Промова єпископа Василія Івасюка на Хресній дорозі в урочищі Товстий Діл
07 Квітня 2025 - Послання і проповіді
«Та він наші недуги взяв на себе,
Він ніс на собі наші болі».
(Іс. 53: 4).
Вступ. Вітаю всіх священників, вірних, молодь, воїнів української армії і всіх присутніх на хресній дорозі в урочищі Товстий Діл села Дора.
І). Коли хто хоче йти за Мною нехай візьме свій хрест і йде за Мною. Наш духовний молодіжно-реколекційний центр Коломийської єпархії УГКЦ кожний рік закликає всіх вас пройтися Хресною дорогою і подумати над життям вічним.
Хресна дорога сьогодні – це молитовні роздуми над стражданнями і смертю Ісуса Христа, долею України і нашого народу. Нині дякуємо за дар життя, можливість покаяння і щирої сповіді. Ісус не знищив світ зі всіма гріхами, але почав його оздоровлювати.
Хрест запрошує всіх людей задуматися над особою Ісуса Христа. Проходячи стаціями Спасителя на Голгофу, торкаємося хреста руками і серцем, розпинаючи на ньому свої гріхи гордості, ненависті, лінивства, лукавства. Тому науку Ісуса потрібно поставити на трон свого серця, бо його хресна смерть витерла всі мої гріхи. Людська совість стала чистою і далі вже не можна жити так, як хочемо. Суть християнства – брати хрест і йти за Ісусом, щоб бути Його учнем.
ІІ). Чому Бог допустив війну? Люди сьогодні в розпачі. Стільки горя навкруги!!! Бог людям часто відкриває добро і за нашим бажанням допускає зло. Війна в Україні, це лише одна зі страшних битв у великій боротьбі Сатани проти Бога. Тисячі героїв зустрілися зі смертю, стражданнями у лікарні чи у полоні. Дуже важливо нам не програти у великій війні. Господь інколи допускає смерть добрих людей.
Бог обов’язково втрутиться в цю велику битву, щоб закінчити її перемогою України. Зараз Він поруч з тими, хто страждає, як та мама плаче за своїми дітьми, які потерпають від війни. Христос хоче врятувати всіх від зла і смерті, щоб не було воєн, не було болю, не було гріха. І тоді ті, хто творив беззаконня, хто вбивав і знущався будуть покарані.
Люди точно знають хто винуватий в усіх війнах на Землі. Саме від нас залежить перемога. Чи буде народ України молитовно допомагати Богові перемогти у найголовнішій битві за життя? Війна – це велике сито і її вдається не кожному пережити, а лише тим, хто може це осягнути у терпіннях. Господь знає де взяти і де покласти.
Легко ненавидіти Бога, а потім дивуватись, чому світ йде до загибелі. Одне прислів’я каже: «Хто зачиняє лікарню, той відчиняє цвинтар. Хто зачиняє школу, той відчиняє в’язницю. Хто зачиняє храми, той відчиняє пекло».
ІІІ). Одягніться у зброю Божу. Наша боротьба проходить не проти крові і тіла, а проти правителів темряви світу цього, проти злоби диявола. Ось чому Ісус сказав, що будуть війни і військові чутки. Це не є Божий план. Це план диявола. Він вбивця. Він – злодій. Злодій прийшов, щоби вкрасти, вбити і погубити. Христос прийшов, щоби ви мали мирне життя з надлишком.
Слідуючи за хрестом, люди пройдуть за ним від початку до кінця, щоб мати життя вічне. Тоді краще не уникати його тягару хреста на людину. Люди не хочуть його нести, а в Його ранах наше зцілення.
Кожен мій гріх – це цвях, що пробиває Ісусове тіло. Кожен мій гріх – це губка, що обмочує Його губи оцтом. Кожен мій гріх – це хрест, який накладають на Ісуса. Кожен мій гріх – це ще один удар ката. Кожен мій гріх – це терня, котре так глибоко заходить у Його голову. Кожного дня кілька десяток разів ми розпинаємо Христа, що знаходиться у нашому серці. Подумаймо, якого покарання ми заслуговуємо. Тому людині потрібне щире покаяння. Переможений гріх відновляє гармонію людини з Богом. Тоді наступає примирення сотворіння і роздертий світ знову стає місцем миру.
ІV). У другу суботу Великого посту молитовно згадуємо день пам’яті абортованих дітей. Єпископи УГКЦ запрошують вшанувати пам’ять дітей, втрачених через аборти. Усвідомлюючи цінність дару життя кожної людини, якій не дозволили народитися, усвідомлюємо всю несправедливість, яку чинить людська сваволя. Відкидаючи життя небажаних дітей, людство отримує великі поранення і кривду через легальні аборти. Розуміємо також потребу покаяння та примирення з Богом і з тими жертвами, кому не дозволили народитися. Україна займає провідне місце по легальних абортах. Іншими словами, це оголошена війна ненародженим дітям. Їх викинули на смітник, а сьогодні Господь оголосив війну нам майже роззброєним від добре озброєного ворога. Між тими ненародженими були добрі керівники держави, вчені, провідники Церкви і народу. Найбільшим руйнівником миру у світі є аборт. Мати Тереза навчала, якщо мати може вбити власну дитину в своєму лоні, то хто ж тоді може перешкодити нам із вами вбити один одного?
Чоловіки, жінки та лікарі є відповідальні за кожний аборт. Вони вибирають Боже благословення чи прокляття. Ця Хресна дорога дає нам шанс – знайти місце у своєму серці для тих знищених осіб через аборти та абортивні засоби. Ненароджені діти – це дорогоцінний Божий дар для всієї української родини. Тому просіть прощення за їх вбивство. Моліться і постіть за них. Господи Боже прости нам гріхи аборту і покажи дорогу оздоровлення.
V). Ви ніколи не задумувалися над тим, чого ми хворіємо? Думаєте, що ви їсте погану їжу і це стало причиною хвороби. Напевно, що ні! Подивіться, що їли в часи голодоморів та геноцидів і що люди їдять на окупованих територіях. Ми хворіємо з вами через виконані гріхи. Хіба ви забули скільки абортів зробили? Скільки разів зрадили чоловікам і жінкам? Ви забули скільки разів ви матюкалися і вживали ім’я матері? Подивіться як діти сьогодні матюкаються? Як вони за це будуть хворіти? Сьогодні не звертаємо уваги на значення наших слів. Словом засудиш і словом оправдаєш. Сказав слово і оправдався, а можна таке слово сказати, що зігнулася людина і не розігнулася. Можна словом вбити іншу людину. Скільки чоловіків і жінок каються за сказані слова в подружжі своїй половинці жінці чи чоловікові, а вона обернулася і пішла від нас. Потім шкодуємо, але вже пізно.
Бажання помінятися в житті, щоб перемогти. Це ваше завдання, щоб змінюватися на добре й отримати силу продовжувати життя. Зберігайте бажання мінятися, навіть коли ви вже розчарувалися. Хотіли перестати пити горілку. Не виходить! Хотіли язик свій приборкати. Не виходить! Хотіли перестати судити. Не виходить! Хотіли перестати красти. Не виходить! Хотіли перестати кинути робити зло. Не виходить! Нічого страшного. Починайте знову, ще в черговий раз на цій Хресній дорозі.
VІ). Ми розпочали Ювілейний 2025 рік. Папа розпочав його під гаслом «Надія не засоромить». Прямуючи стежками світу цього, людина не знайде миру, допоки не зміцниться в надії на Бога. Господь кличе людей прийти до Нього всіх втомлених й обтяжених, щоб полегшити їхню долю. (пор. Мт. 11: 28). Він хоче наблизити до людей надію, щоб дати їм спочинок від перевтоми і страху.
Святіший Отець відкрив Ювілейні двері в чотирьох базиліках у Римі і благословив відкрити двері Ювілейного року в Коломиї, Надвірні і відпустовому Марійському центрі у Товмачику. Любов до терплячого народу України в час війни, робить знамення Ювілею ще потужнішим, бо утверджує надію і віру людей у воскреслого Христа.
Ювілейний рік вказує на безмежне Боже милосердя, навіть безнадійно втраченим. Приписи стосовно його відзначення є повчальними. Майбутнє народу залежить від справедливих законів, їх виконання, чесних судів, милосердя, співчуття до ближнього і взаємного прощення.
Закон може бути справедливим, але людина є немічною і недосконалою. Часто накопичує борги і провини. Без справедливості народ не має розвитку, а без милосердя – не має майбутнього. Цей Божий задум милосердя здійснюється через служіння Ісуса Христа. «Він сповістить народам правду» (Іс. 42: 1-2).
Народ України пливе в кораблі Вселенської Церкви до Божого Царства. Надія допомагає нашим воїнам під ворожими обстрілами бачити присутність Бога в кожній миті нашого життя. Проживімо 2025 рік Божий у дусі молитви і вірності Богу. Надія допоможе перемогти ворога на фронті.
Висновки. Живемо в темряві гріха, але віримо, що український світанок обов’язково настане! Не панікуймо, а молімся, бо хрест – це місце перемоги силами добра над силами зла і смертю. Кожен з нас має свої хрести – свої хвороби, самотність, розлучення, агресію, ненависть, відкинення тощо. Однак, потрібно пам’ятати, що твій хрест має бути місцем твоєї перемоги. Тільки Бог спасає і допомагає!
Нехай Пресвята Богородице Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя», допоможе нести важкий тягар матерів і жінок України у час війни.
Господи за молитвами блаженного Миколая Чарнецького благослови силою хреста воїнів ЗСУ на перемогу і збережи їхнє життя. Амінь.
+Василь Івасюк,
Правлячий Архиєрей
Коломийської єпархії
м. Яремче (Дора)
6 квітня 2025 року