«З нами Бог» (Мт.1:23).

Вступ. Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Вітаю всіх священників, вірних, гостей і молодих людей християнським  різдвяним привітом «Рождається!». Цієї неділі Церква розповідає про переслідування Дитята Ісус і рівночасно звертає увагу людей на переслідування ненароджених дітей в сучасному суспільстві.

І). Неділя після Різдва Христового описує перше переслідування земними людьми Новонародженої Божої Дитини. Першими віддали шану маленькому Ісусові і поклонилися – пастирі, а пізніше прийшли багаті мудреці. Тоді цар Ірод збирає військо і йде вбивати недавно народженого Сина Божого. Син Божий – цар і Він зможе забрати владу в Ірода, а віддавати її ніхто не хоче. У наш час також нерідко трапляються люди при владі, котрі переслідують і не допускають до управління справами більш мудрих та перспективних осіб. Вони думають, що їхня меркантильна думка є найкраща. Тому Ірод вважає народження у Вифлеємі Месії небезпекою для себе і свого царства та вирішує зробити злочин – вбити маленьких дітей. Як співається у коляді, що дітей вже немає і Рахиль плаче, бо їх убито. За право царювати могутнім світу цього приходиться платити життям беззахисним верствам населення.

Світ зустрічає вороже народження дітей. Подивімся скільки абортів робиться у нас. Цей гріх кличе о помсту до неба і його сміливо можна назвати – геноцидом та переслідуванням Ісуса у Вифлеємі. Батьки, котрі народили дитину, на початку радіють її появі, але не раз чуємо жорстокість від інших людей. До багатодітних сімей поза очима ставляться негативно і ставлять багато запитань та наслідують поведінку Ірода. Сьогодні маємо дуже мало багатодітних родин і чуємо плач Рахилі над дітьми, загублені через аборти. Син Божий народжується у людському тілі і рівночасно бере на себе всі наслідки від людських гріхів – терпіння, вигнання, переслідування, аборти і смерть.

Ізраїльський народ давно приготовлявся до Різдва Ісуса. Народження довгоочікуваного Месії було передбачено для всіх народів світу, в тому числі й для народу України. Всі народи світу стали вибраними і для них приготовлене Царство Боже. Однак, Сатана через сучасних іродів старається перешкодити спасінню людей. Вони переслідують Христа, але Він дає кожному народу надію, яка не засоромить. Україна має пережити цю несправедливу війну. Наші всі родини є фізично та духовно поранені й несуть на собі тягарі війни.

ІІ). Війна – це сатанинська потвора, яка ненавидить людей і розкриває своє пекло та готова пожерти людські душі. Війна показує відношення людей до життя. Одні люди виїхали з України, другі повтікали, треті поховалися, а тільки четверті стали грудьми до бою і зупинили ворога. Щось подібно, як в притчі про посіяне зерно. Три зернини не дали плоду і тому загинули, а тільки четверта дала добрий врожай. Або згадаймо іншу притчу про ниву, яка добре вродила. Чоловік планує збудувати собі більші стодоли, щоби сховати багатий врожай. Господь каже до нього, що сьогодні забере його душу, а те що настарався кому залишиться? Це подібне до розширення бізнесу чи розбудови підприємства та нагромадження надмірних багатств. А в той час бідні люди збирають по гривні зі своєї мізерної пенсії та заробітної плати для підтримання Збройних Сил України.

Пророк говорить: «З Єгипту я покликав мого сина?» (Мт.2:15). Господь Бог покликав із єгипетського рабства ізраїльський народ. Він туди увійшов, як плем’я, а вийшов як народ. Мойсей на горі Синай уклав союз із Богом і  ці люди стали синами Божими. У важких умовах пустелі Господь сформував ізраїльтян сильним народом. На жаль, сьогодні Син Божий змушений втікати через пустелю до Єгипту від свого народу, бо влада Ірода хоче вбити Ісуса.

Люди з України аналогічно повтікали перед війною в чужі країни. Там вони залишаються безправними емігрантами. Господь хоче «позбирати нас в розсіянні сущих», щоб повернути додому. Духовну Україну мають будувати люди нашої землі, а матеріально відбудовувати повинні допомогти інші народи, котрі гарантували нам безпеку через підписані меморандуми. Христос сьогодні хоче бачити нас об’єднаними, бо в цьому сила благословення з Вифлеєму. Спаситель не хоче, щоб ми залишились на чужині і пропали.

Пресвята родина після повернення з Єгипту поселяється в Назареті. І тоді збувається слово, сказане пророками, що Назореєм Він назветься. Слово «назорей» вказує на мешканця з міста Назарету, а також це означає «богопосвячений». Життя такої людини  призначене спасати свій народ. Отже, Дитятко Ісус і Пресвята родина продовжують писати сьогодні історію спасіння в народі України.

ІІІ). Пречиста Діва Марія дала світові Божого Сина. Він відновив людську природу. Богородиця дала для людської історії Свого Сина. Сьогодні Церква нагадує нам ще про трьох осіб — пророка Давида, Йосифа Обручника і Якова, брата Господнього по плоті, першого єпископа Єрусалиму. В Різдві Ісуса Христа здійснюються обіцянки, дані цареві Давидові у минулому. Йосиф Обручник опікується життям Дитятка в теперішньому часі. Брат Господній Яків і перший єпископ Єрусалиму показує майбутнє. Від цієї хвилини починається історія Церкви Христової. Тому в Різдві Христовому зустрічаються три різні часи: минулий,  теперішній, і майбутній.

Ісус Христос своїм словом освітлює всю минулу історію народу України. Наш народ переживає вбивства дітей ворожими ракетами в Ахмадиті й по всій Україні так, що Рахиль плаче за вбитими дітьми. Люди змушені покинути свої домівки і ставати біженцями й емігрантами. Бог пригортає сьогодні синів і дочок України, котрі віддали своє життя за Батьківщину. Сьогодні Ісус Христос особисто переживає долю багатостраждального народу України і родиться в серцях воїнів та їхніх родинах, щоб дати відчути, що «з нами Бог». Він із нами не тільки у хвилини радості, а й тоді, коли Україна плаче, молиться і колядує. Він стає одним із нас в реабілітаційних центрах. У майбутньому наш народ є Божим Назореєм, який має свою місію серед інших народів.

Якою буде Україна після перемоги? Під час війни ми молимося за наше військо і підтримуємо його. Вся Україна сьогодні є на фронті, або працює для фронту. Ми віримо в єдиного Бога і віримо у благословенні Господом Збройні сили України. Від опікуна Йосифа залежало життя Дитятка Ісуса, так само сьогодні залежить наше життя від ЗСУ. Йосип, попереджений ангелом, встав уночі, взяв Дитятко та Його матір і почав втікати в іншу країну, щоб рятувати їх від вбивці.

Сьогодні бачимо обличчя української родини зраненої і розділеної. План Ірода-вбивці змусив втекти Пресвяту родину до Єгипту. Нині бачимо подібні долі мільйонів українців, які були змушені покинути свої домівки і тікати в різні частини Європи та земної кулі. Господи, одного дня пішли до них ангела і нехай скаже їм, щоб взяли своїх дітей, матерів і поверталися у рідну землю, бо померли ті, котрі чигали на життя Дитятка.

Приклад. Одного разу ішов юнак по дорозі. Раптом він спіткнувся і впав. Образився він на Бога і сказав: «Який же ти хоронитель, якщо мені зробив так боляче.» І далі пішов він іншою дорогою та раптом почалася гроза. Побіг він до дерева, щоб сховатися від дощу. Знову впав і побився. Гнівливо сказав до Бога: «Ти не дозволив мені сховатися від дощу. Який же  ти хоронитель після цього.» Далі повернув на третю дорогу, але вже не побачив хлопчина як вдарила блискавка в дерево під яким він хотів сховатися і воно згоріло. На цій третій дорозі хлопчина йшов обережно, але все ж таки впав і дуже побив собі руку. Дикий біль охопив його. Він зненавидів свого Бога і сказав Йому: «Не вірю я більше в те, що ти Господи існуєш. Далі не піду дорогами, а тільки через гори. Господи, Ти не допомагаєш, а тільки заважаєш.» Але не знав хлопчина, що третя дорога взагалі нікуди не вела, вкінці її була чорна прірва. І продовжив свою дорогу через гори. Важко йому було. І коли він дістався до вершини, то побачив свої три дороги. На першій дорозі побачив отруйну змію, на другій обгоріле дерево, а на третій – глибоку прірву. Тепер він зрозумів, що кожного разу Господь рятував його життя від загибелі. Такими незнаними дорогами Господь виводить наш народ на гору, а від нас вимагає покаяння, прощення і любові між собою.

Висновки. Сьогодні віримо у Збройні сили України, а після війни  хочеться сказати віримо  в українську сім’ю. Благословенна українська родина у вірному і нерозривному союзі чоловіка та жінки, буде народжувати громадян для нової України.  Хочеться, щоб християнська родина в Україні стала «назореєм» – благословенною. Відбудова України розпочинається зі святості родини та відновлення поваги до неї! Це є план справжній Божий план. Завдання Церкви – підтримати і зцілити рани української родини.

Нехай Пресвята Богородиця Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя» допоможе молодим хлопцям і дівчатам довіритися Богові та бути «назореями» при створенні християнських сімей.

Господи за молитвами блаженного Миколая Чарнецького благослови закінчення війни і поверни воїнів додому живими.

            Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде зо всіма вами! Амінь. 

Христос Рождається!

+Василій Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії

м. Коломия

28 грудня 2025 р.