Преосвященні владики, всесвітліші й всечесніші отці, чесні диякони, браття семінаристи, дорогі у Христі браття і сестри, паломники до Чернівецької матері Божої «Надія безнадійних», Христос Воскрес!

Живемо в досить не певних часах. І це стосується не тільки нашого народу, який має виклики несправедливої загарбницької війни, а всього світу, якого стрясають різного роду непевності та випробування. З цієї причини світлої памʼяті папа Франциск, проголошуючи 2025 рік – Ювілейним, поручив провести його нам під гаслом: “Надія не засоромить”.

Надія для християн має ключове значення, оскільки без неї не можливо здобути Царство Боже.

Перенесемося думками в євангельські часи, зокрема в час, коли Господь наш Ісус Христос засуджений помер на Хресті та був похоронений в гробі, якого закрили великим каменем та опечатали державними печатками. В той час, надію, яку покладали на Христа його учні, було похоронено разом із померлим Ісусом.

Про це, дискутуючи, промовляють два учні: “А ми сподівались, що це він той, хто має визволити Ізраїля” (Лк. 24: 21).

Радісна звістка про воскресіння Ісуса досить тяжко воскрешає їхню надію, оскільки вони хочуть бачити воскреслого – або так як Тома – діткнутися Його ран.

Про те, що діялося в цей час в серці Пречистої Діви Марії, Святе Писання нам достеменно нічого не говорить. Однак, ми впевнені в тому, що Марія, у найтяжчу хвилину прощання зі своїм мертвим Сином, не втрачала надії.

Маленький епізод Євангелія від Івана розповідає нам про весілля в Кані Галилейській та про те, що господарям забракло вина. Тоді Пречиста Діва Марія, яка не може бути байдужою до потреб людей, повідомляє про це свого Сина Ісуса Христа. На що їй Ісус відрік: “Що мені, жінко, – а й тобі? Та ж не прийшла година моя!” (Ів. 2: 4). Почувши такі слова будь-хто з нас зрозумів би, що Ісус не хоче передчасно діяти. Однак, Марія, не знаючи що вчинить її Син, каже до слуг: “Що лиш скаже вам, – робіть” (Ів. 2:5).

Цим самим Пречиста Діва Марія продемонструвала нам свою цілковиту відданість на Божий промисел. Вона не знає, в який спосіб Ісус Христос вирішить проблему на цьому весіллі, але переконана, що Він не залишить їх у біді.

Християни скріплювали свою надію вірою у воскреслого Хреста. Як ми чули в сьогоднішньому читанні Діянь апостольських: юдеї, заарештувавши апостола Петра, мали намір убити його після Пасхи. Проте, вірні християни, не втрачаючи надії, гаряче молилися за нього. Тоді ангел Господній в чудесний спосіб визволяє апостола з вʼязниці та повертає його церковній спільноті.

Наш народ перебуває в тяжких випробуваннях, в яких важливо покладати надію на Господа. Згадаймо як в перші місяці широкомасштабного вторгнення українці надіялися на голос демократичного та цивілізованого світу, який мав би прозвучати так сильно, щоб зупинити агресора. Не сталося! Згодом надіялися на допомогу західної зброї, якою б українські військові могли вигнати окупанта. Не вигнали! Тепер ширяться примарні голоси на так звані переговори “сильних” світу цього. Не надіймося!

“Не покладайся на вельмож, на сина чоловічого, який спасти не може” (Пс. 146: 3). Наша надія на воскреслого Хреста, першим вітанням якого, є слова: “Мир вам!”. Воскреслий Христос приносить нам справжній мир: “Мир залишаю вам, мій мир даю вам; не так, як світ дає, даю вам його” (Ів. 14: 27). Такого миру бажаємо: справедливого, без політичної вигоди, без економічного розрахунку, без фальші і ницості підступних політиків.

Сьогодні ми вкотре зібралися в цьому Катедральному храмі у стіп чудотворної ікони “Надія Безнадійних”, щоб скріпитися благодаттю воскреслого Ісуса Христа, черпаючи з молитовної підтримки Пресвятої Богородиці.

+Петро Голіней
єпископ-помічник
Коломийської Єпархії

м. Чернівці
17 травня 2025 року