«Тоді відкрилися в них очі,
і вони пізнали його».
(Лк.24:12-35)

Вступ. Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Вітаю отця декана Снятинського Теодора, всіх присутніх священників, вірних, родини військовослужбовців християнським привітом «Христос Воскрес!». У цьому привітанні бачимо перемогу над смертю і подароване життя померлим у гробах.

І). Світлий вівторок – це третій день Великодніх свят. Іде Великдень по Землі  з любов’ю, вірою у добрім серці. Господь помалу відкриває очі людині і так навертає невіруючого. Кожна віруюча людина має особистий досвід власного навернення такий, що й описати його не вистачає ані слів, ані сміливості. Нинішнє Євангеліє розповідає про навернення двох учнів, котрі подорожують з Єрусалиму до Емаусу (Лк.24:13–35). Учні Христові Лука і Клеопа йдуть сумні, бо втратили надію на побудову Царства Божого на Землі. Вони настільки заклопотані майбутнім переслідуванням, що вирішили втекти із Єрусалиму. Їхні сподівання побачити царя, який звільнить ізраїльський народ від римської окупації, не справдилися і тому вони йдуть розчаровані та пригнічені. Це є наука для сучасного духовенства, що не можна брати участі у політичних іграх. Про таку недопустимість говорить Синод Єпископів УГКЦ.

В цей час підходить до них незнайомий чоловік. Він проситься подорожувати разом з ними. Хоча Спаситель іде вже поруч, але вони Його не впізнають, бо власне горе засліпило їх. Тоді Він невимушено вступає у розмову.  Починає пояснювати їм Святе Писання, що Бог говорив через пророків. Учитель пригадує учням слова пророка Ісаї: «Він [має бути] зневажений, (…) зазнав недуги; (…) і ми його нізащо мали. Та він наші недуги взяв на себе. (…) був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. (…) Насильно, скорим судом його вхопили» (Іс.53:2-8).

Ця розмова з незнайомцем зароджує тепло в серцях учнів. Тоді Христос сідає з ними до столу, благословляє хліб, як на Тайній Вечері, кажучи: «Прийміть, їжте, це моє Тіло» (Лк.22:19). Тільки тепер «відкрилися в них очі, і вони пізнали його» (Лк.24:12-35), але Він зник. Після цього, учні Лука і Клеопа вирішують твердо повернутися назад до міста Єрусалиму завдяки силі Пресвятої Євхаристії.

ІІ). Пресвята Євхаристія має силу навернути людину. Смерть Ісуса Христа захитала слабку віру учнів і втратили надію та втікають від місця злочину людей. Перебороти страх і повернутися їм знову до Єрусалиму допомагає Пресвята Євхаристія.

Учні почули від Ісуса слова «Це робіть на мій спомин!» (І Кор.11:24). Тому в Церкві завжди присутня Пресвята Євхаристія. Христос запрошує на Свою вечерю всіх, хто хоче мати з Ним життя вічне. Християнин ковтає маленьку крихту хліба змоченого вином. Це пригадує тілесні страждання Христа – Його розп’яття і пролиту кров.

Спомин – це пам’ять про Ісуса Христа. У Старому Завіті раз на рік в пасхальне свято голова єврейської  сім’ї садив всю свою родину за стіл і вони споживали хліб. Христос вклав в цю традицію інше значення, щоб це робили на спомин про Нього. Він страждав і взяв всі ваші гріхи на Себе. Кожного разу пригадуємо страждаючого, розп’ятого і воскреслого Христа.

Другий момент – це приготування до прийняття Пресвятої Євхаристії. До цієї хвилини потрібно ретельно приготовляти свою душу, щоб побачити гріхи і покаятися. І вже чистими підходимо до Причастя.

Третій момент – це Покаяння, яке проявляється у відмові від гріха, практикування скромності, милосердя,  любові до ближнього. Хто приймає Євхаристію без покаяння, тоді робить сам собі засуд. Апостол Павло напоминає тих, котрі недостойно приймають Пресвяту Євхаристію і тому можуть хворіти  та навіть померти.

Четвертий момент – це проголошення Другого пришестя Христа. «Бо кожного разу, як їсте хліб цей і п’єте цю чашу, звіщаєте смерть Господню, аж доки він не прийде» (І Кор.11:26). Приймаючи Євхаристію, ми проголошуємо живого і воскреслого Христа. Тоді підкреслюємо, що всі поруч мене, мої брати і сестри, котрі знаходяться у єдності з Церквою.

ІІІ). Пресвята Євхаристія  – це сила для добрих і слабких. Святе Причастя приєднує нас до самого Христа. Церква подає умови єдності зі Спасителем – це екзамен совісті і щире визнання своїх гріхів. Юда колись знехтував умовами Причастя. І тому через святотатське Причастя до нього увійшов сатана. Натомість, одинадцять учнів правдиво запричастились. Коли хто неправильно і по святотатськи причащається хворіє і навіть помирає. Павло пише, коли людина підходить до Причастя без найвищої пошани, то смерть собі споживає.

Пресвята Євхаристія – це найбільша святиня. Вона більша за всі ікони, стоїть вище за всі мощі і всі молитви. Чудотворні ікони з мощами збирають великі черги. Люди забули, що все це майже ніщо перед обличчям Причастя. Суть Пресвятої Євхаристії мають знати і розуміти християни! Більшої святині в земних умовах не існує. Немає більшого єднання людини з Богом, як тільки в Пресвятій Євхаристії. Вище Причастя нічого святішого немає. Людина часто причащається і причащається, але ось там мощі привезли побіжу туди та буду перед ними сидіти годинами. Добре прийняте Причастя дасть нам більше, аніж сподіваємося.

Працюючи якийсь час на Далекому Сході, люди розповідали мені, що колись приїжджали купці й обманювали людей і за хутра соболя платили брязкальцями чи блискучим склом. Це так обманювали цих чистих і невинних людей. Іграшками чи забавками оплачували мисливцям за дорогоцінні хутряні шкури. Треба подумати, що Пресвята Євхаристія – неоціненний Божий дар, а все інше це іграшки. Все інше може тільки сприяти розумінню Пресвятої Євхаристії, а може і ні. Запитаєте логічно «Як можуть мощі святих не сприяти поясненню такої тайни?».

3.1). Господь хоче нашого покаяння і звільнення від гріхів.  Людині потрібно визволитись від пристрастей, але вона прийшла до мощів не за покаянням і визволення від пристрастей. Вона шукає тільки чуда і більше їй нічого не потрібно. Людина прийшла до мощів вилікувати печінку. Печінка тебе привела! Тоді ти нічого не отримаєш.

Нині запитаймо себе «Чим ми живемо?». Всі люди їдуть за сотні і тисячі кілометрів, шукаючи чуда, щоб визволитися від залежності п’янства, наркотиків і повернути здоров’я частин тіла. Порада таким людям дуже проста і безплатна – потрібно каятися і частіше йти до сповіді, перебороти свої пристрасті та причащатися. Так каже Церква.

Хтось сказав, що для оздоровлення потрібно з’їздити до мощів. Ось до чого ми дійшли. Чуєте! Найбільша цінність на Землі і найбільше лікарство, досвід багатьох людей, котрі зцілювались від невиліковних хворіб. Люди знають свої гріхи, тому потрібна сповідь і Причастя. Ось з таким покаянням і смиренням проходили справжні чудеса. Духовна переміна людини пов’язана із покаянням, сповіддю Причастям – таке чудо законне.

Коли шукаємо святого чи мощів, бо комусь потрібно печінку полікувати або якусь частину тіла, а комусь потрібно квартиру отримати, а ще комусь потрібне успішне просування по службі. Людина повинна відкрити і зрозуміти свій гріховний стан сама через покаяння. Допомога святого чи мощів допоможе тільки через визнання гріхів. Підійшовши зі свідомістю, вірою і покорою до Причастя, тоді  можемо отримати зцілення душі і тіла. Люди часто шукають чуда і тому їздять за мощами, чудотворними іконами, наймають дванадцять служб Божих відслужити на одну і ту саму годину. Вони живуть неначе в світі якоїсь магії, а про свій внутрішній стан навіть не думають. Тоді християнство може стати поганством, бо людина не бачить значення Пресвятої Євхаристії. Немає покаяння, жалю, бажання помінятися внутрішньо. Що за християнство, коли замість покаяння, сповіді, Причастя потрібно знати яку свічку і кому поставити.

ІV). Україна нині.  Бог хоче зміцнити духовно кожну родину через Пресвяту Євхаристію. Правильно Причащатися й отримати велику надію на Боже милосердя. В Коломиї жінки і матері чекають на милосердя. На вічевому майдані відкрили «Стіну надії» для родини зниклих безвісті. На сьогодні громада нараховує понад 80 таких воїнів. Їхні родини об’єдналися в одну велику сім’ю і нагадують про воїнів, котрі стали на захист України. Матері і жінки моліться з вірою і ви отримаєте надію на повернення безвісті зниклих, а вони отримають щит від Коломийської ікони Пресвятої Богородиці «Це Мати твоя».

Нині бачимо високі паркани, великі хати, а дитина одна і ще пес та кіт. Медична освіта і лікування знаходяться на висоті, а хворих стало набагато більше. Друзів навкруги маємо багато, а довір’я немає. Навчальні заклади дають великі знання, а мудрості маємо значно менше. Люди літають уже в космос, а сусідів навіть в обличчя деколи не дуже добре знаємо.

Висновки. Життя – це довга дорога на якій Євхаристія  допомагає нам. Тому Україна бореться. Україна молиться. Україна переможе з Божою допомогою.

Пресвята Богородице Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя», вислухай наші молитви і стань щитом для безвісти пропалих.

Господи за молитвами блаженного Миколая Чернецького благослови Україну. Пішли нам тишу замість пострілів і світло миру замість війни.

Благодать Господа нашого Ісуса Христа і любов Бога Отця нехай буде зо всіма вами! Амінь.

+Василій Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії.

м. Снятин

14 квітня 2026 р. Б.