«Мати твоя і браті твої –

це ті, що слухають слово Боже

і його виконують»

(Лк.8:21).

Вступ. Вітаю всіх священників, вірних, гостей і молодих людей християнським привітом «Слава Ісусу Христу». Діти – це маленькі частинки великого щастя, ім’я якому – Життя!

І). Бог створив сім’ю в Раю між Адамом і Євою. В день Непорочного Зачаття ми  прийшли на храмовий празник вшанувати сім’ю святої Анни — матір Пречистої Діви Марії. Вшановуючи її особу, ми вшановуємо три покоління: бабусю Анну, дочку Діву Марію і Її Сина  – Ісуса Христа. Святіший Отець Франциск любив називати святу Анну «бабусею Ісуса». Цим самим показуємо тісний зв’язок між трьома поколіннями і важливу роль старших у вихованні дітей і внуків.

Богородиця привела до Ісуса групу своїх та Ісусових родичів, яких за тодішнім семітським звичаєм називали «братами Ісуса».  Пригадується інша подія з життя самої Богородиці і святої Анни, яку ми нещодавно святкували: «Введення в храм Пресвятої Владичиці  нашої Богородиці і Приснодіви Марії» в Єрусалимську святиню. Праведна Анна разом зі своїм чоловіком Йоакимом привели свою маленьку донечку у храм Господній і передали Її в руки священика Захарії, майбутнього батька Івана Предтечі і Хрестителя Господнього. Цим жестом вони виявили свою справжню довіру Господеві. Батьки розуміли, що ця дитина є даром Божим і тому Її віддали назад до храму. Це приклад сучасним батькам не забороняти своїм дітям вибирати дорогу монашого чи священичого служіння. Духовні особи за рішенням Синоду Єпископів мають допомагати молодим людям у виборі покликання. Ваша дитина буде найщасливішою тоді, коли перебуватиме близько Бога. Дозвольте дітям іти за покликом Ісуса.

1.1). Діти – катехити батьків. Справді, діти – це найбільший Божий дар, а допомогти їм вибрати правильне покликання, тобто професію – завдання дуже важке, відповідальне і благословенне. Показати їм дорогу до Бога і привести їх до  храму – це найкращий подарунок їм у житті.  Пречиста Діва тільки тому стала називатися «Пречистою», бо майже весь час перебувала у храмі. Храм стає великою греблею проти гріха  висотою більше, як морські хвилі цунамі. Діти розповідають батькам про Ісуса, Його терпіння, розп’яття, Воскресіння і цим самим стають катехитами родичів та приводять їх до Бога. Часто батьки мають поверхові знання Христа і зберігають обряди, а це недостатньо для спасіння. Хтось може сумувати з причини народження у його сім’ї багатьох дітей. Однак, за деякий час зрозуміє, що він виграв, а не програв.

Діти допомагають батькам вирушити у мандрівку віри  і приводять їх до духівника, котрий добре знає цю дорогу, бо вже сам її пройшов. Коли Пречиста Діва Марія йшла з родичами від Назарету до Капернауму, то без сумніву, багато розповідала їм про Ісуса. Ці розповіді наближали Діву Марію до виконання Її  покликання, тобто зустрічі з Господом.

ІІ). «Хто виконує волю Мого Отця, що на небі, той Мені брат, і сестра, і мати» (Мт.12:49-50). Ісус пояснив зрозуміло, хто може бути Його учнем і належати до Його сім’ї. Це та людина, котра слухняно виконує вчення Бога і Його волю. Таких осіб Ісус вважає своїми духовними братами і сестрами, а не по кровному спорідненні. Ісус навчав, що кожен, хто виконує волю Батька, тоді поповнює Його сім’ю. Подібно і християнин, який бажає зустріти Бога і повірити Йому, не повинен лише повчати, «читати мораль», чи вказувати іншим дорогу до Христа, а йому потрібно супроводжувати їх у цій дорозі. Наприклад, коли люди їдуть разом зі священником до Меджугор`є в паломництво, тоді отець має йти разом з ними аж доти, поки вони самостійно зможуть прийняти Боже Слово і «зберігати його». Тоді отець виконав свою місію. Християнин не може бути подібним до дорожнього знаку, який тільки вказує напрямок, а сам непорушно залишається стояти на місці. Це було б фарисейство, про яке Ісус сказав: «Робіть і зберігайте все, що вони скажуть вам, але не робіть, як вони роблять. Бо вони говорять, а не роблять» (Мт.23:3).

2.1). Плутарх говорив, що діти – це не посудина, яку потрібно заповнити, а вогонь, який потрібно запалити. Діти — то найбільший Божий дар. Вони, як ранкова роса на траві: чисті, ясні і щирі. Дитина ще не знає підлості, не вміє хитрувати — каже все прямо, як є. Вона може засмутитись через дрібницю, але вже за хвилину знову сміється, бо серце в неї легке. Діти нагадують нам, якими ми мали б бути: простими, добрими, вдячними за кожен день. Коли дивишся, як вони бавляться, то розумієш, що Бог поруч. У кожному їхньому слові «мамо» чи «тату» бачимо цілковиту святу довіру без страху. Іноді нам здається, що ми вчимо дітей, а насправді — то вони нас вчать, як любити, як прощати, як радіти простим речам. Дитина не питає, скільки в тебе грошей, яка в тебе робота — їй треба просто твої руки, твоя увага і тепло. І коли вдома чути дитячий сміх, то це вже рай на Землі. Там, де знаходяться діти, — там життя, там надія, там Бог. Світ був би жахливим, якби не народжувалися постійно діти, що несуть з собою невинність і можливість всякої досконалості.

Важливо показати особистий приклад виховання у вірі. І такий приклад є особливо відчутним у лоні сім’ї і родини. У цьому важливому завданні – передавання віри батьків, найближчих родичів, ніхто не зможе їх замінити. Тому батьки ви є першими вчителями віри для своїх дітей, виховуйте їх добрим прикладом власного життя і словом молитви. Читайте Євангеліє, розповідайте їм побожні приклади із життя святих і наших новомучеників. Вони стають прикладами віри, яку засвідчили. Починайте день ранковою молитвою, а завершуйте вечірньою, заохочуючи дітей словами: «Ходімо молитися». Навчайте дітей власним прикладом виявляти свою віру.

Блаженніший Святослав наголошує, що потрібно дякувати Богові сьогодні за дар нашим родинам, бабусям, дідусям, батькам і матерям, які привели нас до Христа. Вони стали для нас Матерями Ісуса, а нас зробили Його братами і сестрами. Водночас просімо в Господа, за молитвами Пресвятої Богородиці і праведної Анни для нас та наших ближніх витривало продовжити шлях слухання і зберігання Євангелія, яке провадить до Життя вічного.

ІІІ). Дияконські свячення піддиякона Максима Федюка в день Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії. Це свято нам виявляє приклад такої благодаті над сім’єю Федюків. Божа воля здійснилася над цією родиною. Вона нині сповнилася благодаттю і вони стали братами і сестрами Ісуса Христа.  Тому сьогодні у вашому парафіяльному храмі уділяємо одруженому піддияконові Максимові Федюкові дияконські свячення. Дияконський уряд – це служіння ближнім і наступною сходинкою буде священство.

Хочу дати короткі поради диякону Максимові. Читайте разом з дружиною Іванкою Святе Письмо, часто сповідайтесь і причащайтесь, творіть добрі діла, проганяйте від себе гординю, марнославство, самолюбство, уникайте поганих слів. Старайтесь бути лагідними і смиренними. Вас образили, а ви не ображайтеся. Вам сказали грубе слово, а ви не відповідайте грубими словами.

Як навчитися смиренню? Потрібно навчитися прощати. До смиренних людей жодне ворожбитство не пристане. Смирення – це велика сила. Тільки Господь може справитися з усіма людськими прогрішеннями.  Від смиренної людини втікає диявол. Один диявол казав святому Макарію «Ти не їж, а я взагалі не їм; ти не спиш, а я взагалі не сплю. Одного я тільки не можу виконати  – це впокоритися. Покорою своєю ти переміг мене».

Будьте лагідними і покірними та вчіться прощати, щоб жодна образа у вас не засіла. Якщо буде у вашому серці якась образа, то ви будете доступні всім дияволам. Будьте з Богом і покірні, а тоді всяке зло від вас відійде.  Моліться про світло і дари Святого Духа у вашій сім’ї та уникайте темряви гріха.

Висновки. Богородице, Мати Милосердя через Тебе людство отримало найцінніше істинне світло – Божого Сина. Приведи нас до Нього і навчи нас здатними до справжньої любові та стати джерелом живої води у світі, що потерпає від спраги. Пресвята Богородице допоможи народу України скеровувати свій погляд від Землі до престолу Творця. Нехай над воїнами України засяє благодать різдвяних свят і, щоб вони не схибили з дороги добра та довіряли Божому щедрому милосердю.

Нехай Пресвята Богородиця Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя» допоможе диякону Максиму дістатися небесної слави.

Господи за молитвами блаженного Миколая Чарнецького благослови наших воїнів добре виконати завдання і повернутися живими.

            Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде зо всіма вами! Амінь. 

+Василій Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії.

с. Пнів

9 грудня 2025 р. Б