«Господь мій і Бог мій»
(Ів. 20:28).

Вступ. Вітаю всіх священників і вірних християнським привітом «Христос Воскрес!». Пасха Христова – це перемога не тільки над смертю, але й сумнівами у вірі.

І). Пасха Христова – це найбільша подія, яка сталася в історії людства. Багато людей мали на меті осягнути якісь блага на Землі і все це виявилося мильною бульбашкою. Коли людина зцілить власну душу, тоді вона зможе отримати земні блага й у вічному житті. Все це зосереджено у пасхальній радості. Христос був перший, Котрий воскрес із мертвих. Так само всі люди воскреснуть й отримають те благо, заради якого вони створені. Апостол Тома показує свою дорогу воскресіння вірою.

Томина Неділя – це спомин другої зустрічі воскреслого Ісуса Христа з апостолами. На першій зустрічі апостола Томи не було. Ісус входить до учнів через замкнені двері і каже: «Мир Вам! Як мене послав Отець, так і я посилаю Вас» (…) Дихнув на них каже їм: «Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи відпустяться їм, кому ж затримаєте – затримаються» (Ів.20:21-23). Томи не було між апостолами. Цими словами Христос дає учням владу гріхи відпускати.

По вісьмох днях вже всі апостоли зібралися і їм було прикро, що Тома зневажив і образив їх, бо не повірив у Воскреслого Христа. «Якщо не побачу, на Його руках знаків від цвяхів  і не вкладу свого пальця у місце, де були цвяхи, а й руки моєї не вкладу в бік його, – не повірю!» (Ів.20:25). Як тепер повірить світ, коли не хоче повірити один з Його учнів й апостолів? Христос не відкинув впертість і зарозумілість Томи, а простив йому. Пригадайте, коли Ісус йшов до Єрусалиму і казав усім, що Він має померти. Тома тоді закликав усіх «Ходімо й ми з Ним, щоб разом умерти» (Ів.11:16). З цього маємо зробити висновок, не треба осуджувати наших ближніх, якщо зроблять якусь провину. Також не будьмо впертими і зарозумілими, наполягаючи на своїй думці, коли інші люди мають протилежну думку. Перестаньмо нерозсудно приймати за правду все те, що говорять злі язики чи пише Facebook.

Христос не відкинув Тому, але другий раз зʼявляється апостолам, щоби порятувати захитану віру апостола, кажучи: «Подай сюди твій палець і глянь на мої руки. І руку твою простягни, і вклади її у бік мій. Та й не будь не віруючий, – а віруючий» (Ів.20:27). Коли Тома переконався, тоді впав на коліна, кажучи: «Господь мій і Бог мій» (Ів. 20:28). На це Ісус відповідає йому: «Побачив мене, то й віруєш. Щасливі ті, які, не бачивши, увірували!» (Ів.20:28-29). Тут Спаситель мав на увазі всіх людей, котрі не зможуть Його побачити. Віра і побожне життя приведуть їх до Неба. А той хто говорить, що не повірить доки сам не побачить буде геть відкинений Богом через своє невірство. З нами завжди у житті буде зневіра, бо таким був апостол Тома.

ІІ). Приклад. Одного разу невіруюча людина сказала до монаха: «Бога немає». Монах відповідає: «Ну як немає. Це рівносильно до того, що сліпий скаже немає світла. Бідний скаже, що немає золота. Хворий скаже, що немає здоровʼя. Злий скаже, що немає доброти. Всі ці люди говорять про те, чого в них немає. Як ти можеш говорити про те, чого в тебе немає і якщо ти цього не шукаєш. І нав’язуєш свої думки і логіку чужим людям. Найперше шукай цього. Якщо ти цього не бачиш і не маєш, то це не означає що цього у світі немає. Подивись на світ і на Бога, котрий живе у добрих людях».

Таких невіруючих людей нині на світі є дуже багато. Вони насміхаються з Христової віри. На їхню думку, віра принижує людину і затемнює людський розум і породжує всяке зло. Вони вважають, що тільки тоді настане щасливе життя, коли не стане віри. Але такі твердження є фальшивими.

Підіть до школи і побачите, що наука там опирається на віру. Дитина при читанні засвоює певні звуки і так вчиться читати. А якщо не повірить, то не буде читати. В подальшій шкільній науці діти опираються на ті факти, які були стверджені раніше. Без такої віри учні би навчилися дуже мало.

Поза школою віра також є необхідною у житті. Коли ви приходите до лікаря, то повинні йому вірити. Приходите в аптеку і там також потрібно повірити, що вам дали добрі ліки, а не отруту. Забираєте годинник з ремонту і не перевіряєте, як майстер його поремонтував. Водій автобуса вірить придорожнім знакам, регулюючи швидкість транспорту, а це рятує людей від катастрофи. Угоди між людьми чи державами ґрунтуються на взаємній вірі. Без такої віри життя на Землі було би неможливим.

Хтось може сказати, що він має на увазі надприродну віру. Люди вимагають, щоб їм вірили, коли вони розповідають про якусь подію. Натомість, особа може образитися, коли їй не вірять. То яким правом заборонимо Богові вимагати від нас віри? Люди помиляються, а деколи свідомо говорять неправду й обманюють. Однак, Господь є правдомовний. Він ніколи не помиляється і не вводить нас у блуд.

Бог вимагає від нас віри в тих правдах, які є обов’язковими до спасіння душі. Він об’явив правди про: Пресвяту Трійцю, Воплочення Сина Божого, Пресвяту Євхаристію, життя після смерті. Ці правди допомагають зрозуміти ціль життя на Землі. Така віра не затемнює розум, а навпаки дає йому світло для розрізнення правди від зла. Віра допомагає нам слухати дух, а не тіло. Справжні християни заховують десять заповідей Божих. Різні злочинці, вбивці, розпусники не рахуються з Богом. Рештки морального закону в них швидко тануть ніби лід навесні. Тому кількість злочинів збільшується в міру поширення безбожності. Невірство є джерелом бандитизму. Якщо би зникла віра на Землі, тоді ви вечором би не вийшли з будинку. Вдома нам важко було би переночувати спокійно одну ніч. До такого варварства може дійти людство без віри. Людина без підпори віри псується і стає шкідником. Моральні закони і добрі діла є підпорою християнської віри.

ІІІ). Віра – дар Божий. Комусь віра дається з дитинства. Інший має сам її знайти. Без Божої допомоги це неможливо. Віра – це зустрічний рух Бога до людини і людини до Бога. Якщо людина закриває свій слух, то вона не почує сигнали, які посилає їй Бог. Відкрийтеся для Бога і тоді Бог обов’язково відкриється для тебе. Віруюча людина своїм зором духовним може бачити майбутнє. Може бачити сонце навіть тоді, коли є хмари на небі.

Віра Томи. Якщо моя віра зайшла в глухий кут, то що тоді робити? Тома після розп’яття і поховання Ісуса був розбитий й спустошений, знаходився десь на одинці, не був разом з усіма учнями. Коли до нас приходить такий внутрішній стан, подібний як і у Томи: сумніви, невірство і страх, що переповнює наше серце, то варто йти до храму.

Віра в Бога без молитви є зневагою й образою Бога. Віруючого без молитви можна порівняти з відвідувачем виставки якогось художника, який ходить від картини до картини, захоплюється кожною із них і не звертає увагу на присутнього митця, котрий все це сотворив і не висловити йому своє захоплення і подяку за творчу працю. Всі ми смертні та є відвідувачами цієї виставки Божих художніх сотворінь.

Зцілення вірою. Здоровʼя для людини – це великий Божий дар. Віруюча особа приймає терпіння, в тому числі хвороби, як неминучу складову свого життя, в якому немає нічого випадкового. Господь Людинолюбець, турбуючись про вічне життя людини допускає, щоб у її життя входили терпіння і хвороби. У хворобах потрібно вдаватися до Бога, бо Він – Владика життя. «Сину, в недузі твоїй не побивайся, лиш молися до Господа, і Він тебе оздоровить» (Сир.38:9). Ісус Христос є нашим Спасителем і цілителем тіл і душ. «Він словом вигнав духів і зцілив усіх недужих» (Мт.8:16). Ісус Христос передав своїм апостолам владу зціляти хворих. «Прикликавши своїх дванадцять учнів, Ісус дав їм владу над нечистими духами, щоб їх виганяли і лікували всяку хворобу й усяку неміч» (Мт.10:1). Як Господь зціляв через своїх апостолів, послуговуючись ними у цьому світі, так і тепер Спаситель зціляє, послуговуючись Своєю Церквою, через святі Тайни, через молитви зцілення.

ІV). Навколо євреїв були великі імперії, а в них була віра. Подивімся на Єгипет. У них була добре розвинута астрономія, медицина, канали, поливні землі. Медицина була досконала так, що вона робила операції на очі, трепанацію черепа, будувала піраміди так, що їхній спосіб будівництва не зрозумілий до нині. Це була велика цивілізація. У євреїв же була віра. Потім була велика Месопотамія, а там була Вавилонська імперія. Там був цар Навуходоносор. Там були висячі сади Семираміди і було завойовано половину Вселенної. У євреїв не було таких успіхів, але в них була віра. Потім прийшли греки. У них була: культура, театри, Олімпійські ігри, філософи, поети і різна краса. У євреїв була віра. Потім прийшли римляни. У них була розвинута дисципліна і юриспруденція. У євреїв не було цього, але в них була віра.

Тому, давній Єгипет зник, Вавилонія і Месопотамія теж перестали існувати, римляни відійшли, греки «випарувалися» і по музеях розмістилися. А євреї залишилися, тому що у них була віра.

Висновки. У Томиній неділі бачимо перше свідчення про життя першої спільноти християн. Віра дається також через свідчення інших. І наше завдання свідчити нашу віру так, щоб інші повірили. Не кидаймо камінь на апостола Тому, бо це його шлях віри може бути нашим досвідом.

Нехай Пресвята Богородиця Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в Коломийській «Це Мати твоя» злагіднить гнів Божий та вимолить Його милосердя.

Господи, за молитвами блаженного Миколая Чарнецького, поблагослови воїнів ЗСУ твердою вірою у перемогу. Амінь.

+Василь Івасюк
Правлячий Архиєрей
Коломийської Єпархії

м. Надвірна
27 квітня 2025 року