«Ніхто з тих запрошених

Не покуштує моєї вечері»

(Лк.14:24).

Вступ. Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Вітаю священників, вірних, воїнів і молодь християнським привітом «Слава Ісусу Христу». Неділя святих праотців пригадує про те, що ми знаходимося при закінченні Різдвяного посту і він пригадує нам прабатьків Спасителя та всіх старозавітних праведників, які чекали народження Месії.

І). Сьогодні євангелист Лука розповідає притчу про великий бенкет. Ця розповідь має на меті пригадати вірним про наближення  таїнства Різдва Христового і його суть. Господар приготував велику вечерю і заздалегідь запросив багатьох гостей так, щоб вони могли приготуватися. Велика вечеря – Царство Небесне, Господар бенкету – Господь, запрошені гості — люди всіх часів і народів, а час заздалегідь  – це час на приготування до смерті.

Бог запрошує людей і наполягає прийти на бенкет. Перші поважні запрошені гості відмовилися прибути на гостину через сімейні та бізнесові справи. Тоді господар образився і посилає своїх слуг кликати усіх людей із роздоріжжя: багатих і бідних, сліпих і кривих й убогих. Господар настоює, щоб його світлиця наповнилася. Адже навіть тоді, коли слуги зібрали всіх залишилося ще багато місця.

Цей бенкет називається великим не через кількість запрошених людей, а через велич Того господаря. Господь Бог хоче розділити із людиною Боже Царство – найбільше благо. Наприкінці людської історії Господь скаже: «Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу» (Мт.25:34).

1.1). Бог створив людину і дав їй покликання – професію. Опісля виконання своїх професійних обов’язків та здобувши у суспільстві певне становище, Він кличе її до себе на гостину. Однак запрошені нехтують любов’ю господаря і відмовляються. Вони замінюють Царство Боже на царство людське. Пригадаймо, як Христос після сорокаденного посту вийшов з пустині. Цієї хвилини підходить до нього диявол та бере на високу гору і показує йому всі царства світу і їхню славу. Диявол провадить торг з Ісусом «Оце все дам тобі, як упадеш ниць і мені поклонишся» (Мт.4:9).

Подібно і в притчі хтось купив поле і хоче його побачити, хтось купив воли і мусить їх випробувати, а хтось одружився. Господь запрошує стати учасником Царства Божого. Таке покликання  – найважливіше і його не маємо права замінити на будь – яке інше. На жаль, люди недооцінили важливість великої гостини, бо не знали, що вона триватиме вічно. Вони думали, що гостина закінчиться, як і кожна інша. Куплена земля залишиться, родитиме і приноситиме  прибуток, техніка працюватиме, а жінка буде господинею в домі до кінця земного життя.

ІІ). Великий бенкет показує вартість Служби Божої. Господь Бог запрошує нас до щасливої вічності і відмовитися від неї не можна! В противному разі, перед нами закриються двері і ми почуємо страшні слова: «Ніхто з тих запрошених не покуштує моєї вечері» (Лк.14:24). Важливість цього запрошення і його значення можна зрозуміти на Службі Божій. Люди, які пережили клінічну смерть, стверджують, що людина на тому світі найбільше жаліє, що легковажно пропускала Службу Божу в неділю і свята.

2.1). Чому не можна пропускати Службу Божу у неділі і свята? На Службі Божій людина знаходиться серед ангелів, які є присутні при Божественній Жертві. Служба Божа, вислухана за життя, Богові миліша від багатьох Служб Божих відслужених за людину по її смерті. Щира молитва на Літургії відводить нещастя, що могли трапитися з людиною. Кожна Служба Божа вкорочує час перебування в чистилищі і допомагає душам. Кожен може дістати благословення від священика на свої намірення, яке Бог потверджує в Небі. На Службі Божій можна випросити прощення за гріхи. Щира молитва на Літургії дає Ісусові найбільшу славу. Бог відпускає всі повсякденні та незнані гріхи на які людина навіть не зважає. Людина звільняється від влади сатани. Треба віддати шану Святій Літургії, не придумуючи причин чому цього разу не вийде піти до храму. Ні погода, ні статус, ні фінансовий стан, ні сімейні обставини не мають зупинити мирянина. Бо що ще ми можемо зробити для Христа? Нічого, тільки вірно служити Йому.

ІІІ). Неділя Праотців відкриває прадавнє очікування людства на прихід Спасителя. Святі люди в Старому Заповіті прагнули перепросити Бога і повернути собі Рай. Добре видно прагнення Адама, який плакав за втраченим Богом і Раєм та в поті чола заробляв на хліб, стогнав від важкої праці, болю, хворіб і страждання. Праотці бажали нам повернутися на той бенкет, з якого Господь вигнав Адама і Єву. Справжнє  Небесне Царство полягає не у зовнішніх ритуалах чи матеріальних задоволеннях, а у внутрішньому духовному стані: жити праведно, мати мир та радіти у Святому Дусі. Апостол Павло каже, що «не їжа і не пиття, а праведність, мир і радість у Святому Дусі» (Рм.14:17). Авраам прагнув народити дитину, але вірою прийняв на гостину самого Бога в особі трьох ангелів. Він просив Бога відвернути праведне і справедливе покарання від Содоми і Гоморри. Однак там не знайшлося і десяти праведників в місті, тому вони були спалені. (пор.Бт.18:32). Він отримав за свою віру радість у потомстві, обітовану землю і став благословенним. «У тобі будуть благословенні всі народи» (пор.Гл.3:8).

І тут запитаймо себе «Яке моє прагнення у житті?».  Молитва людини скеровується завжди туди, де знаходиться її серце. Дуже важливо не піти нам на маленькі гостини чи купувати поля або машини чи техніку, а Службу Божу відкинути. Піти на Службу Божу – це означає прийняти запрошення Ісуса і почути Його голос у нашому сумлінні. «Блаженні голодні та спраглі справедливості, бо вони наситяться» (Мт.5:6). Кожної неділі священник каже, що наступної неділі чи свята Служба Божа буде о такій і такій годині.

Ми зближаємося до закінчення Різдвяного посту і початку Різдвяних свят. Ви неодноразово чули в Євангелії і колядках про пастушків і трьох царів – волхвів. Вони несуть Дитяткові дари – хто що може. Просімо пастушків взяти разом зі своїми подарунками – ягнятками, біль народу України, стогін покалічених у жорстокій війні, прагнення людей до волі і миру та покласти у стаєнці перед Дитятком Ісусом. Рівночасно просімо трьох царів взяти до своїх подарунків – золота,  миру і ладану, страждання нашого народу – воїнів, полонених, поранених, сльози матерів, жінок і дітей та покласти перед яслами новонародженого Спасителя.

Запитаймо себе «Де сьогодні знаходиться Вифлеєм?». Він знаходиться не біля шопки, не в ресторанах, не на гучних місцях, не на забавах, не в будинках відпочинку, не на курортах … Він знаходиться в Перенизі, в Хижках, в окопах з воїнами, з полоненими, пораненими, дітьми сиротами, вдовицями, з плачучими, потребуючими.

ІV). Мирне і спокійне життя в Україні порушила війна у 2014 році. З особливою жорстокістю вона розгорілася у лютому 2022 року.  Війна – це ненависна до людей пекельна потвора з розкритою пащею готова пожирати людські душі. Це вона робить дуже успішно. Господь хоче зупинити війну, але чекає всіх можливих зусиль з нашої сторони. На жаль спостерігаємо невтішну картину. Сьогодні бачимо наших воїнів України в окопах, в полоні, поранених і рахуємо втрати та шукаємо резерву поповнити ряди захисників. Рівночасно звертаю увагу на веселощі, забави, гулянки і різні розваги посеред народу так, як би не було війни.

Господь дивиться на нашу поведінку і чекає хвилини, коли весь той цирк в тилу закінчиться. Він чекає тишини і складених рук до молитви та посту. Люди очистіть свої серця від гріхів малих і великих. Зробіть у своїй душі Вифлеєм, тобто приготуйте помешкання  Бога і народіть у ньому Дитятко Ісус – Добро.  Тоді війна закінчиться за один день. Інакше бачимо, що дорослі розумні можновладці тримають руку на кнопці, що зветься «війна». Це направду для них великі надприбутки. Поряд з цією кнопкою знаходиться ще страшніша кнопка «ядерна війна», яка зруйнує весь світ. Це план Сатани, який виконують людські руки. Життя на планеті Земля буде знищено. Про це пише послання апостола Павла до Солунян так «День Господній прийде, як злодій уночі. Саме говоритимуть: Мир і безпечність, – тоді зненацька злетить на них погибель, як біль на вагітну лоном, – і не уникнуть» (І Сол.5:2-3).

Висновки. Різдво Христове кожної неділі запрошує на великий бенкет – Службу Божу. Відкладімо всі інші запрошення, пошануймо гідність людського життя і прийдімо на цей великий бенкет, шануючи господаря Царства Божого. В цьому якраз і знаходиться суть Різдвяного посту.  Без Бога немає нічого!

Після Різдвяного посту наша душа має стати Вифлеємом, готовою  прийняти Ісуса в любий час. Прости Господи моєму народові всі провини й онови його духовне життя. Патріарх Йосиф Сліпий казав великого бажайте і не спокушайтесь дрібницями, які швидко минають. Допоможи Господи кожному з нас і всьому народові України увійти на бенкет Божого Царства, якому не буде кінця.

Нехай Пресвята Богородиця Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя» допоможе хлопцям і дівчатам довіритися Богові при створенні сімей.

Господи за молитвами блаженного Миколая Чарнецького благослови закінчення війни і поверни воїнів додому живими.

            Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде зо всіма вами! Амінь. 

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської Єпархії

с. Дора

14 грудня 2025 р. Б.