«Син Людський прийшов,

щоб знайти та спасти те, що загинуло»

(Лк.19:1-10).

Вступ. Неділя митаря Закхея представляє правдивого митника-корупціонера часів Ісуса Христа, який одинокий серед багатьох інших правдиво покаявся. Слово корупція походить від латинського слова corrumpere й означає псувати. Це — негативне суспільне явище, яке проявляється в злочинному використанні посадових можливостей з метою особистого збагачення. Корупція – це моральне зло, яке є одночасно гріхом.

І). Неділя Закхея – це день розкаяного корупціонера. Минулої неділі Ісус перед входом до м.Єрихон оздоровив сліпого чоловіка завдяки його вірі, виявленій у кричущій молитві: «Ісусе, Сину Давидів, помилуй мене» (Лк.18:38). Увійшовши у місто, Спаситель відвідує дім митника – одного з найбагатших людей на ім’я Закхей.

Єрихон в давні часи був багатим і важливим центром торгівлі. Біля міста знаходився великий пальмовий ліс і відомий гай бальзамових дерев, запах яких розносився на багато кілометрів довкола. Єрихон називали «містом пальм». Історик Йосип Флавій називає Єрихон «божественною землею». Римляни тут купляли популярні фініки та бальзам і тому місто ще більше розбагатіло і приносило великі доходи. Професійні митарі збирали податки і при цьому теж незаконно збагачувалися. Митар Закхей перебував у зеніті своєї кар’єри й одночасно був найбільш зневаженою людиною. Митарі часто зловживали своїм становищем і брали більше, аніж приписано. Це викликало зневагу і гнів у звичайних людей, а тому Закхей був фінансово багатий і нещасний між людьми.

Вибір професії у житті людини викликає повагу суспільства, а зловживання нею робить людину ненависною в очах народу. Подібно сталося із професією митаря Закхея. Несподівана звістка про добре ставлення Ісуса до грішників швидко розійшлася поміж народом. Зневажений і відкинений людьми Закхей наполегливо шукав любові і хотів почути від Ісуса добре слово.

ІІ). Боже слово стало для митаря ключем, яке допомогло йому відкрити двері покаяння. Наполегливі пошуки і бажання побачити Месію – це було найкраще його рішення. Жодна перешкода не могла зупинити митаря, хоча його поява у натовпі вимагала мужності, бо кожен міг побити ненависного збирача податків! Закхей про це не думав і побіг наперед натовпу та виліз на фігове дерево з низьким стовбуром і розлогими гілками на яке можна легко піднятися. Напевно, що люди сміялися з митаря.

Господь першим побачив низького росту Закхея на фіговому дереві. Ісус покликав митаря в той час, коли той шукав Його. Спаситель негайно став поруч і каже: «Закхею! Зійди, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі». З однієї сторони душа наповнилася радістю і здивуванням, а з іншої – страшне усвідомлення своєї негідності прийняти Христа! В цей вечір дім грішника приймає Бога! Вставши з-за столу, він привселюдно звертається до Ісуса: «Господи! Половину маєтку свого я віддам убогим, а коли кого скривдив був чим, поверну вчетверо». Грішник відкриває своє серце Христові і приносить плоди покаяння за все життя. Покаяння стало дзеркалом душі і митар побачив свою душу охоплену хворобою прокази. Ззовні Закхей був здоровий, одначе, Спаситель допоміг побачити хворобу душі зі середини та вилікувати її. Покаяння є першою сходинкою до Божого Царства і ніхто та ніколи не міг оминути її. Ви можете стукати кулаками в стіну будинку скільки завгодно, але ніхто вас не почує і не відкриє; коли ви стукаєте у двері, тоді вам їх відчинять.

Повернути людям все те, що вимагав закон і стати іншою людиною – це і називається наверненням. «Я віддам половину свого добра бідним. І якщо я колись у когось щось видурив, то поверну йому в чотири рази більше!». Покаятися – це означає шукати можливості направити кожну кривду, вчинену у минулому. Сповідь не скасовує боргів. Якщо до покаяння були вкрадені гроші, то щире навернення вимагає відшкодування. Ісус сказав йому: «Сьогодні в цей дім прийшло спасіння, адже цей чоловік також син Авраама». Спасіння прийшло тому, що у митника Закхея була така ж віра, як і в праотця Авраама.

ІІІ). Покаяння – це двері, що ведуть Україну, як митаря Закхея, до світла і спасіння. Сьогодні українське суспільство має дуже багато своїх соціальних гріхів. Один з них – це корупція, яка найбільше дошкуляє всім людям. Вона морально знищує і наче іржа роз’їдає людину зі середини. Корупція – це гріх і моральне зло: одна частина людей готова давати хабарі, а друга частина – готова їх брати. Отже, корінь корупції лежить у намірах і вчинках кожного, незалежно від посади, статусу і впливу.

Корупція – не нова проблема, тому вчення Церкви про це явище сягає ще біблійних часів. Святе Письмо говорить про конкретні випадки у Новому Завіті і дає чітко зрозуміти, що корупція вбиває. Вона вбиває Ісуса з Назарету, хресний шлях якого почався з підкупу єврейською владою апостола Юди за 30 срібняків. Вона вбиває Юду, який не зміг більше жити зі скоєним злочином. Отже, постраждав той кого продали і постраждав той, хто продав. Тому Церква навчає поважати людську гідність та перевагу спільного блага над особистим і тоді корупції просто не буде.

Гріх корупції настільки глибоко закоренився в суспільстві, що подолати його здається неможливо. Легше людині заплатити за медичну довідку чи вирішити проблеми через особисті зв’язки, аніж проходити круги чистилища. Одначе, кожна людина несе відповідальність за свої особисті вчинки. Переломним моментом є усвідомлення того, що корупціонером є не лише той, хто при владі, але кожний з нас у різних обставинах життя. Люди самі визначають хто дає хабар, скільки і хто його приймає.

Сьогодні Україна переживає нелегкі, але важливі часи реформ й очищення. Люди приносять у спільноту не тільки свої добрі риси і найкращі якості, але й наші немочі та гріхи. Там де є люди, там завжди є гріх. Церква пропонує лікувати гріх корупції через покаяння і відшкодування. Господь Бог прощає нам гріхи, а Святий Дух дарує благодать Божу. Людина тільки повинна прийняти її і повірити, що вона може одужати не власною силою, а тільки силою Божою.

Висновки. Місія священика знайти всіх митарів у парафії та повернути їх в обійми Бога Отця. Головним ворогом нашої Батьківщини та родини є корупція і злодійство. Сьогодні Христос наближається до нас і до страждачої у війні України так, як до митаря у Єрихоні, а тому поспішайте піднятись на «високе дерево», щоб побачити Господа і тоді Він неодмінно побачить вас. Щаслива та людина, яка почує той заклик: «Я сьогодні маю бути в твоїм домі!». Прошу Бога, щоб приклад євангельського грішного, але розкаяного чоловіка, був корисним для нас. Щоб усі ми так само зустріли Христа і ніколи не розлучилися з Ним.

Нехай Пресвята Богородиця, Мати Божа Неустанної Помочі, допоможе нам з «високого дерева» побачити свою душу і відрізнити гріх від чесноти.

Господи, благослови нам своєю благодаттю правдиво розкаятися і щасливо проживати вже у мирній та вільній Україні.

Благословення Господнє на вас!

+ Єпарх Коломийський

Василь Івасюк

10 лютого 2019 року Божого

с.Черник