Вступ. Вітаю отця доктора Андрія Квіка – пароха храму, всіх священиків, парафіян, гостей та молодь християнським привітом «Слава Ісусу Христу»! Сьогодні митрополит Шептицький молиться з нами і продовжує сіяти добре зерно в наші душ та хоче допомогти йому вирости.

 І). Притча про сіяча. Парафіяльна громада села Воскресінці в загально церковному  Ювілейному 2025 році святкує ще й свій ювілейний празник – 125 річчя з дня посвячення храму блаженної пам’яті митрополитом Андреєм Шептицьким. Пастир Української Греко – Католицької Церкви Кир Андрей був сіячем Слова Божого у нашому селі. Сьогоднішня Євангелія розповідає нам історію про долю зерна, сіяча, ґрунт і врожай. Зерно — це Слово Боже, сіяч – Ісус Христос, ґрунт – людська душа, а врожай – це користь людини з Божого благословення.

Ця притча змушує людей задуматися над Божими зусиллями сіяти в душі зерно правди. Гордість, негідність, байдужість і непідготовленість стають на перешкоді Божому Слову. Ісус Христос не розчаровується невдачами сіяти в людських серцях Слово Боже. Тому люди мають обов’язково перекопати ґрунт своєї душі «лопатою» покаяння і прощення. Історія показує, що троє людей з чотирьох не готові прийняти Божу благодать. Війна в Україні, розриви снарядів і роблять людей розгубленими до зросту Божого Слова у людських душах.

1.1). Бог порівнює душу людини до ґрунту.  Така аналогія дає людям краще зрозуміти чому багато зерна було придушено бур’янами. І тільки одне зерно виросло на доброму ґрунті і дало плід. Як це пояснити? Сила Слова Божого, дари Святого Духа і благодать Церковних святих Тайн виявляються безплідними і  без коріння! Приготовивши відповідно душу і тіло, людина буде спасенною і принесе велику радість собі та небожителям і не закопає свій талант.

1.2). Витоптана дорога показує, що душа людини виявляється кам’янистим ґрунтом. Диявол приходить і викрадає посіяне добре зерно з нашого серця через власні гріхи самолюбства і гордині. Диявол легко викрадає душу, коли вона відкладає покаяння на пізніше. Людина не часто приходить в храм і вважає таку поведінку за виконаний обов’язок. І в той же час її серце залишається сухим і закаменілим. Такий підхід можна вважати витоптаною дорогою. На такому місці впале зерно дуже швидко підбирають птахи. Тоді «приходить лукавий і викрадає те, що посіяне в серці».

Перевірити себе можна так, як ви готуєтеся до Сповіді і Пресвятої Євхаристії, як ви ходите в храм по неділях і святах, як ви читаєте і  живите згідно Євангелії. Часто виявляється, що люди шукають для себе спокою і задоволення, а не Божого миру. Зауважте, що молитва, яку нам дав Христос «Отче наш» починається не з прохань, а з нашого бажання прийняти Його волю: «Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя». Ось людина повинна шукати Божої волі, а вона задовільняє свою гординю, свою славу і бажання вивищити себе і хоче обдурити Бога.

Диявол – злодій людських  душ. Мухи злітаються на сморід гнилизни дуже швидко. Так само диявол спішить на пекельний запах наших гріхів самолюбства і заздрості. Тому потрібно приготовляти ґрунт свого серця покаянням і зрікатися зручностей та приємностей. Благодать святих Тайнах допомагає прорости Божому Слову в людському серці. Тільки так можемо уникнути безплідності.

ІІ). Господь відвідував місто Назарет і Його там не прийняли. Він не вчинив там багато чудес, бо Його оздоровлююча сила натрапила на стіну людської негідності і невірства. Це стало перешкодою Божій благодаті.

І так само зерно, яке потрапило на кам’янистий ґрунт: швидко зійшло, але коріння не могло пустити і тому засохло. Буває так, що людина з радістю приймає Слово Боже і каже: «Господи, хочу йти за Тобою і служити Тобі». Однак, коли приходить будь-яка спокуса, випробування, тривога, страх, тоді людина забуває про все. Слово Боже легко зійшло, але бур`ян дикі трави придушили. Так само і наша віра захоплюється клопотами земними, наші думки і почуття з ранку до вечора зайняті всілякими дріб’язковими справами. Завжди поспішаємо, квапимося, біжимо по життю і немає часу зупинитися та подумати. Мій один університетський товариш казав «Скоріше, скоріше. Немає часу.». Задаймо собі питання, проекзаменуймо своє сумління, по-справжньому помолімся. Неначе сон, минають дні, місяці і роки. І в решті решт тимчасові земні клопоти заглушують голос Божий в серці людини. Тільки наша молитва робить серце готовим, подібним до доброго, родючого, зораного ґрунту, куди мале зерно попадає і дає багатий плід.

ІІІ). Митрополит Андрей Шептицький – український Давид. Цар Давид казав, що блажен муж, який не ходить на раду безбожних. Таким був митрополит Андрей Шептицький. Він навчав, що Бог для людини – все, що їй потрібно. Він вчора, сьогодні і назавжди той самий. Владика служив у Станіславівській єпархії Правлячим єпископом 14 місяців з 1900 по 1901 роки. Якраз в цей час він посвятив храм «Воскресіння Г.н.І.Х.» у селі Воскресінці. Потім його перевели служити до Львівської митрополії і керувати нашою Церквою аж до самої смерті 01 листопада 1944 року.

Велетень духа, людина світового рівня побувала у нашому селі. Він пророчо говорив, що Україна підніметься зі свого упадку та стане державою могутньою, об’єднаною, величною, яка буде дорівнювати другим високорозвинутим державам. Мир, добробут, щастя, висока культура, взаємна любов і згода будуть панувати в ній. Тільки треба молитися, щоби Господь Бог і Мати Божа опікувалися над нашим бідним замученим народом, який стільки витерпів і щоби ця опіка Божа тривала вічно. Будьте сильні і стійкі в вірі, витривалі і ревні в служінню Господу Богу.

Християнин має любити всіх людей: найперше любити свою родину, свою Батьківщину і ближнього. Християнин може і повинен бути патріотом. Однак, його патріотизм не сміє бути ненавистю! Те, що виглядало б на патріотизм, а на ділі було би ненавистю, або противилося б вірі, не є справжнім патріотизмом. Любов полягає на ділах, а не на словах!

Хто на своєму становищі працює для добра народу, сповняючи сумлінно свої обов’язки, ― той є ліпшим патріотом, ніж той, хто багато говорить, але мало робить і викрикує різні гасла.

Що ж робить людей народом? ― запитує далі владика Андрей. Передовсім мова. З кожної проповідальниці лунає навчання українською мовою. Виховуємо наших дітей в народному дусі і вчимо любити свою Батьківщину. Вчимо людей тверезості і моральності, згоди і любові, щоб бути записаним в книзі життя, про яку говорить Одкровення Івана Богослова. Люди, котрі говорять по-українськи або вважають українську мову за рідну і будуть становити народ України. Ідеалом нашого життя є наша рідна всенаціональна Хата – Батьківщина. Кожен, у кого тільки добро України лежить на серці, мусить своєю працею помножувати єдність й усувати роздори.

Усі, хто почуваються українцями і хочуть працювати для добра України, нехай забудуть про які-небудь партійні роздори, працюють в єдності і згоді над відбудовою так дуже знищеного нашого економічного, просвітницького і культурного життя. Тоді на підвалинах солідарності й посиленої праці всіх українців повстане соборна Україна не тільки на словах і лозунгах, але як живий, здоровий, могутній, державний організм, побудований жертвою життя наших воїнів і мурашиною працею та залізними зусиллями в тилу.

3.1). Молодь. Сто двадцять п’ять років тому у нашому селі Воскресінці засівав Слово Боже світлої пам’яті єпископ Станіславівський Андрей Шептицький. Він сам був молодим і звертав особливу увагу на виховання молоді та навчання її практичного життя. Християнське виховання є найбільшим добром у світі для дитини. Дайте молодим людям правдиву побожність; навчіть їх чесної праці; збережіть їх від неморальності – то це буде найкращою спадщиною дітям.

Вчіть молодих людей любити свою землю і працювати на ній. Візьміть у свої руки торгівлю і промисел, бо завжди слабким є суспільство, що не має свого бізнесу. Щасливим є суспільство коли воно є самодостатнім. Молоді люди, більше розраховуйте на себе, ніж на інших; не оглядайтеся на поміч уряду і свого краю. Власною ініціативою дороблятися до самостійного життя.

Висновки. В кожній вашій праці ніколи не втрачайте науки Ісуса Христа, бо вона приносить нам спасіння. Святкуючи ювілей посвячення храму в нашому селі, рівночасно вшановуймо 81 – річницю відходу до вічності митрополита Андрея Шептицького. Використовуйте спадщину Наслідуйте цього Велетня Духу і збагачуйтеся його мудрістю, як будувати рідну хату. Любіть Бога, допомагаймо нашим воїнам, моліться за Україну й шануйте один одного.

Пресвята Богородице Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя» і покровителько нашого храму, допоможи молоді виростити зерно правди у їхньому житті.

Молитви блаженних Миколая Чарнецького і митрополита Андрея Шептицького моліться за збереження життя нашим воїнам. Люди любіть  Бога й Україну.

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії

с. Воскресінці

2 листопада 2025 р.