«Іди, вмийся в купелі Силоамській» 

(Ів.9:7).

Вступ. Слава Ісусу Христу. Вітаю отця Володимира Дрозда в день його 60 десятиріччя, присутніх священників, вірних, родини військовослужбовців воскресним привітом «Христос Воскрес!». Сліпонароджені — це люди, які народилися сліпими і не мають зорових уявлень про навколишній світ, але прагнуть повноцінно жити.

І). Шостої неділі після Пасхи відзначаємо день Сліпородженого.  Сліпороджений – це  людина, яка народилася сліпою і часто терпить нещастя для слави Божої, науки і спасіння людей. Ісус Христос зцілив вірою сліпонародженого чоловіка. Ця подія завершує пасхальний цикл в неділю після Воскресіння. Наступного четверга ми святкуватимемо Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа й очікуватимемо Зішестя Святого Духа.

Нинішнє Євангеліє скеровує нашу увагу на значення води. Христос наказує сліпородженому вмивання очей і незрячий чоловік з народження починає бачити світло. Христос каже про себе: «Я світло світу» (Ів.9:5). Господь дає сліпому можливість позбутися вродженої вади і побачити світло духовне через віру. Тому на запитання учнів: «Учителю, хто згрішив: він чи батьки його, що він сліпим родився?» — Христос каже: «Ані він не згрішив, ні батьки його, але щоб ділам Божим виявитись на ньому» (Ів.9:2–3).

Яке «діло Боже» вчинив Спаситель? Ісус сам робить грязь із землі та власної слини і помазує чоловікові очі, кажучи: «Іди, вмийся в купелі Силоамській» (Ів.9:7). Людям третього тисячоліття важко зрозуміти цю подію.

Книга Буття описує подібне діло Боже, коли Бог створював людину. Він узяв із землі порох і вдихнув у нього життя, даруючи йому Святого Духа. Так само чинить Христос із сліпородженим: бере землю, робить із неї грязь своєю слиною, помазує чоловікові очі, а відтак промовляє своє слово, посилаючи зціленого вмитися в Силоамській купелі.

ІІ). Після гріхопадіння людини земля і вода проявляють себе як смертоносні стихії. Земля приймає померле тіло людини на спочинок, а вода під час потопів гігантськими хвилями забирає життя.  Однак, коли Господь говорить своє творче Боже слово над землею і водою, тоді  Він вкладає у воду і землю зародок вічного життя для людини. Тієї хвилини сила Божа просвітлює природні стихії на благо безсилого людського розуму.  В Єрусалимі бачимо дивне Боже діло над зціленням сліпородженого на очах народу.

Христос посилає вмитися зціленого до Силоамської купелі. Блаженніший Святослав каже про дві купелі в Єрусалимі: одна лежала на північ від храмової гори — Овеча купіль, що про неї ми чули в неділю Розслабленого – Спаралізованого, а друга — Силоамська купіль на південь від храмової гори. Кожен паломник мусив пройти очищення в купелі, перш аніж вийти на гору до храму і стати перед Божим обличчям. У тих купелях мився простий народ, згідно старозавітних єврейських звичаїв.

Омивання необхідно було для того, щоб стати перед обличчям Бога і рівночасно служило актом покаяння та очікування власного оновлення у Божому ділі спасіння. Пророк Ісая про таке діло каже: «Ось Я творю нове небо й нову землю, і те, що було перше, не буде згадуватися більше, ані спадати на думку. Ви ж радуйтеся й веселіться» (Іс.65:17–18). Очевидно, що ці ритуальні очищення були пророцтвом майбутнього Божого діла. І нині цей момент бачимо!

Омивання сліпородженого чоловіка в Силоамській купелі є образом Таїнства Хрещення. У період після Воскресіння Христового рання Церква уділяла Хрещення оглашенним, тому євангельські читання підібрані так, щоб розкрити усю глибину  Таїнства Хрещення і християнського життя.

2.1). Хрещення людини – створення нової людини. Спитаєте «Чому?». Вода народжує особу до нового життя де немає смерті і вселяє в неї зародок воскреслого вічного життя. Тому здійснюються слова Спасителя: «Коли хтось не вродиться з води та Духа, не спроможен увійти в Царство Боже» (Ів.3:5). А люди, котрі прийняли Його хрещення назвуться дітьми Божими, від Бога народилися. (пор.Ів.1:12–13).

Сліпороджений чоловік пережив велике Боже діло і став сином Бога. Його батьки з острахом ставилися до того, що з ним відбулося. Вони навіть сказали в єврейському трибуналі, що він їхня дитина і сліпим народився, а що з ним сталося, не розуміють.

Нова людина отримує у водах Хрещення нове завдання в цьому світі. Назва «Силоамська купіль» означає «посланий». Людина, яка народилася з води і Духа, послана у світ свідчити про необхідність світити вірою в Христа.

Божа дія над сліпородженим не закінчилася, а продовжує світити. Це Євангеліє продовжують проповідувати по цілому світі. Таїнство Хрещення продовжує бути відкритим для усіх людей. Христова Церква продовжує народжувати дітей Божих — християн. Охрещені люди мають за обов’язок здійснювати своє апостольське служіння у світі.

Наприкінці Євангелія ми чуємо розмову зціленого чоловіка із Христом. Спаситель питає: «Віруєш у Сина Чоловічого?» — «А хто Він, Господи, щоб я увірував у Нього?» — «Ти бачив Його; Він — той, хто говорить з тобою» (пор. Ів.9:35–37). Зцілений дає кожному з нас глибоку відповідь віри: «Вірую, Господи!» — і поклонився йому» (Ів.9:38). Вірувати і поклонятися Богові своїм життям — це завдання сучасних християн у світі.

ІІІ). В умовах війни бачимо довкола себе руїни, смерть і темряву. Люди прагнуть все відродити і відбудувати і зробити життя світлим. Ворог прийшов на нашу землю ранком, як той злодій і почав убивати і все знищувати. Народ України проявив себе глибоко віруючим народом. За часів Володимира Великого 988 року наш народ народився у водах Дніпра. Він щодня відновлює своє життя в Христі і захищає Україну та світить світлом своєї віри всім людям.

Українську землю захищають наші воїни ціною власного життя. Їм допомагає сила Божого слова, яке лунає в наших храмах, військові капелани на передових позиціях та їхня особиста віра. Наш народ прагне зберегти в цій нерівній боротьбі віру у перемогу світла над темрявою, життя над смертю. Наша армія, матері здатні через нашу прабатьківську віру у силу Божого слова чинити великі діла Божі!

ІV). Нині наша парафія святкує подвійне свято: тридцять років парафії храму архистратига Михаїла в селі Велика Кам’янка і шістдесят років життя отця декана Володимира Дрозда.

4.1). Храм архистратига Михаїла – це Божий дім, котрий своїм куполом вказує людям дорогу до Неба.  Одне із значень слова храм – «скарбниця». Адже Господь каже: «де двоє чи троє зібрані в ім’я моє там я серед них» (Мт.18:20). У храмі звершується спільна молитва всіх християн. Тут також служать всі сили Небесні, тому можна сказати, що храм – це острівець Небесного Царства на Землі.

Отже, храм – це не просто будівля, це місце особливої присутності Господа. Це духовний корабель, в якому зібралися ті, що повірили в Христа, та разом прямують до Царства Небесного. Саме храм є місцем де таємничим чином Земля зустрічається з Небом, а душа з Господом.

4.2). Нині святкуємо шістдесят років життя отця Володимира Дрозда. Люди зі світлом переможуть  темряву. З доброго серця народжується світло, яке освітлює не лише власну душу, а й шлях інших. Справжня освіта не в дипломах, а в умінні бачити в кожному людину, пробачати, підтримувати і бути поруч тоді, коли слова вже не потрібні. Добра людина не шукає уваги, вона живе тихо і щиро. Її сила не в суперечках, а в розумінні, не в доказах, а в співчутті. Вона не доводить свою правоту, а зберігає любов навіть там, де це непросто. Ці слова відносяться до отця Володимира.

Нині молитовно складаємо подяку Господеві за день його народження, а особливо його батькам. Крім цього, кожний день життя – це також день народження і за цей дар треба дякувати Богові. І тому слово Боже повинно допомагати вам шукати відповідей на виклики теперішнього часу. Отче Володимире ви служите священиком і проповідуєте Євангеліє собі та людям.

Священник для людей має бути добрим прикладом до наслідування. Але варто розуміти, що він також людина, яка живе таким самим життям, має сім’ю, дітей, потребує вихідних. Тому не варто ідеалізувати і вимагати від священників ставати ангелами. Звісно, навіть у вихідні, під час поїздок чи відпочинку мусить бути присутня молитва за свою парафію і народ.

Отче Володимире, ваше життя складається з  трьох днів: вчора, сьогодні і завтра. Вчора – вже минуло і нічого в ньому вже не змінити. Завтра – ще не настало, але маємо перспективу. Всечесний отче Володимире, дорогий наш Ювіляре! З нагоди Вашого світлого 60-річного ювілею, дозвольте висловити Вам найщиріші слова вітань і подяки від імені Управління Коломийської єпархії і всієї священичої духовної родини. Сьогодні ми щиро дякуємо Богові за дар Вашого життя, яке сповнене жертовністю до українського народу і любов’ю до Пресвятої Богородиці і Господа Бога. Ви – пастир, який несе світло істини до Живої Церкви Христової і народу України.

Висновки. Навчіть людину читати Євангеліє і відкриєте сліпонародженому очі. Це завдання священника – відродити Україну водою і Святим Духом.

Нехай наші воїни стануть непереможними ангелами світла, котрі несуть в собі вічне життя. Господи онови усіх нас силою Духа Святого в християнському житті й покликанні так, щоб кожен із нас міг бачити присутнього Христа біля нас і могли заявити: «Вірую Господи!» і поклонитися Йому.

Благословення Господнє на вас!

Василій Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії.

с. Велика Кам’янка

17 травня 2026 р. Б.