Проповідь владики Василя на свято Благовіщення Пресвятої Богородиці

«Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!»

(Лк.1:38).

Вступ. Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Вітаю отця декана, всіх священників, вірних, родини військовослужбовців християнським привітом «Слава Ісусу Христу!». Дверима спасіння є взірець покори.

І). Церква нині святкує Благовіщення – приклад покори, виявленої життям Пречистої Діви Марії. Вона стала примиренням між людиною і Богом та нашим порятунком. Люди отримали відкриті двері до Небесного Царства через покору і милосердя Боже.

В місті Назареті у Галилеї сталася подія – архангел Гавриїл таємно приходить із небес до Діви Марії і каже: «Радуйся…». (Лк.1:28). Діва Марія стривожилася таким незвичним привітанням  і дуже важливою новиною скерованою до Неї. Вона почала роздумувати над словами Гавриїла та покірно відповідає словами: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» (Лк.1:38). Після такої відповіді Пречистої Діви архангел відійшов.

У першій частині відповіді Діва Марія говорить про себе: «Ось я Господня слугиня…». Бог шукає покірну людину, яку Він зможе делегувати до свого народу. Слова «слугиня Господня» сповіщають, що Бог знайшов таку Людину, у якій може оселитися!

1.1). Отці Церкви зазначають, що тут зустрілися дві покори: Бога перед людиною і людини перед Богом. Внаслідок цієї зустрічі відкрилися небесні двері. Дві покори, наче секретні і доступні всім ключі, що відчиняють двері Царства Божого. Тому у храмах на царських воротах завжди є ікона Благовіщення. Це значить, що людина отримує доступ до Бога, а Бог приходить до людини.

Покора Бога перед людиною проявляється у тому, що приймає її тіло. Він стає одним із нас і розпочинає наше спасіння людини. Тому Пречистій Діві Марії дякують нині небо і земля одноголосно.

1.2). Друга частина відповіді Діви Марії надзвичайно важлива для нас: «… Нехай зо мною станеться по твоєму слову!» (Лк.1:38). Тоді архангел Гавриїл відповідає: «Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить» (Лк.1:35). В цій хвилині розпочинає діяти сила Духа Святого. Тому євангелист Іван скаже: «І Слово стало тілом, і оселилося між нами» (Ів.1:14). Відтепер Син Божий починає жити в лоні Пречистої Діви Марії, зачавшись силою Духа Святого. Марія завагітніла, подібно до своєї родички Єлисавети, але не від чоловіка, а від Духа Святого. Гавриїл каже: «… Тому й святе, що народиться, назветься Син Божий» (Лк.1:35). Ось тому люди радіють і прислухаються до голосу неба і землі.

ІІ). Благовіщення назавжди об’єднало природу Божу і людську. Це примирення сталося в лоні Пречистої Діви Марії і дає спасенну силу народу України у часи цієї страшної війни. Нині Спаситель робить Її учасницею події спасіння. Відтепер все те, що відчужувало людину від Бога, зникло.

В час Великого посту потрібно впокоритися, щоб примиритися у тайні Покаяння з Богом. Впокоритися перед Богом до такого рівня, щоб ми могли сказати Богові: «Я є слуга Господній і нехай Твоє Слово оселиться в моєму житті». Тільки тоді відчуємо силу Духа Святого, яка сходить на нас і стає активною в щоденному житті людини.

Ми нині молимося і благаємо миру в Господа Бога! Апостол Павло нам каже: «Христос є нашим миром» (Еф.2:14). Він стає доступним людині завдяки посвяті Богородиці, яка промовила: «Ось я Господня слугиня» (Лк.1:38). Примирення з ближнім повертає людей до миру між людиною і Богом!

2.1). В засобах масової інформації йдуть пошуки миру у різних планах і форматах. Нині те, що відбувається у світі тривожить всі народи. Війна накрила багато країн світу. Уламки ракет впали на територію старого міста Єрусалима там, де храм  Гробу Господнього. Ця святиня є головним місцем віри для кожного християнина у світі. Такого раніше не було.

2000 років тому Ісус попереджав про подібні події, які бачимо нині. Світовий порядок руйнується, а все людство зсередини і ззовні переживає повну нестабільність.  Земля перетворилася на величезну порохову бочку. Війна між Росією та Україною триває чотири роки і кінця їй не видно. Ядерна зброя вже винесена на стіл переговорів. Полум’я війни на Близькому Сході виходить з – під контролю. Не припиняються випадки випробовування ракет. Загрози ядерного удару перестали бути просто гаслом. Військове протистояння між великими країнами продовжує загострюватися. До випадкового першого пострілу залишився всього один крок. З 12500 ядерних боєголовок у світі, вистачає всього 100 штук, щоб людська цивілізація повністю зникла. Прошу використовуйте щит молитов і Божу благодать, щоб зупинити війну в Україні та на всій планеті.

Запитаєте «Чи люди мають вихід»? Так! І він тільки один. Ісус сказав: «Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через мене» (Ів.14:6). Він не сказав, я один зі шляхів. Він сказав, що через Нього йде єдиний шлях. Ісус і Богородиця «Це Мати твоя» ще продовжують кликати кожну людину опам’ятатися і чекають вашого навернення.

2.2). Пошуки шляхів мирної угоди для України і світу. Різні зустрічі і намагання знайти мирний вихід залишаються порожнім звуком. Формулу миру можна знайти тоді, коли глянемо правді у вічі і там побачимо Бога. Люди наповнені ненавистю ніколи не зможуть знайти способу примиритися між собою. Тому у свято Благовіщення прошу віруючих людей почути голос Бога так, як це було за часів Йони у Ніневії. Всі жителі почали молитися і постити! Але хто почує голос Церкви у новітній час?

У час Великого посту Церква кличе всіх людей України до Покаяння і Сповіді. Діва Марія просить сказати Богові «Так», щоб відчинити двері Божого милосердя. Воно дозволяє нашій Батьківщині знайти двері до справедливого миру. Тоді одного дня закінчиться війна! Недавно на наші міста впали бомби і дрони! Загинув батько з дочкою. Наші діти хочуть вночі мирно спати! Це травма для дітей.

ІІІ). Нині душа народу України говорить зі світом мовою крові і болю. Наші воїни тримають стрій і не просять ані слави, ані нагороди, але молитви і співчуття. Ми запитуємо «Чи може людина витримати біль душі і поранення, холод в окопах, коли хтось зважує правду на терезах власної вигоди?».

Народ України допоки живий волає про допомогу, бо сили зла щоденно вбивають невинних людей і проливають їхні сльози та кров. Світ гарантував Україні безпеку та мирне життя і захист людей від ракет. Насправді виявляється, що народ України має тільки одного гаранта – Бога! Нині просимо Його не дозволити зникнути нам з простору земного.

Свобода прийшла до нас через страждання і кров найкращих синів та дочок. Пам’ятаємо розстріляне відродження тих –  хто мріяв, писав, творив і був знищений за те, що він українець. Ми пам’ятаємо Сандармох, Пратулинських мучеників, розстріляних бандуристів — бо пісня була небезпечнішою за кулю. Пам’ятаємо юних дівчат, свідомо утоплених в трясовині Сибіру лише за те, що могли народити нових українців. Пам’ятаємо Голодомор — свідомий вирок, що забрав біля чотирьох мільйонів життів. Нині маємо холодомор і могили найкращих воїнів по алеях слави міст і сіл України.

У часи війни і випробовувань всі чекають миру, який приходить через примирення з Богом та молитву. Церква-Мати зранена, але нескорена, дбає про вас і пригортає до свого серця. Україна жива і бореться, стоїть і щоразу відкриває в собі благодатні сили від Бога, які сходять на наші зранені міста і села.

Висновок. Боже, поблагослови нас, нашу Україну і все військо Твоєю благодаттю на справедливий мир! Згадаймо себе і наш важкий хрест та не втрачаймо людяності. Не судіть людину за її втому чи мовчання. Ви бачите лише обкладинку, а не знаєте скільки сторінок болю вона вже перегорнула. Будьте обережними зі словами. Справжня розкіш — це не дорогі речі, а можливість бути почутим і не засудженим. Не раніть словами ближнього, бо завтра може все змінитися. Бережіть себе і тих, хто поруч вас.

Пресвята Богородице Мати Божа Неустанної Помочі прославлювана в Коломийській іконі «Це Мати твоя» нашого небесного миру, служителько  примирення з Богом, спаси нас!

Господи ми слуги Твої і хочемо перепросити Тебе та примиритися з Тобою. І нехай з нами станеться по слову Твоєму.

 

Благодать Господа нашого Ісуса Христа і любов Бога Отця нехай буде зо всіма вами! Амінь.

 

+Василій Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії.

 

 

 м. Надвірна

25 березня 2025 р. Б.


Послання і проповіді