«Пресвятая Богородице спаси нас» 

Вступ. Щиросердечно вітаю митрополитів і владик, священників і всіх прочан – мирян в Україні та поза Її межами християнським привітом «Слава Ісусу Христу!». Смерть – це успіння і перехід до іншої форми життя.

І). Успіння Пресвятої Богородиці – це перехід із земного життя в інший вимір існування. Смерть – це не є зло, якщо би це було так, тоді Господь не допустив би Своєї смерті і смерті Своєї Матері. Тоді би люди не терпіли мученичої смерті, якої зазнали Іван Предтеча й апостоли. Тому й називається смерть Божої Матері Успінням. Люди своїх померлих також називають усопшими, тобто заснулими до звуку архангельської сурми, яка кликатиме на Страшний Суд. Тоді безсмертні душі з’єднаються з воскреслими тілами і відбудеться загальне воскресіння усопших.

Смерть є тільки переходом до іншого життя, яке не закінчується. Ісус в будь-який момент може воскресити кого завгодно і більше того воскресить всіх і кожного. На фоні війни бачимо і чуємо про численні смерті щодня, що визначає напрям нашої діяльності.

Ісус говорить про смерть, але Його  учні не розуміють і бояться запитати. Пізніше вони сперечатимуться хто з них найбільший буде у Царстві Божому. Страх відібрав у них здоровий глузд, щоби жити по – християнськи треба долати власний страх. Як це зробити? Якщо нашою метою є Небо, тоді маємо впевненість, що Бог зробить усе, щоб допомогти нам туди увійти. Наше завдання жити мудро і не грішити, а обирати те, що правильне у нашому земному житті. Жодна зовнішня сила не може зачинити перед нами ворота Неба. То ж нема чого боятися. І це добра  новина!

Коли усну чи помру? Багато людей ставить собі це запитання. Воно досить далеке, але однак насущне. Ми можемо собі якось планувати скільки років нам ще залишилось. Добре було б прожити довгі роки в радості і здоров’ї. Тим не менше дня смерті, на щастя, не знаємо. Слава Богові за це. І тому цей день не буде для нас  жахом. Господь дарує нам цю непевність, але одночасно дарує нам заклик «Чувайте, будьте завжди готові. Живіть кожен день так, як би він був сьогодні днем вашого успіння. Будьте готові завжди зустрітися з Господом». Метою людини є пізнати саму себе за допомогою молитви, прощення і покаяння та просити в Бога про милосердя.

ІІ). Боже милосердя – ключ до щасливого особистого успіння і воскресіння у Христі Ісусі. Воскресіння – ось прагнення і мета кожної людини на Землі. Хвилина свого успіння приходить несподівано тоді, коли її не чекаємо. У цю хвилину не матиме значення наскільки ви були багатими, на якій машині їздили, в якому будинку жили і наскільки ви були популярними. Тільки відносини з Ісусом і надія на Боже прощення та милосердя матимуть значення в той день!

2.1). Боже прощення. Тепер весь світ хворий і ми всі також. Існує одне лікарство, яке зціляє людину – образ Христа. Вбивця завдяки особистому покаянню і Божому прощенню перший входить в Рай, випереджуючи пророків із праведниками. Пригадаймо розп’яття Ісуса і двох розбійників на Голгофі.  Розбійник розп’ятий ліворуч від Христа лає Його: «Якщо ти Бог – врятуй себе і спаси нас». Розбійник розіп’ятий праворуч благає Його словами: «Пом’яни мене Господи, коли прийдеш у царство Твоє». І де тут покаяння? Звертаю вашу увагу: де апостоли? Всі Його кинули і тільки єдина людина в світі Богородиця, дивлячись на нагого Сина Свого, на Якого плюють, над Яким знущаються: «зійди з хреста і ми повіримо в тебе, якщо ти син Божий», сім мечів болю пробивали Її серце. Знущатися над Богом? Що це за Бог? Апостоли були в повній розгубленості: значить це не Месія, це не посланник Божий. Вони бачили як Христос ходить по воді, як Христос п’ятьма хлібами насичує п’ять тисяч людей, як Христос воскрешає мертвих, як сліпим повертає зір. Вони все це бачили, але на жаль усі розбіглися. Легко вірити в Бога, який йде по воді, в Бога, який оживляє мертвих – це звичайно Бог, але Бог голий не може висіти на Хресті? Хіба над Богом можуть знущатися і глумитися? Всі розбіглися і покинули Його. І тільки одна людина в цей страшний час вірить, що це Бог. Згадаймо, що коли Господу нашому вбивали цвяхи – Він молиться за вбивць. Розбійник розуміє, що будучи невинним, можна, або кричати про свою невинність, або проклинати своїх катів, але молитися, будучи невинним, за вбивць може тільки Бог. І в цей страшний час, єдина людина в світі каже, що на Хресті висить Бог і звертається до Нього як до Бога. І за цю феноменальну віру, такої віри більше в історії немає і не буде, він перший входить в Рай. Ось яка важлива віра. Папа Венедикт XVI каже, коли  переможений гріх і відновлена гармонія людини з Богом, тоді наступає примирення сотворіння, роздертий світ знову стає місцем миру.

ІІІ). Папа Лев XIII каже, що демони блукають світом, аби погубити людські душі. Вони хочуть закрити людям вхід до Царства Божого. І тому перед вчиненням гріха вони забирають сором у нас, а після гріха нам його повертають. Сьогодні подивімся на гріхи, коли людина не жаліє за скоєні злочини і легковажно ставиться до тяжких гріхів. Деякі люди кажуть: «Нині піду і нагрішу, а потім священник відпустить гріхи у сповіді». Такий поступок – це надмірний розрахунок на Боже милосердя. Один смертний гріх позбавляє людину Неба. Людина через  один смертний гріх втрачає усі зібрані заслуги на вічне життя. Свята Тереза бачила душі у стані тяжкого гріха і це її перелякало так, що вона воліла би зазнати пекельних мук, аніж скоїти хоча б один гріх.

Смертні гріхи так називаються тому, бо приносять духовну смерть людині: негідно прийняті Таїнства, затаювання на сповіді важкого гріха, профанація святих речей, всілякі форми ворожбитства, заперечення Церкви та істин віри, прокляття, матюки, єресь, схизма, віровідступництво, з лінощів пропущені недільні Служби Божі, примушування до праці когось в неділю, невиплата працівникам належної плати, утискання вдів і сиріт, недотримання постів і періодів покути, брак виховання дітей у християнській вірі, голосування за гроші, згіршення когось, самогубство, вбивство, евтаназія, носіння спіралі, ненависть, гнів, радикальне не пробачення, насильство, зловживання алкоголем і наркотиками, аборти, дошлюбні сексуальні стосунки, так звані громадянські шлюби, подружня зрада, нечисті прагнення, порнографія, насильство, содомські гріхи, крадіж у великих розмірах, знеславлення чийогось доброго імені, брехня тощо.

ІV). Тайна покаяння – це повна переміна життя і приготування до зустрічі з Богом. Покаяння означає вихід на світло. Апостол Яків пояснює: «хто лише слухає слово, але його не чинить, той подібний до чоловіка, що  розглядає у дзеркалі обличчя, яке має від природи: ледве поглянув на самого себе, відійшов і зараз же забув, який він». (Як.1:23-24).

В часі Тайної вечері Ісус обмив ноги Своїм учням. Це ідея очищення приходить через воду. Коли ми грішимо сьогодні, то Ісусові не потрібно ще раз помирати на хресті. Боже Слово звинувачує нас, а ми сповідаємося з гріхів, священник дає розгрішення, а Христос очищує. Далі покайтеся та продовжуйте іти по життю разом з Ісусом. На сповіді ми тільки називаємо свої гріхи і робимо діагностику душі та бачимо який я насправді!

Життя людини – дуже коротке. Нехай ми сьогодні проживемо аж сто років, але це так мало. Однак, це підготовка до вічного життя. Велика тайна сьогоднішнього дня те, що ми ніколи не помремо, якщо навіть захочемо. Помре наше тіло, яке нам дано на короткий час і в якому наша душа має зробити якусь важливу справу. А далі наше тіло піде в землю. Все це стається швидко. Вже пішли наші родичі і ми також за ними підемо.

Візьмімо за приклад дитячий садок, який підготовляє до школи. Вихователі в садочку виявляють певні здібності дитини. Вони звертають особливу увагу на пам’ять, мову, здібність роздумувати, творити, любити і служити. Тоді дитина буде успішнішою з першого класу. Ось так і наше земне життя є тільки підготовкою до Неба.

Люди в храмі отримують тайни хрещення і миропомазання, сповідаються і причащаються, каються. Покаяння від сповіді відрізняється тим, які гріхи кажемо на сповіді, то не повинні їх більше виконувати. Якщо ми не здійснюємо тих гріхів, то ми покаялися. Якщо ми їх знову робимо, то ми не покаялися. І тут потрібно Божого милосердя. Церква – школа і лікарня, а Святе Письмо і традиція – вказівники. Господь все нам відкрив, а терміни залежать від нас з вами. Тому я вас благаю і прошу – жийте уважно на цій Землі, займайтеся своїми дітьми, внуками та передайте їм свій добрий досвід.

Зміст життя всієї нашої діяльності полягає в тому, щоби гідно увійти в той світ, де відкривається наше відношення до інших людей і найголовніше – відкривається совість. Василь Стус жива рана епохи, яка кричала правду, що совість нації, закута в кайдани навіть коли за це забирали волю. В радянській тюрмі він писав: «Як добре те, що смерті не боюсь. Я і не питаю, чи важкий мій хрест…».

Висновки. Сьогоднішня проща вірних Коломийської єпархії до чудотворної ікони в Зарваниці зумовлює молитовно випросити світла Духа Святого для своєї душі. Кожній людині потрібні титанічні зусилля, щоб вирвати свою душу з лап Сатани.  Мета людини ввійти до Неба з чистою совістю і жити з Богом, Який є запорукою милосердя і перемоги над злом.

Війна розпочинається зі скупчення грішних гордих хмар в душі людини. Темряву гріха і війни в Україні потрібно розганяти посиленою молитвою і щирим Покаянням. Тоді приходить Боже милосердя. Тарас Шевченко про ці часи писав так: «Не журися Україно, Панно синьоока! Твоя воля, як той сокіл, літає високо. Турки не спалили, ляхи й татари. Бог поможе – розійдуться і московські хмари». Ці слова – це надія на звільнення від ворогів.

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в чудотворній Зарваницькій іконі, вислухай молитви прочан і захисти наших поранених, страждаючих, полонених і воїнів Української армії.

Господи молитвами блаженного Миколая Чарнецького, поблагослови весь народ України в Ювілейний рік милосердям і благодаттю Святого Духа. Амінь.

Благословення Господнє на Вас!

† Василій Івасюк
Правлячий Архиєрей
Коломийської єпархії УГКЦ

с. Зарваниця
15 серпня 2025 року