«Господи, скажи лише слово
і слуга мій видужає»
(Мт. 8: 8).

Вступ. Вітаю вас дорогі брати і сестри християнським привітом «Слава Ісусу Христу!». За рішенням Синоду Української Греко-Католицької Церкви у першу неділю липня святкуємо день Матері Божої Неустанної Помочі. Цієї неділі святкуємо також 60 років життя отцю Володимиру Чорноокому.

І). Недільне Євангеліє звертає увагу вірних на цілющу силу Божого слова. На березі Галилейського моря до Ісуса Христа приходить сотник – поганин і починає просити про зцілення свого слуги. Господь відповідає: «Ось іду до твого дому, щоби його зцілити» (Мт.8:7). Сотник налякався і каже: «Господи, я недостойний, щоб Ти ввійшов під мою покрівлю» (Мт.8:8). Юдей, який приходив до дому поганина, вважався нечистим. Незважаючи на це, Христос хоче прийти до сотника. Однак, цей воїн починає просити тільки сказати слово для свого слуги: «Господи, скажи лише слово і слуга мій видужає» (Мт.8:8).

Святе Письмо багато разів говорить про цілющу силу Божого слова. Господь Бог словом покликав до існування на Землі життя. Цим всемогутнім словом є Син Божий Ісус Христос, готовий прийти і полікувати людину навіть вдома. Його слово має лікувальну силу, яка рятує нас від хворіб та смерті. Нині Євхаристійний Христос входить у життя людини і повертає її із обіймів пекла до життя у Царстві Божому.

ІІ). В першу неділю липня в церквах скеровуємо погляд людей на ікону Матері Божої Неустанної Помочі. Історія ікони Матері Божої Неустанної Помочі походить із Криту. Купець-мореплавець викрав її з храму і привіз до Риму. Пізніше зрозумів, що Божу благодать неможливо вкрасти чи присвоїти і віддав Її до Церкви. Таким чином, ця ікона стає сьогодні визвольним голосом Бога, що кличе до кожної людини. Прагнемо, щоб Неустанна Поміч Божої Матері посилено допомагала нашим військовим і мирному населенню. Посвячуємо їх під Покров Неустанної Помочі Пречистої Діви Марії, бо «ще нечувано ніколи, щоб Вона не допомогла, чи у горі чи в недолі цього земного життя». Монахи-редемптористи прийшли до України в 1913 році і принесли з собою культ Матері Божої Неустанної Помочі.

Цариця Небесна любить народ України. Чим ми так заслужили в Бога, що Він взяв тіло у Пречистої Діви Марії та розіп’явся за нас. Чим ми так дорогі Богові, що Він пішов на смерть лиш би ми залишились живими? Святі Отці пояснюють це пам’яттю про материнську любов. Коли помирає дитина, тоді мати каже: «Краще би я померла, аніж моя дитина». Коли дитина хворіє. Мама не спить ніч, переживає і болить її серце. Вона каже: «Краще би я захворіла.».

Так само і Пресвята Богородиця Мати Божа Неустанної Помочі завжди нас супроводжує, тільки щоби ми були здорові морально, духовно і тілесно. Вона є Джерелом любові, яка розширяє Її серце так, що там нікому не було тісно. Вона ніколи не розчаровується, а навпаки, бачить в кожній людині – образ Божий. Пресвята Богородиця нічого не хоче і не вимагає від людини, крім спасіння у Царстві Божому.

В час війни народ України не опускає рук і благає Пречисту Діву Марію допомогти виконати своє покликання – стати дітьми Божими і перемогти зло. Мати Божа ніколи не втомлюється допомагати тим, хто Її просить, але ми ніколи не повинні переставали просити про допомогу здійснити своє земне покликання. Голос Божий кличе кожну людину від смерті до життя і святості.

На хресті Ісус проголосив Марію – Матір’ю для всіх людей. В цьому проявляється велика Божа турбота про людину! Складно уявити, як можна під час несправедливого засуду Її Сина думати про інших. Ісус є чудовим прикладом того, що означає любити до кінця. Його останні дії – прощення злочинцю, який стає приятелем та спадкоємцем Царства Небесного; турбота про учня Івана, який також до кінця перейшов хресну дорогу. Саме до апостола Івана прозвучали слова: «Сину, це мати твоя». Нині ці слова звернені до нас. Тому всі просимо Матір Божу Неустанної Помочі взяти народ України під Неустанний Твій Покров.

ІІІ). Шістдесят років життя священнику Володимиру Чорноокому. Отче Володимире, Ви святкували свій ювілей життя у день верховних апостолів Петра і Павла 29 червня. Проте нині, у свято Матері Божої Неустанної Помочі, ми з’їхалися до храму у Биткові, щоби соборно деканатом святкувати ювілей вашого життя. Дякуємо Господу Богу за 60-річчя Вашого життя. У ювіляра є щось від двох апостолів Петра і Павла, хоча ми всі священники отримали покликання в різний час і різних умовах. Христос запросив Вас бути святим і стати Його братом. І від тоді розпочався Ваш хресний шлях, навчання і пошуки дороги до Бога. Непросто і тернисто стелилася студентська дорога і священниче служіння! Ви пережили періоди хвороби. Віддали свого сина захищати Україну.

Святий Дух завжди бере участь у народженні і житті людини. Він стає його Провідником і Покровителем. Першим Його плодом є любов. Священик завершуючи земний шлях, вже більше не потребує віри, бо стає віч-на-віч з Господом. Надії також йому не потрібно, бо те, чого очікуємо звершилося. Залишається тільки любов, тому ціле життя людини повинно будуватися на любові Бога, ближнього і ворогів.

Пам’ятайте віру ваших батьків, їхню любов до Господа, до церковної традиції та всього українського, яку вони вам передали. Наші батьки були глибоко віруючі та бездоганно сформовані християни. Їхня молитва зробила Вас мужем молитви і тому Ви отримали покликання до священства.

Святкуючи Ювілей, молитовно дякуйте Господеві за день свого народження. Кожного дня «Чи ви, отже, їсте, чи п’єте, чи що-небудь робите, усе робіть на славу Божу» (І Кор.10:31). Отче Володимире, тому Боже слово повинно стати фундаментом Вашого священства.

3.1). Ювілей життя – «це дар Божий!» (Еккл. 3:12-13). Дійсно, 60-річчя від дня народження – благодать Божа. Отець є парохом храму Успення Пресвятої Богородиці у Биткові. Цей ювілей прийшов до Вас у 2025 році. З особливою шаною висловлюємо вдячність Пресвятій Трійці за дар життя нашого священика Володимира Чорноокого. Кожен рік служіння — це поважний внесок до скарбниці мудрості, а саме: досвід служіння, доброта та безкрайня душевна теплота. Священик з Арс Іван Марія Віяней говорить: «Один добрий пастир, пастир від Христового Серця, є найбільшим скарбом, який Господь може дати для парафії, і один із найцінніших дарів Божого Милосердя».

Живіть блаженствами і станете святим. Святість тісно пов’язана із милосердям, яке є «ключем до Неба». Отже, святий — це той, хто вміє допомагати нужденним і зціляти злиденних. Кожний душпастир залишає частинку свого серця серед вірних, котрим служив вірою і жертовністю. Отче Володимире, Ваше серце горить любов’ю до отця-сотрудника Петра і парафіян, тому що Бог любить Вас, а Ви – Його.

Висновки. Господи, дай серцю моєму сльози покаяння. Просіть Матір Божу Неустанної Помочі, верховних апостолів Петра і Павла і всіх святих за народ України і тих синів та дочок, які стікають кров’ю на фронті. Боже слово вчить Вас дбати про єдність парафії, бо в цьому наша сила. Господи, благослови Ваше душпастирське служіння у парафії на благо народу України. Пам’ятайте, що добре серце – дорожче за всі титули! З ювілеєм, успіхів і кожного дня будьте прекрасним душею.

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя», допоможи нашим пораненим, страждаючим, полоненим і воїнам Української армії.

Господи, через молитви апостолів Петра і Павла та блаженного Миколая Чарнецького, поблагослови в Ювілейний рік священика Володимира, його родину і парафію благодаттю Святого Духа. Амінь.

Благословення Господнє на Вас!

+Василій Івасюк
Правлячий Архиєрей
Коломийської єпархії УГКЦ

с. Битків
6 липня 2025 року