В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь!

Преосвященний владико, всесвітліші та всечесні отці, чесні диякони, дорогі браття семінаристи, шановні представники місцевих органів влади, любі браття і сестри!

Слава Ісусу Христу!

         В числі повчань, якими Ісус Христос звертався до народу Ізраїлям, часто є розповідь про протилежності між людьми. Тут доречно згадати оповідання про митаря і фарисея чи розумні і не мудрі діви. Такі протилежності трапляюся, навіть, між рідними людьми, – блудний і вірний син, а також, як ми сьогодні чули євангельський уривок від Матея, як  «Один чоловік мав двох синів» (Мт. 21, 28) Обом від дає однакове завдання: «Піди, дитино, нині працювати у винограднику», але не однаково сини реагують на батьківську волю. Один каже: «Піду» – і не пішов…» Інший відрікає: «Не хочу. Але, потім розкаявшись, пішов». Ми добре розуміємо, як важливо не відкинути волю Небесного Отця і як Господь бажає щоб було достатньо працівників у Його винограднику.

Дорогі в Христі! Сьогодні Христова Церква отримає ще одного працівника, якого Господь покликав працювати на Божій ниві. Він почувши Голос Господній до праці у Божому винограднику, не знехтував волею Творця, а відповівши Богові: «Так», наблизився до моменту прийняття особливого дару священства. І він отримає цей дар з моменту рукоположення, яке я маю здійснити з благословення, Преосвященного владики Василія Івасюка, Правлячого Архиєрея Коломийської єпархії. Від сьогодні о. Нестор має вийти в широкі простори складного світу, щоб нести світло Христової віри туди, де темрява невірства намагається заглушити світло Божої істини.

Як ми можемо охарактеризувати священниче служіння в Христовій Церкві? Для цього пропоную розважити над кількома висловами Блаженнішого Патріарха Святослава, Отця і Глави нашої Церкви:

«Священство – привілей служити так, як служив Ісус Христос. Великим особливим привілеєм, чи особливою гідністю тих, кого Христос покликає до богослужбового священства, є привілей служити. Це не привілей якоїсь особливої почесті чи окремих ексклюзивних прав – це привілей служити так, як служив Христос.

Блаженний той священник, який ніколи не втратить відчуття остраху та трепету, стоячи перед обличчям таїнственної дивної присутності Спасителя! Щоразу як приймете на свої руки євхаристійне Тіло Христове, пам’ятайте, що споглядаєте упокорення і слухняність аж до смерті самого Бога!

Бути Христовим священником означає давати себе людям. Справжній священник уділяє вірянам не тільки те, що він має, знає, вміє, а й те, ким він є, – уділяє Христове священство, яким він ознаменований, те, ким він є для Христа і в Христі…

Христовий священик покликаний співстраждати. Христос у своєму священстві та Його священник бере участь у стражданнях людства в той період, коли душпастир живе. Інша риса полягає в тому, що ніхто не може стати священником-причасником божественного служіння своєю власною примхою чи бажанням, а лише покликанням Господа.

Суть священства ми бачимо у Великий четвер під час чину умивання ніг. Скажіть мені, у якій релігії світу ми можемо бачити Бога на колінах перед людиною? У всіх релігіях світу людина є на колінах перед тим божеством, якого боїться та страхається. А тут все навпаки… Ми бачили Бога на колінах, який вмиває ноги. І такого типу стояння перед ранами людини Господь називає честю, яку сам собі ніхто не може взяти, лише покликаний Богом». (Блаженніший Святослав)

Роздумуючи над повчанням Блаженнішого Святослава ми розуміємо краще слово апостола Павла: «… закликаємо вас, щоб благодаті Божої не приймати марно» (ІІ Кор. 6, 1).

Марно прийняти благодать священства, означає шукати себе, замість Бога, служити собі, замість людям, занедбати завдання Христа, через власні проєкти. Таке священство вже не буде Христовим, а священник, який іде цією дорогою, має пережити душпастирське навернення, а інакше занапастить себе і тих хто йому повірені.

Дорогі браття і сестри! За деякий час о. Нестор розпочне свій шлях душпастиря, а ми молімо Христа Спасителя, щоб його шлях був завжди у Божих руках. Щоб він був вірним слугою Бога на подобу апостолів, як повчає апостол Павло: «…у великій терпеливості, скорботах, у нуждах, у тіснотах, під ударами, в темницях, у заколотах, у трудах, у неспанні, у постах, у чистоті, у знанні, у довготерпеливості, у лагідності, у Святому Дусі, у щирій любові, у слові правди, в силі Божій, у зброї справедливости в правиці й лівиці, у славі й безчесті, у наклепах і в добрій славі… як сумні, та завжди веселі; як бідні, а багатьох збагачуємо; як ті, що нічого не мають, а все посідаємо». (ІІ Кор. 6, 4-10).

Дорогі в Христі! Сьогодні ми маємо прощу представників органів місцевого самоврядування. Служити своїм громадам, як добрі управителі це означає багато в чому уподібнюватися до Ісуса Христа, який служив іншим. Сьогодні зболена агресивною війною Україна потребує доброго проводу не тільки на вищих щаблях влади, але й на місцях у наших громадах де відбуваються великі переміни, незважаючи на виклики війни.

Тож ми на цьому святому місці Пресвятої Богородиці заносимо наші молитви за наші міста і села, за їх добробут, за представників місцевого самоврядування та ласки Святого духа для управителів нашого краю.

Молимося за українських військових, особливо з наших родин, за їх витривалість перед ворогом та збереження їхнього життя.

Поручаємо наших захисників та захисниць під покров Пречистої Діви, до котрої сьогодні ми прийшли, як до Матері, яка огортає всіх своєю любов’ю. Амінь.

Слава Ісусу Христу!

† Петро Голіней,
Єпископ-помічник Коломийський

с. Товмачик
13 серпня 2025 р. Б.