«Хто нап’ється води, якої дам йому Я, не матиме спраги повіки»

(Ів.4:14).

Вступ. Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа.  Вітаю отця пароха, священників, вірних і родини наших військовослужбовців воскресним християнським привітом «Христос Воскрес!». Христос біля криниці Якова стає джерелом любові, що очищає від гріха та втамовує духовну спрагу.

І). Неділя Самарянки – відзначається п’ятої неділі після Воскресіння Господнього та приводить всіх людей до криниці Якова. Історична криниця наповнена живою водою, яка допомагає поодиноким особам зцілитися, відновити духовне життя, а слово Боже допомагає кожному недужому повернутися до життя! Цю криницю викопав патріарх Яків для своїх потомків і передав її у дорогоцінну спадщину. Джерело води в засушливому кліматі завжди було пов’язане з досвідом спілкування людини з Богом. У тій країні якщо немає дощу, тоді усі джерела пересихають і тому старозавітні патріархи будували глибокі криниці.

Криниця була  джерелом життя і місцем зустрічі різних племен, народів, культур і віровизнань. Люди спілкувалися між собою і Богом.

Тут можна було отримати пораду і ковток свіжої води та напоїти тварин. Люди приходять і відходять від криниці, а тільки Христос залишається на місці постійно зустрічати, навчати і проводжати людей.

1.1). Євангелист Іван описує зустріч Христа з жінкою біля криниці Якова. Він починає з нею говорити, долаючи всі тогочасні культурні перепони. Юдеї вважали самарян за зрадників своєї національної і релігійної ідеї, тому просити воду від жінки-самарянки було знаком величезного сорому. Господь звертається все ж таки перший до самарянки: «Дай Мені напитися» (Ів.4:7). Проте спраглою в тій історії насправді є жінка. Ісус Христос — це образ небесної криниці, яка тамує спрагу за вічним життям.

«Жива вода» – має в собі зародок вічного життя, котра придатна для пиття і тамує спрагу. Нині тією живою водою є Дух Святий, котрий виливає на цю благодатну воду на людину. Один ковток живої води тамує людську спрагу і зцілює на віки.

У розмові із жінкою Ісус Христос розкриває історію її невдалого подружнього життя. Він дає їй напитися живої води з джерела життя. Після цього жінка залишає свої глечики біля криниці Якова і спішить до самарійського міста Сихар зі звісткою до про те, що зустріла Месію. Месія втамував її духовну спрагу, що мучила її тривалий час! Тому самарянка не може стриматися і біжить повідомити всім про Христа. Вона щойно почула слова надії і вирішення її проблем: «Вода бо, що дам йому Я, стане в ньому джерелом такої води, що струмує в життя вічне!» (Ів.4:14).

Господь хоче так наповнити кожну людину ласкою Божою. Жінка несе в собі вже джерело живої води Святого Духа й оживляє жителів і гостей цілого міста.  Іншими словами, вона поклонилася Отцеві в Дусі та Істині! (пор.Ів.4:21–24). Людина, котра матиме в собі таке джерело, не відчуватиме спраги повіки і ріки води живої потечуть з її нутра. До такої благодаті кличе кожного з нас Церква!

Жива вода благодаті Духа Святого знаходиться в наших храмах на престолах. Тому Отці Церкви називали престоли ключем живої води, бо на них звершувалися Таїнства Христові. Кожна Божественна Літургія напуває вірних живою водою і тече у безсмертя. «Хто нап’ється води, якої дам йому Я, не матиме спраги повіки»(Ів.4:14). Подібно у травні оживає природа від джерел доброї води.

ІІ). Пресвята Богородиця у Благовіщенні перша повірила і прийняла в себе живу воду благодаті Духа Святого. І тому слово сказане Їй від Господа здійснилося. Вона породила нам джерело життя нашого — Ісуса Христа. Діва Марія відкрила в повноті зміст дару Божого материнства. Пречиста Діва Марія стала взірцем для наслідування кожній жінці – матері. Вона стала покровителькою материнства повної благодаті. Від Пречистої Діви Марії до нині течуть ріки води живої повні благодаті Духа Святого.

Нині люди моляться про заступництво Пресвятої Богородиці за наш народ і перемогу України, щоб сила  життя перемогла силу смерті. У наших храмах моляться до Небесної Діви Марії про материнський покров, пам’ятаючи Її  заступництво і перемогу українського війська.   Посилено молимося за перемогу нашого народу над російським загарбником, агресором і окупантом. Жива вода витікає з лона Пречистої Діви Марії і все оживляє своїм ковтком життя вічного, якого ми спраглі.

Святкуючи день матері в храмах України, молимося за кожну українську матір. Дякуємо Богу, що благословив їх даром материнства. Молимося за наших жінок, які готуються стати матерями, за новостворені подружжя та їхню готовність прийняти від Бога дар материнського покликання. Особливо молимося за матерів, які готові віддати життя за своїх дітей. В цей день відчуваємо особливу близькість до Батьківщини і своїх родин. Любов до дітей – це зміст життя матері.

Материнство – Божий дар, який зазнає великої атаки з боку сучасної культури. Багато жінок відкидають цей Божий дар і часто готові зректися свого материнства заради кар’єри, бізнесу чи інших планів! Популярне подружжя без дітей, тобто чоловік і жінка навмисно відмовляються від народження дітей, не може називатися подружжям. Каригідні випадки торгівлі материнством. Відомі випадки сурогатного материнства або виношування плоду поза материнським тілом, тобто в пробірці. Це новітні глибокі рани нанесені покликанню материнства.

Жорстока війна тепер також наносить важкі поранення на серце матерів нашого народу. Матері плачуть і тривожаться  день і ніч за долю покалічених війною синів і дочок, а також полонених і пропалих безвісти! Мати шукає сильної молитви, щоб продовжити життя своєї дитини живої чи вже померлої. Хто може втішити матір, у якої війна вкрала дитину?!

Серед нас присутня спільнота матерів наших загиблих героїв, яка гуртує цих скорботних жінок з нашої Коломийської єпархії. Дорогі матері, прийміть нині поклін від вашої Церкви-матері.

Споглядаючи на обличчя ваших загиблих дітей на алеях слави, перебуваючи біля «Стіни надії» безвісти пропавших, дивлячись на фотографії полонених воїнів, передаємо ваших дітей у Божі руки, які є «джерелом живої води», котра тече до вічного життя. Вони перемогли смертельного ворога любов’ю до України і перебувають біля престолу Всевишнього.

Висновки. Приведи людину до джерела Якова з живою водою і ти оживив людину. Тепер іди та роби чуда! Нехай Пречиста Діва Марія заопікується кожною вашою дитиною у дорозі до вічного життя в Христі Ісусі. Пресвята Богородице прийми материнські молитви, які ви приносите перед престіл Божий за своїх загиблих дітей у цьому відпустовому храмі.

Нехай Пресвята Богородиця Мати Божа Неустанної Помочі прославлена в Коломийській іконі «Це Мати твоя» подасть джерело живої води нашому народу.

Блаженний Миколаю Чарнецький і всі святі народу України випросіть зцілення усім пораненим, хворим, недужим.

Благословення Господнє на вас.

+Василій Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії.

с. Серафинці

10 квітня 2026 р. Б.