«Дух Господній на мені, бо Він мене помазав»
(Лк. 4:18)

Можна жити багато і в достатку. Можна жити бідно. Але найкраще жити коли маєш для кого. Слава Ісусу Христу!

Вступ. День народження – це час, коли з’явилася на світ особа і від цього починається відлік віку цієї людини. Першу згадку про святкування дня народження знаходимо у книзі Буття: «І сталося третього дня, у день народження фараона, і вчинив він гостину для всіх своїх рабів» (Бт. 40:20-22).

І). Святий Дух завжди бере участь у народженні і житті священика. Він стає його Провідником і Покровителем. Першим плодом Святого Духа є любов. Катехизм навчає, що існують три Божі чесноти: віра, надія і любов. Священик завершуючи земний шлях, віри більше не потребує, бо стає віч-на-віч з Господом. Надії також йому не потрібно, бо те, чого очікуємо звершилося. Залишається тільки любов, яка буде тривати вічно, бо має своїм джерелом Пресвяту Трійцю. Тому ціле наше життя повинно будуватися на любові до Бога, ближнього і ворогів.

Пам’ятайте віру ваших батьків, їхню любов до Господа, до церковної традиції та всього українського, яку вони вам передали. Наші батьки завжди були глибоко віруючі та бездоганно сформовані християни. Батьківська молитва стала фундаментом покликання до священства. Вам, отче Іване, тепер потрібно бути мужем молитви.

Кожне покликання – це таємниця, яку Господь відкриває перед людиною за умови, що вона прийме це запрошення. Священство є важливою, непростою, але потрібною справою. Найперше священник – це людина, яка любить і вірить у Бога, молиться, усвідомлює своє покликання, бере приклад із життя святих та живе тим, що проповідує.

Священник для людей має бути добрим прикладом для наслідування. Але варто розуміти, що він також людина, яка живе таким самим життям, має сім’ю, дітей, потребує вихідних. Тому не варто ідеалізувати і вимагати від священників ставати ангелами. Звісно, навіть у вихідні, під час поїздок чи відпочинку мусить бути присутня молитва за свою парафію і народ.

Святкуючи Ювілей 60 років життя, необхідно молитовно складати подяку Господеві за день свого народження. Крім цього, кожний день життя – це також день народження і за цей дар треба дякувати Богові. «Чи ви, отже, їсте, чи п’єте, чи що-небудь робите, усе робіть на славу Божу!» (І Кор. 10:31). І тому Слово Боже повинно допомагати вам шукати відповідей на виклики теперішнього часу. Отче Іване, вже 10 березня 1991 року ви служите священиком і проповідуєте Євангеліє собі та людям.

ІІ). Коротка автобіографія Івана Остафійчука. Іван Остафійчук народився 02 листопада 1964 року у с. Вербівці Городенківського району. У 1987 році стали ліквідатором на Чорнобильській АЕС. Дня 10 березня 1991  року владика Павло Василик у катедральному соборі Воскресіння м. Івано-Франківська уділив вам священичі свячення. 17 березня цього року отримали грамоту на парафію до с. Березівка Тисменецького деканату. 17 березня 1992 року призначені сотрудником до собору архистратига Михаїла м. Коломия. Від 2005 – 2015 роки були деканом Коломийського деканату. Очолювали єпархіальну комісію душпастирства охорони здоровя. Нагороджені церковними і світськими нагородами. Маєте дружину Олесю, дітей Захара, Олега, Тараса і Соломію.

ІІІ). Ювілей життя – «це дар Божий!» (Екл. 3:12-13). Цей дар, 60-річчя від дня народження, сьогодні отримав о. Іван Остафійчук. Отець Іван є сотрудником храму Михаїла у Коломиї. Цей ювілей прийшов до вас у 2024 році. З особливою шаною висловлюємо вдячність Пресвятій Трійці за дар життя нашого священика Івана Остафійчука. Кожен рік служіння — це поважний внесок до скарбниці мудрості, а саме: досвід служіння, доброта та безкрайня душевна теплота. Священик з Арс Іван Марія Віяней говорить: «один добрий пастир, пастир від Христового Серця, є найбільшим скарбом, який Господь може дати для парафії, і один із найцінніших дарів Божественного Милосердя».

Папське повчання на тему святості взяте із Євангелія від Матея: «Радійте й веселіться» (Мт. 5:12). Його мета — «практична відповідь на покликання до святості в наші часи». Живучи блаженствами, стаємо святими. Всі із нас мають стати святими. Святість тісно пов’язана із життям милосердя, яке є «ключем до Неба».

ІV). Отче Іване. Наше життя складається з  трьох днів: вчора, сьогодні і завтра. Вчора – вже минуло і нічого в ньому вже не змінити. Завтра – ще не настало і можливо не настане. Тоді постарайся жити щасливо сьогодні з гідністю, щоб не шкодувати за марно прожиті роки без  благодаті Божої. Життя – це дорога і ніколи не знаєш, що зустрінеш далі. Одне точно знаєш, що шлях завершиться, бо все колись минає.

Наше життя подібне до книги, яка називається «Щасливий». Кожного дня з неї зникає одна сторінка. Хай поруч тебе будуть ті, з ким читається добре і приємно зміст кожної сторінки книги твого життя.

Все, що ми посилаємо в життя інших людей, повертається бумерангом в наше власне життя. Єднаємося від серця до Серця Христового в єдине серце нашого люблячого Отця – Творця неба і землі. Разом з Богом підемо до справедливої перемоги в Україні во благо Україні і во благо всім людям!

4.1). Всечесний отче Іване, дорогий наш Ювіляре! З нагоди Вашого світлого 60-річного ювілею, дозвольте висловити Вам найщиріші слова вітань і подяки від імені Управління Коломийської єпархії і всієї священичої духовної родини. Сьогодні ми щиро дякуємо Богові за дар Вашого життя, яке сповнене жертовністю до українського народу і любов’ю до Пресвятої Богородиці і Господа Бога. Ви – пастир, який несе світло істини до Живої Церкви Христової.

Ваші повчання наповнені мудрістю, вказуючи людям шлях до світла Божої Любові і благодаті через пояснення суті глибин Божого слова. Рани людської душі вміло зцілюєте молитвою і добрими справами. Дари Святого Духа такі,  як: «любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, стриманість» (Гал. 5: 22 – 23) завжди перебувають у вашому житті.

Господи даруй, отцю Івану, ще багато років плідного служіння, радісних днів, успішної праці для Божого народу на дорозі віри, надії та любові.

Висновки. «Ревність дому твого поїдатиме мене» (Ів.2:17). Ці слова визначають необхідність служіння священика в освітньому, духовному, культурному, суспільному та громадському житті парафії і спільноти. Кожний душпастир залишає частинку свого серця серед вірних, котрим служив вірою і жертовністю. Дякуємо отче Іване, що ваше серце горіло і горить любов’ю до парафіян і ви змогли вистояти на сторожі Божого Закону помимо всіх труднощів. Життя не запитує вас: «Чи хочеш бути сильним?». Життя змушує вас бути сильним!

Нехай буде благословенний той день і час, коли Мати Божа Неустанної Помочі повела вас до парафії архистратига Михаїла.

Господи, благослови ваше душпастирське служіння добрим на благо боголюбивого народу України. Многих і благих літ!

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк
Єпископ Коломийський

02 листопада 2024 року Божого
м. Коломия