«Ви будете святі, бо Я святий»
(1 Пт 1: 14–16).

Вступ. Рішенням Синоду Єпископів Українська Греко-Католицька Церква постановила святкувати празник «Всіх святих українського народу» після неділі «Всіх святих».

І). «Святі»: хто вони? Неділя «Всіх святих українського народу» – це день памʼяті вірних, котрих проголошено святими, і так само невідомих нам святих з-поміж нашого народу. Святість – це запрошення Бога бути Його дитиною. Гордою і неправильною є думка, що святість призначена тільки для вибраних. Не раз можна почути думку серед гордих людей, що святі, тобто духовенство, нехай моляться у храмі, а ми підемо робити свої справи. Всі люди в храмі на Літургії і всі відпочивальники в Буковелі нині запрошені бути святими. Апостол Павло наголошує, що Бог кличе всіх християн до святості, кажучи: «Ви самі всім вашим життям станьте святі, бо написано: “Ви будете святі, бо Я святий”» (1 Пт 1:16). Не соромно бути дитиною вдома і перебувати в любові зі своїми батьками, братами і сестрами та відчувати себе улюбленою дитиною люблячих батьків.

Отримана благодать від Бога допомагає жити правдами віри і стати прикладом для наслідування. Ці люди вже померли, і тепер вони є нашими заступниками перед Богом. Святі були такими самими людьми, як і кожен із нас. Вони відчували радість і розчарування, надію і розпач, натхнення і згасання. Більше того, святі терпіли спокуси, котрі манили кожного з них гіпнотичною силою.

Святі – це наші близькі. У Церкві ми звертаємося один до одного: брати і сестри. Так само святі були жителями Землі. Вони починають свій родовід від Адама, Єви і Ноя з його родиною після потопу. Отже, будемо молитися своїм родичам і близьким по тілу, які з одного кореня вийшли. Ми – наслідники святих по тілу, а у Христі – по духу. Будемо молитися як свої до своїх. Що ж спонукало їх до святості?

ІІ). Святість – наслідування Христа у Пресвятій Євхаристії. Минулого четверга Церква святкувала празник Євхаристії. Він став метою кожної людини. Слово Боже стало тілом та замешкало між нами. І це Слово сказало про Себе: «Я – дорога, істина і життя» (Ів. 14:6). Йдучи будь-якою дорогою, потрібно мати фізичні сили, а щоб іти дорогою святості, потрібно споживати плоди з Дерева Життя. Деревом Життя є Спаситель, а плід цього дерева – Пресвята Євхаристія. Бог дозволив людям «споживати від дерева життя, що в Божому раю» (Од. 2:7). Він посадив нове Дерево – Христа, з Якого будемо споживати плоди, щоб дійти до вічного спасіння. Пресвята Євхаристія – це сила для слабких, добрих і сильних. Ця сила Причастя зміцнює нас і допомагає йти дорогою до Неба далі.

Що таке духовне життя? Духовне життя – це щось внутрішнє, що знаходиться у святих Тайнах – Хрещенні і Пресвятій Євхаристії. Підійти до чаші і причаститися – не так складно. Однак тут потрібна особлива увага, бо Пресвята Євхаристія – це приєднання до самого Христа. Юда також колись причащався, але в нього замість Христа увійшов сатана. Одинадцять учнів дійсно причастилися, але Юда причастився у грішному стані. Апостол Павло пише: коли хто з вас неправильно причащається, без підготовки, то вони хворіють і навіть помирають. Апостол продовжує: коли людина підходить до Причастя без благоговіння і свідомості, то смерть собі споживає.

2.1). Пресвята Євхаристія – це найбільша святиня, вища за всі мироточиві ікони, за всі мощі, за все, що тільки існує. До чудотворних ікон, мощів ідуть великі черги людей. Подивіться: люди, немов забули, що все це – майже ніщо перед обличчям Євхаристійного Ісуса. Потрібно знати й розуміти, що Пресвята Євхаристія – найбільша Тайна. Більшої святині в земних умовах не існує – тільки єднання людини з Богом у Пресвятій Євхаристії. Вище Причастя не існує нічого. Людина причащається, але до того храму привезли мощі – і вона побігла туди. Перед мощами людина може сидіти годинами й днями. Краще добре підготуватися до Сповіді й Причастя та отримати те, чого християнин просить.

Входячи в храм, робимо поклін перед іконою, мощами. Далі в храмі віруюча людина приймає Пресвяту Євхаристію. Тоді Божа благодать входить у неї. Все інше може тільки сприяти, щоб з повагою і любов’ю прийняти до свого серця Ісуса.

Більшість людей шукають лише чуда – і їм більше нічого не треба. Цей святий помолиться за мене і так визволить мене від гріхів та пристрастей. Насправді святі брали благодатну силу з Пресвятої Євхаристії і так визволялися від пристрастей.

III). Чим ми живемо? Люди шукають чуда і їдуть за сотні й тисячі кілометрів. Як визволитися від п’янства? Каятися треба, частіше йти до Сповіді і Причастя, щоби подолати ці гріхи.

Вірую в Бога тому, що мені інший сказав з’їздити до мощей. Однак найбільша цінність на землі – Пресвята Євхаристія і найбільше лікарство, яке може зцілювати від невиліковних хвороб. Господи, віддай мені по моїх ділах. Потрібно знати свої гріхи, каятися і причащатися. Ось із таким покаянням і смиренням відбувалися справжні чудеса. Ось це чудо – законне. Воно пов’язане з духовною переміною людини. Я свідомий діл своїх і каюся та причащаюся. Тоді Господь вирішує потребу людини. А коли цього немає, бо комусь треба печінку полікувати, а комусь квартиру отримати або по службі мати просування… Один чоловік каже: на початку липня помоліться, бо тоді йду на операцію. Насправді вже потрібно молитися. Зі свідомістю маємо підходити до Причастя, щоб оздоровити душу і тіло. Коли ми шукаємо чуда й їздимо до мощей та до чудотворних ікон, шукаючи, який молебень відслужити і якому святому, яку молитву прочитати, – тоді немовби поринаємо в якусь магію. Про свій внутрішній стан мало думаємо. Тому слід звернути увагу на значення Євхаристії. Потрібне покаяння, жаль, бажання змінитися внутрішньо. Що то за християнство – знати, яку свічку кому поставити: тоншу, грубішу, більшу чи меншу?

IV). Незалежність України — будується святими людьми: Володимир Великий, Андрій Шептицький, княгиня Ольга. Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її не збудуємо. І ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі не захочемо бути нацією. Наш народ – мужній. Його не потрібно заспокоювати півправдою і казати, що все добре, коли насправді є інакше.
В Україні чути плач за вбитими синами і чоловіками на війні. Всі хочуть зупинити кровопролитну війну. Бог також не хоче війни, але гріхи людські її продовжують. Нинішнє свято дає нам підказку – будьте святими, тобто будьте добрими, живіть у Божій благодаті – і цим допоможемо нашим воїнам.

Спочатку будьте людяними, а потім святими. Головною ознакою людяності є подяка. Тому потрібно дякувати за все: за телефонний дзвінок, за обід, за вечерю, за добре слово. Апостол Павло каже: «Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі» (1 Сол. 5:18).

Господи Ісусе Христе, дякуємо за Твою любов і милосердя до нас та прости всі гріхи наші. Допоможи нам ходити в чистоті серця і виконувати волю Бога Отця, Сина і Святого Духа та стати святими.

Висновки. Бути святим – це завдання кожного християнина. Святість полягає в щоденному виконанні «дрібних обов’язків». Адже це єдиний спосіб дозволити Христові керувати вашим життям.

Хочеш успіху в роботі – проси не багатства, а благословення святих українського народу. З благословенням і мала копійка обернеться прибутком, а без благословення і золото стане порохом. Не скарби зміцнюють справу, а Божа рука над ними і молитва святих.

Не опоганюй своє тіло грішними ділами і не засмучуй душу поганими думками. Тоді Бог благословить тебе святістю, успіхом і любов’ю.

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя», допоможи нам побачити світло Духа Святого у нашому житті. Господи, через молитви блаженного Миколая Чарнецького, просимо Тебе: скріпи поранених, страждаючих, полонених і тих, хто поневіряється на чужині, єдністю святих українського народу. Амінь.

Благословення Господнє на Вас!

+Василій Івасюк
Правлячий Архиєрей
Коломийської єпархії УГКЦ

с. Поляниця (ГК “Буковель”)
22 червня 2025 року