо доторкнутись до себе різним сектам, ідолопоклонству нашого часу: нахабству, небажанню визнати свої помилки, неповагу до священства та Церкви і потребу помочі від інших людей. Усе це принижує християнина, робить його літеплим, обмеженим, а навіть сучасним поганином. І тут прямим завданням пароха є мати при храмі товариства по вивченню Біблії.

Спаситель Своєю Кров’ю змив усі наші гріхи, щоб ми не принижували нашу християнську гідність. Його жертва визволяє нас від наших гріхів і повертає гідність християнина та оберігає від зіпсуття. Таким чином, Пресвята Євхаристія відкриває серце людини для прийняття Божої благодаті та найтісніше єднає з Богом. Пресвята Євхаристія не є нагородою для добрих і сильних людей, але вона є силою для слабких і грішних, бо дозволяє їм іти вперед нелегкою дорогою християнського життя.

Висновки. Божественна Літургія вже тепер єднає нас з вічним життям, коли “Бог був усім в всьому” (1 Кор. 15,28). Коротко кажучи, Пресвята Євхаристія є стислим змістом і підсумком нашої віри. Нехай празник Пресвятої Євхаристії дедалі більше надихає і зміцнює в кожному з нас бажання і прагнення зробити наше суспільство гостиннішим і солідарнішим. Всі ці побажання слід передати Пречистій Діві Марії, щоб Вона збудила в усіх бажання причащатися у Святій Літургії, особливо в неділю. Заохочую усіх до участі у Пресвятій Євхаристії. І не забуваймо, що єдність приходить з правдивим Причастям.

Рівночасно апостол Павло у посланні до Коринтян перестерігає: “Для того, хто їстиме цей хліб, або питиме чашу Господню недостойно, буде винен тіла й крови Господньої. (…) Бо хто їсть і п’є, суд собі їсть і п’є, не розрізняючи тіла”. (І Кор. 11, 27-29). Слова “буде винен тіла і крови Господньої” – це значить бути готовим відповідати за негідну поведінку щодо неправильного пояснення і за зневаження тіла і крови Христа. Необхідно добре розуміти, що їсти звичайний хліб є зрозумілим всім, а споживати Пресвяту Євхаристію заховану під видами хліба – це є зовсім інше. Звичайний хліб приходить до нас на стіл через руки хлібороба і пекаря, а Причастя є тоді, коли звичайний хліб приходить на престіл до храму і через руки та молитву священика стає Небесною Поживою. І той, хто відноситься зневажливо до Причастя і вважає Його тільки за кусок хліба, той стягає на себе осудження.

Просімо Святого Духа про міцну віру у серцях людей, бо Україна сьогодні у дуже великій небезпеці. І тому мудрість нехай входить у ваші чисті серця зі Святим Духом та Євхаристійним Ісусом, щоб зрозуміти своє завдання і призначення на землі на шляху до Царства Небесного!

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, допоможи нам завжди гідно приймати Пресвяту Євхаристію у нашому житті. А благословення Господа нашого Ісуса Христа нехай перебуває з Вами нині, завжди і повсякчас і навіки віків. Амінь.

Благословення Господнє на Вас!

+ Єпископ Василій Івасюк
Правлячий Архієрей Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ

Виголошено у соборі святого Архістратига Михаїла м. Коломиї
11 червня 2015 р. Б.