Ніхто не засвічує світила,

щоб його вкрити посудиною»

(Лк.8:16-21)

Вступ. Вітаю всечесного отця Михаїла, отця Захара і всіх священників гостей, родину отця Михаїла, молодь і парафіяльну громаду в Ювілейному 2025 році в храмі християнським привітом «Слава Ісусу Христу»!

І). Коротка історія свята Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. Сьогодні ми прийшли до храму «Архистратига Михаїла» на Літургію, що в містечку Заболотів. Цей день є присвячений Введенню в храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. Бог відкривається людям і народам через історичні події. У Новому Завіті Дитятко Ісус на сороковий день після народження принесли до Єрусалимського храму. Там згадується і вдова – пророчиця, яка мала вісімдесят чотири роки. «вона не відходила від храму, постом і молитвою, служачи Богові день і ніч» (Лк.2:37). Тому батьки принесли дівчинку до храму, щоб вона вчилася посту і молитви.

Церква зберігає ту історію, що відбувалася. Маленьку дівчинку Марію вводиться у храм. Святі Отці на цю тему писали проповіді. Вони вбачали у цьому введенні у храм майбутньої Матері Месії.

1.1). Богословський зміст свята Введення у храм Богородиці.  В Єрусалимському храмі використовувалася скинія – місце для богослужіння та зберігання ковчегу Завіту. Старий Завіт — це був час очікування Месії. Прийшов Месія і повністю замінив скинію, храм, священство і весь Старий Заповіт. Приготування до приходу Месії робилося поступово з покоління в покоління, бо Він має бути втілений у найчистішу дівчину з усього людського роду. Святий Дух ніколи не зійде на тіло, підвладне гріхові. «В душу, яка лихе мислить, мудрість не ввійде ніколи» (Прем. 1:4). І така дівчинка сьогодні входить у храм Божий. Вона з часом прийме благу звістку і скаже «Ось я Господня слугиня; нехай зі Мною станеться по твоєму слову» (Лк.1:38). Ангельські сили про Діву Марію свідчать: «Ти бо знайшла ласку у Бога» (Лк.1:30).

ІІ). Виховання – це найпотужніша зброя, якою можна змінити світ. Свято Введення в храм нагадує батькам про обов’язок і необхідність навчати своїх дітей молитися, любити Бога і ближніх.

Приклад. Після Другої світової, в одному з нацистських концтаборів знайшли листа, адресованого вчителям. Там було написано наступне: «Любі вчителі. Я – той, хто вижив у концтаборі. Мої очі бачили те, чого не повинен був бачити ніхто. Я бачив газові камери, сконструйовані кваліфікованими інженерами. Я бачив дітей, яких вбили досвідчені лікарі. Я бачив немовлят, яких отруїли освічені й навчені медсестри. Люди з вищою освітою, з дипломами, вбивали, труїли і палили інших людей. У мене є сумніви щодо важливості освіти. Прошу вас – дбайте про те, щоб діти, яких ви вчите ставали, насамперед, людьми. Вся арифметика, письмо та читання не мають значення, якщо наші діти не стануть більш людяними».

«Хто шкодує різки своєї, той ненавидить сина; а хто любить, той з дитинства карає його.» (Прип.13:25). Непорозуміння і сварки з татом чи з мамою – це не просто зіпсовані стосунки. Це закриті двері до благословення. Ми всі з  часом маємо непорозуміння з батьками. Нам може здаватися, що вони нас не розуміють, занадто вимогливі чи не завжди праві. Але є те, що завжди залишається правдою. Вони – наші батьки і їх потрібно шанувати. Святе Письмо каже: «Шануй батька і матір твою, щоб довгі твої дні і щоб тобі було добре.». Кожна сварка з батьками, кожне погане слово сказане їм, не лише ранить їх, але й руйнує нас самих. Батьки пробачать нам все, але чи пробачиш ти собі коли їх не стане? Злість й образи на батьків не роблять нас сильнішими. Вони крадуть у нас мир і радість. Навіть якщо не завжди легко, обирай повагу, любов і прощення. Коли у серці є спокій, у житті буде благословення.

Коли мама просить не курити і не пити, значить вона просить вас прожити довше. Коли ваша мама просить вас не зустрічатися з кимось, значить ця людина може спричинити вам біль. Коли вам постійно дзвонить мама, це не тому, що вона хоче вас потривожити, а тому що її душа заспокоюється коли чує ваш голос і ти відповідаєш, що в тебе все добре. Мама любить вас і хоче щоб ви жили щасливо.

Мама — це джерело надії. Це жінка при надії, яка дарує світові нову людину, нове життя. Вона чуває над ним, плекає і виховує до повноти зрілості у Христі. Дякуємо вам, дорогі матері, за дар життя. За те, що відкрили нам світ, навчили вірити в Бога, показали дорогу у життя вічне. Дякуємо вам, українські матері, які не боїтеся викликів і труднощів, але щедро відкриваєте своє серце дітям і даруєте їм самих себе. Сьогодні схиляємо голови перед тими, хто в сльозах відпроваджує дітей на фронт, хто чекає звістки з полону чи про зниклих. Молимося за матерів, які втратили найдорожче і довірили своїх дітей Божому милосердю. Ми сьогодні молимося за вас, дорогі українські матері. Нехай ця молитва буде нашою спільною вірою у перемогу: «І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі».

ІІІ). Служіння отця Михаїла Соколовського. Батьки  Василь і Ганна Соколовські народили сина Михайла дня 21 листопада 1995 року в с.Загір’я Галицького району. У  2013 році вони віддали його на служіння людям та Церкві. Він закінчив успішно семінарію був висвячений на священника у 2020 році. Сьогодні йому виповнилося 30 років життя і п’ять священства та служіння на парафії «Архистратига Михаїла» у Заболотові.

Він є другий Христос. Коли священник прощає тебе, він не каже «Бог тебе простить», а «Я прощаю тобі». Під час освячення він не каже: «Ось Тіло Господнє», але каже:  «Тіло моє». «Якби не таїнство священства, ми б не мали Господа серед нас. Хто поклав би Його до кивоту? Священник. Хто приймав ваші душі до Церкви, коли ви народилися? Священник. Хто їх годує, щоб мати сили для земного паломництва? Священник. Хто приготовляє їх стати перед Богом? Священник. Завжди священик. А коли душа впаде в смертний гріх, хто підніме її до життя? Хто поверне їй душевний спокій? Просто священник. Ви не можете знайти нічого доброго від Бога без священника, що стоїть за ним.

Спробуйте посповідатися Матері Божій або одному з ангелів? Чи можуть вони дати вам Тіло і Кров Господа? Ні! Пречиста Діва Марія не має повноважень привести свого Сина до чаші. Хоча двісті ангелів стоять перед тобою, вони не мають влади прощати твої гріхи. Тільки священник має повноваження сказати тобі: «Прощаю тобі, Іди з миром». Священство – це дійсно дуже велика річ. Священник добре зрозуміє свій сан тільки на небі. Якби ми зрозуміли на землі, що таке священство, ми б померли від любові. Однак, священик сам собі не священик. Він не може зробити себе висвяченим. Він не може дати собі жодного таїнства. Священник живе не для себе, він живе для тебе. Коли хтось хоче знищити релігію, він спочатку нападає на священиків, бо там де немає священика, там немає Служби Божої, там немає поклоніння Богові. Священство – це любов до Серця Ісуса. Коли зустрічаєш священика, завжди думай про Ісуса.

Священство, зі слів отця, є важливою, непростою, але потрібною справою. Найперше священник – це людина, яка вірить у Бога, любить його і молитву, усвідомлює своє покликання, бере приклад із життя святих та живе тим, що проповідує.

Священник для людей має бути добрим прикладом для наслідування. Але варто розуміти, що він також людина, яка живе таким самим життям, має сім’ю, дітей, потребує вихідних. Тому не варто ідеалізувати і вимагати від священників ставати ангелами. Звісно, навіть у вихідні, під час поїздок чи відпочинку мусить бути присутня молитва за свою парафію і народ.

Іван Золотоустий каже: «Якщо священик не правильно вчить, то не на його життя дивись, а слухай навчання його. І не кажи «Чому він мене учить, а сам того не виконує?». На ньому лежить обов’язок навчити всіх. Якщо він чогось не виконує, то за це його Господь буде судити. А якщо ти не будеш слухати його, то тебе засудять. Перш ніж священика судити, яким би він не був, чим від священика втікати і від його Церкви, то не краще було би втікати від їх обмовників? Поки ти будеш в Церкві, то і з грішним священиком завжди, якщо захочеш, спасешся. А з обмовниками поза Церквою пропадеш. Крім того, пам’ятай,  що найбільший обман сатани — це мораль і милосердя без благодаті Ісуса.

Висновок. Свято Ведення Пресвятої Богородиці вказує на майбутнє Різдво Христове. В українських храмах починають співати колядки. В них люди просять Богородицю помилувати, захистити та спасти нас від усякого зла і скорботи.

Пресвята Владичице наша Богородице не залиши хвилювання, тривоги, всіх земних матерів в цей військовий час. Випроси у Сина Твого продовження роду матерів України і щасливої долі для немовлят, щоб вони дожили бажаної старості й так у мирі увійшли в Царство Небесне.

Отче Михайле, нехай світильник вашого життя світить всім людям і ніколи не буде закритий посудиною. (пор.Лк.8:16-21).

Нехай Пресвята Богородиця Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя» допоможе побачити образ Божий в кожній людині.

Господи за молитвами блаженного Миколая Чарнецького споглянь на наших воїнів і допоможи їм з любов’ю до Бога і ближнього вибороти волю та незалежність України.

Благословення Господнє на вас!

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії

+Василь Івасюк

с. Заболотів

22 листопада 2025 р.