«Господи, змилуйся над моїм сином,

бо він причинний і тяжко нездужає:

часто кидається в огонь, часто й у воду».

(Мт. 17:15).

Вступ. Кожна хвороба і кожне нездужання відносяться до різних духовних хворіб. Наприклад, паралітики – це особи, позбавлені духовної сили і немовби паралізовані; сліпі представляють людей позбавлених реального зору; глухі позбавлені слуху.

І). Господи допоможи моєму невірству. Христос виліковує причинного і тяжко хворого юнака. Біснуватість – це страшна хвороба душі, яку можна прирівняти до епілепсії. Щоправда епілепсія – хвороба тіла. Епілептики часто знаходяться у доброму здоров’ї. Однак у періоди приступів ці душі переживають напади пристрастей хвороби.

Нині Святе Письмо показує дуже слабку віру хворого чоловіка. Це можемо зрозуміти зі слів Христа: «Все можливо тому, хто вірує» (). Ісус дорікає людям за зіпсуття, котре вчинило їх розбещеними. Христос обтяжив себе гріхами цілого людського роду і питається: «Доки вас буду терпіти?». Бо учні отримали силу проганяти демонів і воскрешати померлих, але не могли вигнати злого духа з юнака. Господь оправдовує учнів перед народом, приписуючи більшу провину людям. «Роде невірний та розбещений доки мені з вами бути?». Ісус картає за це всіх юдеїв і тому прагне швидше зустріти свою смерть та відійти з цього життя. Одначе, Христос просить привести хворого епілептика до Нього. Спаситель розпитує батька про хворобу сина, захищає своїх учнів і пробуджує в татові добру надію на оздоровлення дитини. Христос докоряє хлопцеві за його невірство. Тому хворий благає Ісуса: «Поможи моєму невірству» (). Тоді Христос наказав злому духові більше не входити в нього. Однак невірство хворого було причиною того, що учні не могли вигнати злого духа. Дуже часто для чуда вистачає твердої віри хворого або вистачає сильної віри апостолів і духовенства. Отже, для оздоровлення хоча би одна зі сторін мусить мати сильну віру.

1.1). Цей рід бісів нічим не можна вигнати, тільки молитвою та постом. Закон не був більше за вибраним народом, бо він перестав молитися, втратив віру і став розбещеним. Іншими словами, це означає втрату буття Держави. Віра розміром гірчичного зернятка здатна перенести наш народ через всі труднощі силою Божого Слова і кинути гріхи України, як гору у море.

Звичайно, нічого не буде неможливого для того, хто має таку віру. Христос пропонує виганяти злого дух «тільки молитвою та постом.». Якщо коли-небудь прийдеться зцілювати хворого, страждаючого подібною хворобою, не звертаймося із жодними обіцянками, питаннями до нечистого духа. Натомість починаймо молитися за спасіння хворого, що приходить від Бога, і нашим власним постом віддаляймося від нечистого духа. Христос каже: «Коли матимете віру, як зерно гірчиці, то скажете оцій горі: Перенесися звідси туди – і вона перенесеться; і нічого не буде для вас неможливого».

ІІ). Ієрейські свячення диякона Івана Клим’юка у Товмачику. Недільне Євангеліє вже визначає нововисвяченому священику Івану одне з важливих завдань – оздоровляти хворих. Цар Давид у месіанському псальмі називає, тебе брате Іване, «Ти – Єрей повіки на зразок Мелхіседека» (Пс.110.4). В Книзі Буття розповідається про повернення Аврама після перемоги над чотирьома царями. Мелхіседек, цар Салимский [Єрусалимський] – священик Бога Всевишнього, виніс хліб і вино та благословив його словами: «Хай благословен буде Аврам Богом Всевишнім, що сотворив небо й землю. Благословен хай буде Бог Всевишній, що видав ворогів твоїх тобі в руки! І дав йому (Аврам) десяту частину з усього» (Бт. 14:19–20). У месіанському Псальмі говориться «Клявся Господь і каятися не буде: «Ти – Єрей повіки на зразок Мелхіседека»» (Пс.110:4).

У Новому завіті Христос відкриває значення особи Мелхіседека. Апостол Павло називає Мелхіседека царем «справедливости» і царем «миру» (Євр.7:2). Він «без батька, без матері, без родоводу, який не має ні початку днів, ні кінця життя, уподібнений до Божого Сина, зостається священиком повіки» (Євр.7:3). Так можна назвати тільки Ісуса Христа, котрий примирив небо і землю.

Пророк Єремія каже: «Тих днів і того часу зрощу для Давида пагін правди, що вчинить суд у країні й справедливість. (…) І дадуть ім’я йому: Господь – наша справедливість!» (Єр.33:15–16). Пророк Ісайя називає Його: «Князь миру» (Іс. 9:6). «Бо він – наш мир» (Еф. 2:14).

З цих текстів бачимо, що Ісус Христос – це взірець Священика, Першого й Останнього. Мелхіседек приніс хліб і вино, Христос у горниці на першій службі так само учням подає хліб і вино. Під цими видами скривається Тіло і Кров Сина Божого. Тому священику потрібно приносити щодня безкровну жертву з хліба і вина. Старатися про мир і справедливість у громадах. Служити на взірець Мелхіседека і на першому місці має бути служба у храмі, а сім’я, родина і всі матеріальні достатки під іншими номерами. Любити Бога і ближнього. Спішити з духовною поміччю до кожного потребуючого. І від сьогодні, отче Іване, ви є Другий Христос, а тому з Євангелієм і Молитвословом у руці маєте бути душехватом у світі.

ІІІ). Освячення ікони Товмачицької. Отець Роман Скрипнюк, щоб бути душехватом постарався написати Товмачицьку ікону Пресвятої Богородиці. Ця ікона присвячена всім нашим паломникам до цього чудотворного місця, українським воїнам – захисникам нашої Батьківщини, всім жителям села і в’язням та всім потребуючим оздоровлення. У стіп Матері Божої просимо захисту у час головної небезпеки, яка йде від серця людини. Ніхто з нас не був готовий жити під домашнім арештом і самоізоляцією у часи карантину. Тим більше, що ми нічим не провинились, хіба що моральною провиною – гріхом. Злочин тіла карає держава в’язницею, а злочин моральний готує душу до ув’язнення в пеклі! І тому коронавірус – це терпіння для тіла і початок роздумів про стан своїх душевних справ та правдиве покаяння. І тут хочу навести приклад життя жінки – християнки і патріотки, нашої галичанки Ванди Горчинської.

Приклад мужньої жінки Ванди Горчинської – людини, про яку треба писати книжку чи знімати фільм. Молода дівчина була арештована органами Радянського НКВД у червні 1946 року за любов до України. Її кинули у невелику підвальну кімнатку, де було 60 жінок. Хтось тут провів тижні, а хтось — місяці. Усіх постійно забирали на допити. І коли одна йшла, інші 59 молилися до Пресвятої Богородиці, щоб не сильно били та повернулася жива.

На Ванді Горчинській, зв‘язковій і медсестрі ОУН, живого місця не лишилося після побиття на допитах. Слідчий бив безжально. Роздягав до гола, викликав усіх, хто працював в тюрмі і всі били по черзі. Вона не здала жодного імені і жодної криївки у неповних своїх 22 роки.

Далі був суд: 10 років тюрми, етап до Норильська. Страшні дні і ночі в місцях вічної мерзлоти. Через неї під китайський кордон вивезли її батьків. Норильське повстання. Десятки небезпечних смертельних ситуацій.

Пані Ванда збудувала нову хату, повернувшись з пекла. За її спиною — весільне фото онука і десятки менших і більших скульптур ангелів. Ванді Горчинській — 96! Вона з найдрібнішими деталями і сльозами на очах розповідає просторінки своєї біографії. Десь сміється і десь свариться на сучасну владу. У неї — прекрасна пам‘ять про ті події і чудова орієнтація в сучасних. Вона – людина, котра повернулася із пекла, одружилася, прожила з чоловіком більше 50 років, народила дітей, побудувала дім, дочекалася правнуків. Пані Ванда радить боротися за Україну, бо вона того вартує. У її тюремному щоденнику подружки по ув’язненню писали побажання: зберігати українську мову і боротися за Україну!!! Якщо придивитися уважніше, то зморшки між бровами пані Ванди склалися в тризуб. Герої України — це не лише ті, кому президенти вручили в різні часи цю нагороду. Ось вона героїня і жива історія України. Пані Горчинська терпіла тілесно у тогочасних важких обставинах ув’язнення, але її душа, як і душі жінок-співкамерниць, продовжувала молилися про порятунок. Те саме переживаємо під час пандемії – тіло страждає, а душа прагне молитви.

Висновки. Отче Іване, ваше завдання лікувати душі і відкривати для них двері Царства Божого. Царство небесне – це стан душі. Поганий настрій через гнів, обмови і т.д. – це ми зайшли в пекло. Там немає миру, справедливості і спокою. А коли в нашому серці тиша, радість і любов, тоді ми прийшли до раю. Оце і є завдання священика завжди людей впроваджувати у рай.

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, допоможи гідно послужити людям й оминати гріхи.

Господи, своєю благодаттю допоможи всім нашим вірним увійти до раю.

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

16 серпня 2020 року Божого

с. Товмачик