Проповідь єпарха Коломийського в 11-ту неділю по Зісланні Святого Духа

«Отак і мій Отець небесний буде чинити вам,
якщо кожний з вас не прощатиме
братові своєму  з серця свого»
(Мт.18:35)

Вступ. Вітаю всіх парафіян християнським привітом: «Слава Ісусу Христу». Основною думкою недільного Євангелія чуємо історію про немилосердного боржника і прощення.

І). Притча про немилосердного боржника і прощення. Людина є гріховним боржником перед Богом і його потрібно повертати. Борг невільника складав десять тисяч талантів. Талант дорівнював кільком десяткам кілограмів срібла. Вдумаймося, борг 10 тисяч талантів! Йдеться про надзвичайну суму. Такими багатствами володіла не звичайна людина. Господь навмисно використовує таку велику цифру боргу, щоб показати неспроможність можливостей боржника повернути такі великі гроші.

Що ж залишається боржникові? Просити прощення і відстрочку боргу. Цар, бачачи його сльози і стогін, не просто дає відстрочку, а повністю прощає борг. Здавалося б, що прощений боржник, надихнувшись прикладом доброго правителя, сам повинен проявити таку ж доброту і прощення на інших. У другій частині притчі появляється  боржник цього прощеного слуги. Цей прощений царем боржник, не прощає своєму боржникові досить невелику суму у сто динарів. Він починає мучити цю людину «заходився душити його» (Мт.18:28). Друзі тієї людини побачивши це, пішли поскаржитися правителеві. Цар зрозумів, що він пробачив борг скупій людині, яка не розуміє, що таке бути прощеною. Тоді правитель відновлює суму великого боргу. Він робить це тому, що людина, яку він пробачив, не зробила жодних висновків.

1.1). Приклад. Прощений вбивця перший входить в Рай, а не пророки чи праведники. Чому? Згадаймо: розп’ятий розбійник ліворуч лає Христа: «Якщо ти Бог – врятуй себе і спаси нас», а розп’ятий розбійник праворуч благає Ісуса і каже: «Пом’яни мене Господи, коли прийдеш у царство Твоє». Навіть розбійник знущається над Христом: «Зійди з хреста і ми повіримо в тебе, якщо ти син Божий». Апостоли стали в повній розгубленості: значить це не Месія. Вони, які бачили як Христос ходить по воді, як Христос п’ятьма хлібами насичує і п’ять тисяч, як Христос воскрешає мертвих, як сліпим повертає зір, вони все це бачили і розбіглися. Легко вірити в Бога, який йде по воді, Бога, який оживляє мертвих – це звичайно Бог, але як Бог голий може висіти на хресті і над Ним можуть знущатися і глумитися? І всі розбіглися, всі кинули. І тільки одна людина в цей страшний час вірить, що це Бог. Згадаймо, що коли Господу нашому вбивали цвяхи – Він молиться за вбивць, і розбійник розуміє, що будучи невинним, можна, або кричати про свою невинність, або проклинати своїх катів, але молитися за вбивць, будучи невинним, може тільки Бог. І в цей страшний час, єдина людина в світі вірить, що на Хресті висить Бог і звертається до Нього як до Бога. Такої віри більше в історії немає і не буде. І тому розбійник розп’ятий праворуч перший входить в Рай. Ось як важлива віра і Боже прощення.

ІІ). Цар у притчі є Богом. Злий боржник представляє тих людей, котрі не вміють прощати. Суть притчі показує нам, що прощення Богом наших боргів прямо пов’язане з нашим умінням прощати інших людей. Для цього у притчі використано поняття боргу, що люди краще зрозуміли суть прощення. Борг може бути різний. Діти повертають батькам моральний борг – повагу і турботу. Святитель Іван Золотоустий пояснює, що всі люди є в неоплатному боргу перед Богом. Людина, котра робить зло, стає таким боржником.

Люди повинні жити свято і дякувати Богу за все, що Він дав їм. «Якщо праведник ледве спасеться, то грішник де з’явиться?» (1Пт.4:18). Спасіння – дійсно вузький шлях і тісні ворота (Мт. 7:14).

Люди часто оправдовують себе, кажучи: «я нікого не вбив, ні у кого нічого не вкрав». Однак, Святе Письмо вчить: «Відступи від зла й чини добро, і житимеш повіки!» (Пс. 36:27). Робити добро набагато важче, аніж грішити. Людина, котра живе за Божими заповідями, немає боргу. Тому сили свого життя слід витрачати на добро.

Господь з безмежної любові готовий прощати людям всі помилки. Одиноку умову Він ставить – прощати ближнім всі гріхи, якими вони згрішили проти нас «словом, ділом і думкою». Людина завжди свідома власних гріхів і свого негідного життя, але тим не менш просить у Бога прощення. У прощенні закладено основну суть життя – любов. Вище любові до Бога і до людини немає нічого. Людина без любові неначе дзвін гучний і мідь бреняча. (пор. І Кор. 13:1-2).

ІІІ). Царство Небесне це поразка гріха, і перемога правди.  Нинішня притча вказує людям шлях спасіння — навчитися прощати іншим. Жадібний, невдячний і немилосердний слуга думає, що це йому всі повинні борги прощати, а він нікому нічого не винен. Святе Письмо ясно наголошує на тому, що якщо ми не прощатимемо, то Христос не пробачить і нас. Хочеш отримати прощення — сам прощай інших! Хочеш, щоб до тебе були милосердні — сам будь милосердний до інших! Хочеш, щоб тебе любили — сам люби ближніх!

Всередині себе людина не повинна залишати зла. Зло – це джерело страждань для самої людини. Прощення – це звільнення себе від страждань. Це подібно до  того, коли людина проковтнувши кістку з риби, повинна звернутися до лікаря, щоб її вийняв. Це треба робити заради власного добра. Не прощення вас і себе буде довго мучити і духовно ранити. Ісус навчає нас пробачати ближнього і викинути із себе шкідливу гріховну кістку. Прощення – це вибір сильної людини, це не означає забувати образу, а звільняти себе від болю, що гризе зі зсередини.

3.1). Прощення — це дар. Кожного разу просіть у Бога прощення і скажіть «Господи прости мене за те, що я образив Тебе!». Примиріться з усіма. Всіх простіть, якщо колись хтось вас образив. Всіх простіть і самі нікого не осуджуйте.

Всі навчають прощати, бо це шлях до зцілення, й ознака сили і духовної зрілості…Так, це дійсно правда. Тому потрібно старатися з наполегливістю не ображати, не ранити, не зневажати серце ближнього. Не доводити людину до того, щоби потім просити в неї прощення. Деякі сказані слова так, що після них людина довго мовчить, робить вчинки, які крадуть сон і приходить байдужість, яка болить сильніше за крик.

Настав час бути відповідальними за свої вчинки і підтримувати добрі справи ближніх. Люди не каміння, а мають серце, котре є храмом Божим. Не заходіть у нього брудними гріхами. Не бийте дверима і не кидайте камінням. Ваші слова призначені лікувати, а не ранити. Нехай кожен, хто прийшов до вас з надією — піде з любов’ю, а не зі шрамом. Ваша присутність має зігрівати ближніх, а не затьмарювати.

Висновки. Бог не є там де грім і блискавка, а там – де тиша, любов і прощення. Господь дарує нам, великим грішникам, спасіння тільки через прощення інших людей. В молитві «Отче наш…» молимося до Отця Небесного словами: «прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим» (Мт. 6:12). Нехай прощення буде успішно втілюється в наше життя словом і ділом.

Пресвята Богородице Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя» наповнить людські серця прощенням і милосердям.

Господи через молитви блаженного Миколая Чарнецького допоможи, щоб ми опинилися серед тих, «чиї гріхи прикриті» (Рм. 4:7).

Благословення Господнє на вас!

 

† Василь Івасюк
Правлячий Архиєрей
Коломийської єпархії УГКЦ

м. Коломия
24 серпня 2025 року


Послання і проповіді