Проповідь єпарха Коломийського в сиропусну неділю

«Бо де твій скарб, там буде і твоє серце»
(Мт. 6: 21).

Вступ. Церква цю неділю називає Сиропусною або Прощеною. Вона служить дверима до Великого посту. Великий піст – це добра нагода для людей відкрити скарбницю прощення і покаяння. Іншими словами, відкрити собі двері милосердя.

І). Нагірна проповідь. Цієї неділі Христова Церква у Нагірній проповіді старається відкрити людям очі і слух на прощення, правдивий піст і скарб людського серця. Євангеліє від Матея закінчується словами: «Бо де твій скарб, там буде і твоє серце» (Мт. 6: 21).

З науки Спасителя зрозуміло, що Бог є Джерелом Життя. В Джерелі Життя знаходиться правдивий скарб, який може людина отримати через молитву, прощення і покаяння. Хто знайде його і відкриє, тоді отримає правдиве благословення. Це джерело Божих благодатей завжди буде підтримувати людину в усіх обставинах.

1.1). Ідея прощення подобається усім, аж до того часу, коли людям не доводиться щось прощати самим, як нам під час війни. Навіть згадка про можливість прощення викликає несприйняття і гнів. Тому, що люди вважають прощення жалюгідним. Як мама може простити загибель дитини, жінка чоловіка чи діти батька. Вони кажуть, що навіть розмови про це викликають відразу.

Говорячи про прощення, людина всередині у себе не повинна залишати зла, воно є джерелом страждань. Коли людина прощає, тоді звільняє себе від страждань. Це подібно до кістки, яку людина з’їла. Споживавши рибу ви проковтнули кістку. Її треба виймати. Ось що таке не прощення іншої людини. Це треба робити заради власного добра. Не прощення тебе буде мучити і мучити. Кожний гріх є раною, котрий я роблю сам собі. Тому християнство каже простити, тобто викинути із себе те, що тобі робить шкоду. Тому кістку треба вибирати.

Великий піст є часом загального примирення. Християни просять пробачення цієї неділі та прощають один одного. Сам Спаситель на хресті просить: «Отче, прости їм, бо не відають, що чинять». Кожного разу промовляючи «Отче наш…» ми вимовляємо такі слова: «прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». Не лише сьогодні, а протягом цілого Великого посту, як і протягом усього життя. Прощення є умовою спасіння; «коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших».

Господь Бог дає нам зрозуміти дуже просту істину. Хочеш отримати більше, то і більше треба віддати. Віддай ближньому найкраще і найбільше добро, тоді Бог тобі поверне те добро сторицею. Прощення підносить людину в очах Божих. Святий Папа Іван Павло ІІ казав прощати тим, хто причинив нам зло і жити далі. Ненависть знищує людину, руйнує її душу, відволікає від головного – краси світу та неповторності свого життя.

ІІ). Церква нас вводить у Великий піст. Що Святе Письмо каже про піст? Пророк Ісая навчає, що піст розвʼязує кайдани безбожності, випускає на волю пригнічених, голодному дає хліба, бідному подорожньому дає житло, нагого одягає. Тоді наше життя засяє світлом і швидко вилікуються душевні рани. Слава Господня ходитиме перед нами. Тоді будемо кликати Господа і Він швидко відповість: «Ось Я!» Він допоможе нам. Господь буде нас провадити і душу нашу нагодує в посуху, кості наші зміцнить, і ми станемо, мов те джерело, що води його не всихають!

Нехай постять вуха твої від поганих пісень і шепотінь наклепницьких. Нехай постить памʼять від злопам’ятності. Зроби собі піст від нарікання і поганих думок. Нехай постить воля твоя від злого бажання. Нехай постять очі від поганого бачення: «відверни очі твої, щоб не дивилися на марноту» (Пс.118:37). Нехай постить язик твій від наклепу, осуду, блюзнірства, брехні, лестощів і лихослів’я. Нехай постять руки твої від биття і розкрадання чужого добра. Нехай постять ноги твої від походів на злу справу. «Відступися від злого і роби добро» (І Пт. 3:11). Ось якого посту вимагає від нас Бог. Вчіться всякої чесноти і будете завжди перед Богом постити.

Цар Соломон в своїх притчах наголошує, що Господь ненавидить очі пихаті, язик брехливий, руки, що проливають кров невинну. Серце, що плекає лихі наміри, ноги, що біжать на злочин, брехливі обмови. (Пор. притчі Соломона 6:16-19).

ІІІ). Що таке піст взагалі? Сьогодні звернемо особливу увагу на піст і його значення в житті людини. В уявленні сучасної людини піст – це не їсти, можливо, навіть не пити. Найважливішим тут є час, який ми проводимо з Богом і лише з Ним, а також справжнє упокорення перед Господом. Піст це не просто нічого не їсти, або просто виключити якийсь певний перелік продуктів з нашого харчування. Піст – це жити словом Божим і виконувати Його. Він дуже добре показує всю неміч нашої душі, всі її слабкості, недостатки, гріхи і пристрасті. Коли починає очищуватися каламутна вода, то ми в ній бачимо, які там живуть гади. Цими гадами є всякий гріх в душі людини. Тому треба все нерозумне і пристрасне посланцями від диявола.

В житті людина допускає різні помилки. Хтось вчинив гріхи у молодості по недосвідченості, хтось за браком мудрості, хтось піддався спокусі. Помилки роблять всі. Строго судити людей нам не потрібно. Ми коли згрішимо, то кажемо: «Господи прости і помилуй!» Всі ми грішні. Однак, коли подібний гріх зробить наш добрий знайомий, то відразу чуємо: «Ой то біда! Та ти подивись. Як то таке можна було зробити? І то така гарна побожна сім’я і розумні та мудрі люди. Він таке витворяє!»

Тому в часі посту нам потрібно бути особливо уважними до себе і до власного духовного життя. Під час Великого посту у всіх храмах читається одна і таж молитва – молитва Єфрема Сирина. І там є такі гарні слова: «Допоможи мені Господи побачити власні гріхи, а не бачити гріхів інших людей».

Приклад. Уявіть собі, що до церкви зайшов прилюдний грішник. Всі знають його у Божому храмі. Як на нього будуть дивитися люди, котрі кожної неділі ходять до храму? Вони будуть його осуджувати: «Нагрішив і прийшов замолювати свої гріхи. Взявся за розум». Євангеліє наголошує, що для того, хто розкаюється є більша радість, аніж для девʼяносто девʼятьох осіб, яким не треба каятися. Покаяння – це шлях змінити свій спосіб життя. Саме тому Господь прийшов до грішників, щоб звільнити з кайданів диявола і прийняти їх в свої обійми.

ІV). Піст в Україні в часі війни. Стараймося вирішувати наші проблеми молитвою і постом. Потрібно щиро молитися і пам’ятати, що в будь-якій ситуації діє Бог так, як хоче і коли хоче. Друге це – піст. Вирішення будь-якої проблеми вимагає зречення від чогось і потребує жертви. Людина має зрозуміти, про яку саме жертву йдеться. У нашому житті не має бракувати молитви, прощення і посту для перемоги.

У книзі Естер описано долю терплячого народу подібного до українського: вийшли два великі дракони готові до битви. Всі народи приготувалися до війни. Людська безпека змінилася на право сили. Наш народ опинився в скорботі і стражданнях. Смуток прийшов до людей і загроза їхньому життю. Народ готовий загинути, але в тяжку хвилину закричав до Бога: «Господи помилуй». І Божа благодать прийшла на Україну, щоб перемогти зло.

В Україні йде четвертий рік війни. Над нашою Батьківщиною літають ракети, котрі руйнують промислові і житлові будівлі. Рятівники дістають з-під завалів людей. Великий піст – це особливий час, в який потрібно дістати з-під завалів власних гріхів свій егоїзм, гордість, тобто власне «Я» і повернути душу народу до храму Божого. Іншими словами, потрібно повернутися лицем до Бога і почати йти в Його бік.

Християнин може повторювати один і той самий гріх та не мати сили, щоб його перемогти. Однак, Бог дає достатньо благодаті через Духа Святого, щоб він зумів перемогти навіть непереможений гріх. Виконуючи покаяння та прощення, людина відкриває своє серце перед Господом і тоді благодаттю перемагає будь який гріх та спокусу.

Піст повертає людині свободу. Бог створив людей через свою доброту, а вони поширюють гріхи на Землі. Однак, Бог не перестав бути добрим. Він знаходить Ноя, який збудував корабель для спасіння вибраних. Ісус знайшов апостолів і дав їм хліб, який насичує голодних. Спасаймося від гріха у світі й увійдемо до рятівного Ковчега, яким є Церква. Візьмімо хліб з рук Ісуса і роздаймо голодним людям. Люди поранені духовно і щиро прагнуть жити краще, але не знають, як це зробити. Треба відновити відчуття власної гідності. Чим більше ти маєш свободи, тим більше можеш робити, чим більше робиш – тим більше ростеш. Це потребує зусиль виховати вільну людину від гріха.

Висновок. Запам’ятайте, що Бог може помножити лише те, що ви віддаєте в часі посту. Якщо ви нічого не віддаєте, то і нічого не отримаєте. Подібно як у математиці, коли нуль помножити на будь-яке число завжди отримаєте нуль. Завдання духовенства повести людей дорогою правдивого прощення, щирого служіння і сумлінного покаяння, щоби отримати духовні скарби. Блаженний народ, що Божою праведністю живе.

Нехай Пресвята Богородиця Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя» допоможе нам добре використати час на прощення і покаяння.

Господи, через молитви блаженного Миколая Чарнецького, помилуй народ України, котрий став перед тобою в молитві на коліна. Амінь.

+ Василь Івасюк
Правлячий Архиєрей
Коломийської єпархії

м. Коломия
2 березня 2025


Послання і проповіді