«Любов виникає з любові;

 коли хочу щоб мене любили,

я сам перший люблю.»

Г. Сковорода

Вступ. Вітаю священиків, всіх парафіян, гостей і молодих людей на празнику преподобної Параскеви Терновської християнським привітом «Слава Ісусу Христу!».

І). Історія преподобної матері нашої Параскеви Терновської. Значення слова «Параскева» розуміють, як «очікування», або «п’ятниця». Свята Параскева Терновська — так називали її, бо святі мощі цієї преподобної одного разу спочивали у храмі болгарського міста Терново. Вона від молодості в домі батьків провадила життя, віддане молитві та посту. Після упокою батьків роздала майно й подалася до міста Царгороду, щоб поклонитися мощам святих мучеників. Згодом залишилася при храмі Покрову Пресвятої Богородиці на Іраклійському прибережжі й прожила, як черниця, п’ять років. Була сербського походження з міста Епиватос з ХΙ століття. Потім помандрувала до Єрусалиму і залишилася перебувати в Йорданській пустелі, де терпіла великі спокуси від демонів. З Божого натхнення повернулася в рідне місто Епиватос і прожила, як незнана жінка, два роки при храмі святих Апостолів, де й упокоїлася. Похоронили її, як убогу невідому жінку. З плином часу Господь прославив її мощі різними чудесами. Її святі мощі, подібно, як і преподобна за життя, мандрували різними містами та побували у різних храмах. Від 1641 року мощі святої спочивають в Яссах у Румунії, в соборному храмі «Трьох святих».

ІІ). Життя преподобної Параскеви пригадує всім закон любові.  Закон любові оновлює в пам’яті дорогих нам осіб, котрі відійшли до вічності. Приємно і корисно є згадувати Божих угодників, мощі котрих знаходяться по наших храмах. Літні промені сонця сприяють ріст і розвиток всьому. Подібно життя людини наповняється Божою благодаттю і наповняє душу добром. І тому наш храм славить ім’я Параскеви, котра наповнила своє життя святістю і любов’ю.

Світлої пам’яті Любомир Гузар казав: «Любити – важливо, але важливіше бути свідомим, що я є любленим». Там, де є любов і доброта, там є Бог! Чому не всі люди відчувають, що вони люблені? Чому не всі розуміють, що є Той, який їх полюбив цілковито?

Причин, мабуть, дуже багато, але дві основні. Перша полягає в тому, що людина не ставить любов за основну цінність у житті. Кар’єра, гроші, слава – ось кумири сучасності! Проте чомусь вони так і не приносять щастя людині, а навпаки – неспокій і самотність.

Друга причина такого стану речей у тому, що на Землі стає щораз менше сіячів любові! Зростає кількість бізнесменів, політиків, аналітиків, психологів тощо, але вони не здатні заспокоїти відвічне прагнення людини бути любленою.

Як же нам сьогодні потрібно людей, які б могли в людях розбуджувати здатність любити! Усі реформи країни починаються зі справжньої любові до людини – її честі й гідності! Саме любов робить людину милосердною. Любов здатна вилікувати всі рани й хвороби людського життя!

Приклад. Одна багата і скупа жінка завжди закривала хату перед прохачами милостині. Одного разу, жінка поверталася додому із зеленою цибулею у кошику. До неї підійшов вбогий і попросив подати йому милостиню. «Я нічого для тебе не маю», – відповіла вона. «Дай мені хоч одну цибулину», – просив жебрак. Жінка вибрала найменшу, дала бідному і пішла до хати. На світі все минає. Померла багата жінка й опинилась у пеклі. Вона стала перелічувати скільки молитов відмовила та свічок поставила перед образами. «Це несправедливо, щоб я тут мучилась з іншими грішниками» – нарікала вона. І раптом чує голос із Неба: «Замало твоїх молитов, а де твої діла милосердя?». Замовкла вона, бо не мала жодного доброго вчинку. Раптом пригадала собі, що дала колись одному бідному цибулю і крикнула: «Я дала бідному цибулину». «Добре, – озвався голос з Неба, – він прийде на берег безодні і подасть тобі цибулину. Тримайся сильно, може він тебе витягне з місця муки». Появився вбогий з цибулею, жінка вхопилась за неї і цей святий жебрак почав її тягти. Ще трішки і витягне, але несподівано вона відчула, що хтось із тих, що з нею мучились, вирішив скористатися з нагоди вирватись на волю і вхопився за її ногу. «Ах ти ж, поганче, відчепися», – крикнула вона зі всієї сили штовхнула його другою ногою. Від цього несподіваного руху гичка цибулі не витримала, обірвалася і скупа жінка полетіла назад у безодню. Цей її вчинок був проявом егоїзму, що залишився в неї і після смерті. Отже, в пеклі відсутня любов.

ІІІ). У селі Пасічна поряд із старою святинею бачимо гарний новий храм преподобної Параскеви Терновської. Він вже збирається на заслужений відпочинок, бо виконав свою місію. Ця збирається прийняла тисячі прохань вірних. Сюди приходили дорослі й діти та приймали святі Тайни. З цього храму виносили тіла усопших на вічний спочинок. Священики, які служили у цьому храмі, допомогли багатьом вірним здобути Небесне Царство. У церкві грішники ставали праведниками та синами і дочками Ісуса Христа через хрещення. Цей старовинний храм ще й по нині продовжує виконувати свої духовні послуги. Ваші прабатьки, будували цю церкву, вкладали в неї свою працю, а вам належить підтримувати її у доброму стані. Немає головнішої та важливішої будівлі у цьому селі, як старовинна церква! Важливо, коли хтось вкладає свої кошти у цей намолений храм. Тільки у Небі люди зрозуміють вагомість свого вкладу, який вони вчинили.

Господь перебуває у церкві постійно. В ній щоденно, кожної неділі і свята, приносилася жертва примирення з Богом. Там хліб і вино під час святої Літургії ставалися Тілом та Кров’ю Господньою. Священник прикликав із Неба невидиму благодать на людей. У цій святині грішні каянники ставали праведними і примирювалися з Богом й отримували ту перепустку до Неба. Багато людей, котрі переступали поріг цієї старенької церкви знаходяться вже у вічності, а саме: її будівничі, добродії, священики. Господь зберіг її неушкодженою у часи воєнних лихоліть. Не даймо її загинути у мирний час!

3.1). Приносімо постійно молитовну подяку Господу за його велике милосердя та любов. Бог попереджує з любові нас через пророка Івана Богослова. В книзі Об’явлення описано, яким буде наслідок за беззаконня людей – війни, кризи, епідемії, віруси. Вчора це було далеким, а сьогодні бачимо це у новинах. Світ змінюється буквально на очах. І найбільша небезпека не в змінах, а те, що ми живемо так, ніби нічого не відбувається. Чому Бог показав майбутнє? Дві тисячі років тому жив апостол, один із учнів Ісуса Христа, і бачив Його життя, смерть та воскресіння. Він знав особисто Ісуса, а наприкінці свого життя опинився у вигнанні на маленькому кам’яному острові Патмос. Саме там Бог дав йому неймовірне видіння – картину майбутнього світу. Іван записав все, що побачив. Так з’явилася остання  книга Біблії – Об’явлення Івана Богослова. Бог відкрив це не для того, щоби нас налякати. Він зробив це, щоби попередити, підготувати і дати надію. Слово апокаліпсис означає відкриття завіси над тим, що приховано. Бог ніби сказав, Я не хочу щоби ви жили у темряві, а хочу щоб ви знали правду про майбутнє. Коли Іван записував ці слова, то він бачив глобальні війни, переслідування віруючих. Він бачив економічний тотальний контроль над людьми, і навіть знак хто зможе купувати та продавати. Тоді це звучало як фантастика, але сьогодні ми відкриваємо новини і бачимо ті самі речі. Системи глобального контролю за людьми. Люди вже користуються за допомогою штучного інтелекту. Технології здатні контролювати наші фінанси і камери на дорогах контролюють рух машин. Країни об’єднуються, щоб диктувати правила світові. Те, що колись було пророцтвом, сьогодні стає нашою реальністю і буденністю. Бог показав нам це заздалегідь, щоб ми не жили у страху, а знали правду і були готовими до найтемніших часів. Апокаліпсис – це не вигадка, а план Божої перемоги. Фінал історії в тому, що зло буде переможене. Ісус сказав Я прийду скоро і моя нагорода зі Мною, щоб віддати кожному за ділами Його. Сьогодні ми стоїмо перед виборами і можемо робити вигляд, що нічого не відбувається. Маємо розуміти, що Бог попередив нас всіх ще дві тисячі років тому.  Одного дня Книга життя буде відкрита і тоді записатися до неї вже буде запізно. Запишімо в ній наше ім’я!

Також ще хочу пригадати вам, що храмовий празник святкують дві церкви. Старенькому храмові ще не даємо відійти на пенсію. Він нехай нам служить стільки, скільки зможе. Дякуємо отцю Олегу і парафіянам, котрі спричинилися до сьогоднішнього свята. Дякую жертводавцям за цей новий храм і не забувайте нашого старого храму. Ці  святині є місцем зустрічі людини з Богом і справжньою окрасою вашого села. Молімося до святої Параскеви, як покровительки цього храму, щоб були помилувані наші душі.

Висновки. Бажаю вам відчути й пережити Божу любов і праведному, і  грішному! Господь подає приклад любові через преподобну Параскеву, покровительку нашої парафії, яка посилено благає волі і миру Україні.

Пресвята Богородице Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя», преподобна Параскево, випроси у Сина Твого очищення життя нашого від прогрішень.

Господи через молитви блаженного Миколая Чарнецького благослови виловити неводом благодаті людей з глибин марноти і гріха.

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії.

с. Пасічна

14 жовтня 2025 р. Б.