«Бачив Я тебе, як був єси під смоковницею».
(Iв.1: 48)

Вступ. Смоковниця у Святому Письмі – це місце приватне й особисте. Тарас Григорович Шевченко вважав Україну своєю улюбленою смоковницею.

I). Ці дні українці називають шевченківськими. В Коломиї ми прийшли також до памʼятника Кобзарю, щоб віддати шану Тарасу Григоровичу Шевченку. Це центральне місце коломияни вважають своєю смоковницею. Тут можна поговорити з Кобзарем про долю нашого народу. Почути слова поета з твору «Розрита могила» в якій він пише: «Світе тихий, краю милий, … Моя Україно. За що тебе сплюндровано, за що, мамо, гинеш?». Його життя і творчість вже століттями надихають українців до єдності. У його творах бачимо джерело надії та стимул до боротьби.

II). Господь подарував нам цю прекрасну і багату землю, яку сильні світу цього вже ділять. Вони забувають, що останнє слово за Богом, бо думають, що Він далеко. Сьогодні поранена Україна стікає кровʼю, бореться за життя і не здається. У поемі «Кавказ» поет пише: «Борітеся – поборете, вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая». Він звертає увагу народу на Бога, а не на військові чи цивільні союзи. На жаль, у цій жорстокій війні гинуть діти України. Чому кров невинних людей проливається на нашій землі? У творі «Тарасова ніч» поет пише: «Зажурилась Україна – така Її доля».

III). Українці сьогодні повинні благати Бога про допомогу. Наша надія і точка опори – це Господь. На цій точці опори має бути оперте життя мого народу. Люди вже достатньо нас зрадили. Достатньо, друзі мої. Перестаньте надіятися на людей. Дадуть не дадуть… Зможуть не зможуть… Вони зможуть і допоможуть частково. Один Господь не зрадить і допоможе. Віра і Боже милосердя тримає нас сьогодні. Божа благодать робить диво, а воїни черпають з неї і Заповіту Шевченка свою силу, «Поховайте та вставайте. Кайдани порвіте. І вражою злою кровʼю волю окропіте».

Висновок. Святий Папа Іван Павло ІІ казав, що не гамірливі столиці є вирішальними осередками в історії світу, а тихі місця молитви. Там вирішується не тільки наша доля після смерті, але також хід подій у цілому світі.

В час Великого посту увійдімо у свою приватну смоковницю і включімо в обороні українського народу наймогутнішу зброю – силу молитви на вервиці. Тоді сміливо можемо повторяти слова Шевченка: «Не журися Україно, Панно синьоока! Твоя воля, як той сокіл, літає високо. Турки не спалили, ляхи й татари. Бог поможе – розійдуться і московські хмари».

Пресвята Богородице Мати Божа Неустанної Помочі, яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя» і за молитвами блаженного Миколая Чарнецького допоможи нам врятувати і відродити Україну. Амінь.

+ Василь Івасюк
Правлячий Архиєрей
Коломийської єпархії

м. Коломия
9 березня 2025 року