Подячна проповідь на архиєрейській Літургії по закінченні Ювілейного 2025 року

«Прославляйте у серцях ваших Господа і  дякуйте за все завжди Богові»

(Еф. 5:15-16; 18;19-20).

Вступ. В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа! Вітаю всіх присутніх християнським привітом «Христос Рождається». Сьогодні дякуємо триєдиному Богові за прожитий  Ювілейний 2025 рік, який почався словами апостола Павла «Надія не засоромить» (Рм.5:5).

І). «Старий рік минає, а новий наступає». Сьогодні відходить в історію  Ювілейний 2025 рік. Складаємо щиру подяку Папі Франциску, котрий увів вірних Вселенської Церкви у цей рік надії. Блаженніший Святослав разом із Єпископами в їхніх єпархіях рік тому проголосив про відкриття в храмі Петра у Римі й у трьох храмах Коломийської єпархії ювілейних дверей для наших вірних. Залишаються лічені години до закінчення цієї важливої дати. Найперше потрібно подякувати Богові за щасливо прожитий рік життя у військовий час. Хоча війна ще не закінчилася і її наслідки відчуваємо щодня, але не втрачаємо надії на мир і волю у наступному 2026 році.

Деколи люди думають, що будуть жити вічно. Хочуть встигнути зі своїми скарбами побачити весь світ і так стати трошки щасливішими. Неначе через сто років збираються роздивлятися тони фотографій, в оселі пригадувати свої не здійснені мрії, заради яких працювали аж 80 років. У нас немає стільки часу. Побудуйте простий будинок. Їжте із красивого посуду. Одягніть гарне плаття. Фінал буде для всіх нас один.

1.1). «Дякуйте за все завжди Богові й Отцеві в ім’я Господа нашого Ісуса Христа» (Еф.5:20). Сьогоднішній день є подякою за завершення старого 2025 року. Він ще недавно був новим, а вже дуже швидко став старим роком. І така швидка зміна змушує людину задуматися над своїм швидкоплинним життям. Це добра нагода проаналізувати свої вчинки, результати праці і бездіяльності. Ми стали дорослішими ще на один рік життя і приблизилися до вічного Бога. Святе Письмо перестерігає нас словами «уважайте пильно (…), бо дні лихі. (…) І не впивайтеся вином, яке доводить до розпусти, (…) а сповнюйтеся Духом» (Еф.5:15-16; 18.).

Блаженніший Патріарх Любомир Гузар казав, що закінчення старого року – це дуже важлива хвилина у житті людини. Проводжати старий рік – це найважливіше усвідомлення того, що у центрі нашого життя має знаходитися Бог. Насамперед пригадаймо все те добро, яке ми зробили для ближніх і яке добро хтось зробив для нас. Підсумок минулого року стає нагодою відчути близькість Небесного Отця.

ІІ). Навчіться дякувати за все, навіть за найнезначніші речі. Дякувати за те, що нам здається поганим, негативним і за випробовування. Спочатку це може здатися не зрозумілим, але у міру того, як ви духовно будете розвиватися, вам захочеться дякувати не тільки за погане, а й низько кланятися. Знайте, що через погане приходить у п’ять разів більше хорошого.

Григорій Савич Сковорода у своїх творах повчає кожного: «Шукаємо щастя по сторонах, (…) а воно скрізь і завжди з нами, як риба у воді, так ми в ньому. Не шукай його ніде, (…). Воно подібне до сонячного сіяння: відкрий тільки вхід йому у душу свою». Блаженніший Мирослав Іван Любачівський казав подібно «Богоугодне життя не полягає лише в оминанні гріха, але передусім — у творенні добра».

Приклад. Одного разу старенький монах сидів біля колодязя на території монастиря. До нього підійшов молодий чоловік і каже: «Отче, я більше не можу. Люди всі злі, несправедливі і брехливі. Куди не піду, всюди фальш. Думаю піти десь в ліс і жити сам на сам з Богом». Монах глянув на нього і лагідно попросив «Заглянь у цей колодязь і скажи кого ти там побачив?». «Своє відображення» – відповів юнак. «Тепер розворуш воду і скажи що ти там бачиш?» – запитав монах. «Нічого не бачу» –  відповів юнак. Старенький монах пояснив «Так само і з твоєю душею. Коли ворушиш її гнівом, образами, осудженнями, тоді і правди вже не видно. Люди навколо тебе – це лише дзеркало. Коли душа чиста, то навіть у грішнику, ти побачиш Божу іскру. А коли душа забруднена, тоді навіть у святому знайдеш зло». Молодий хлопець заплакав і зрозумів, що потрібно не від світу втікати, а своє серце очищати. Мораль. Світ навколо нас не стане кращим, поки не станемо кращими ми. Коли душа людей живе з Богом, тоді й у світі немає війни.

ІІІ). Мирне і спокійне життя в Україні у 2014 році порушила війна. З особливою жорстокістю вона розгорілася у лютому 2022 року.  Війна – це ненависна пекельна потвора з розкритою пащею готова пожирати людські душі. Це вона робить дуже успішно. Господь хоче зупинити війну, але чекає на зусилля з нашої сторони. На жаль спостерігаємо невтішну картину. Наші воїни знаходяться в окопах, в полоні, поранені, рахуємо втрати та шукаємо резерву поповнити ряди захисників. З іншої сторони спостерігаємо веселощі, забави, гулянки і різні розваги посеред народу так, як би не було війни.

Господь дивиться на нашу поведінку і чекає хвилини, коли ті веселощі в тилу закінчаться. Він чекає тишини і складених рук до молитви та посту. Люди очистіть свої серця від гріхів малих і великих. Зробіть свою душу Вифлеємом, помешканням  Дитятка Ісус.  Тоді війна закінчиться за один день. Інакше бачимо, що дорослі розумні можновладці тримають руку на кнопці, що зветься «війна». Це направду для них великі надприбутки. Поряд з цією кнопкою знаходиться ще страшніша кнопка «ядерна війна», яка зруйнує весь світ. Це план Сатани, який виконують людські руки. Життя на планеті Земля може бути знищено. Про це пише послання апостола Павла до Солунян так «День Господній прийде, як злодій уночі. Саме говоритимуть: Мир і безпечність, – тоді зненацька злетить на них погибель, як біль на вагітну лоном, – і не уникнуть» (І Сол.5:2-3).

ІV). Боже будь з українським народом в кожному дні нового 2026 року. Охороняй наших воїнів від усіх ворогів, увінчай їхні зусилля перемогою над російським агресором. Боже, захищай твоїх синів і доньок, які стали на захист свого народу. Вони ризикують власним життям. Будь поруч з нашими рятівниками, лікарями, волонтерами, капеланами і тими, хто наражає своє життя на небезпеку, рятує здоров`я і життя інших людей. Господи, потіш сім’ї тих, хто втратив своїх близьких. Молимось Господи, щоб новий рік став роком надії на перемогу. За декілька годин вже приходить 2026 рік, а коли ж промайнув 2025 рік? То не літо минуло, то минають літа, павутинка заплуталась в косах, я лиш вчора була, як весна молода,  а сьогодні вже мудра як осінь.

Хтось проводжає осінь і зустрічає зиму. Хтось проводжає ніч і зустрічає ранок. Хтось уже цього зробити не може – бо віддав своє життя у боротьбі з ворогом за нас.  Якщо Бог подарував вам нині провести цей 2025  рік – радій і посміхнись. Знайте ви ще маєте час сказати дякую, попросити пробачення і зробити добро, щоб отримати милосердя Боже.

Висновки. Старий рік минає, а ви «дякуйте за все і завжди Богові» (Еф. 5:15-16; 18;19-20). В один день маємо три свята і всіх їх об’єднує любов та милосердя. Нехай все нове і краще переможе старе й обмежене. Вітаю всіх вас щиросердечно з новим 2026 роком. Хай він буде роком надії, який допоможе вибороти нам мир і волю.

В цей новий час на вас нехай світить сонце Божих благословень і дари Святого Духа приносять у ваше особисте життя і життя спільноти щастя і мир, Соломонову мудрість і Давидову смиренність, щоб добрі люди не обминали ваших домівок.

Нехай Пресвята Богородиця, Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя» допоможе воїнам України вистояти, захистити волю Батьківщини і закінчити війну з перемогою та висушити сльози матерів, жінок  і дітей.

Господи, за молитвами блаженного Миколая Чарнецького, наповни наше життя ділами милосердя та збережи життя твоїх улюблених синів і дочок.

Україно, моя рідна, що з тебе зробили!? Нема долі, нема волі, хрести і могили. Я просив, єднайтесь, браття, а мене не чули, свою віру, рідне слово, зрадили, забули. Чорна кача несе душі, по Тисині плине. За байдужість нашу нині цвіт нації гине. Прокидайтесь! Женіть з хати ворожого ката! Ваша ненька – Україна! Вам в ній панувати.

 

Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде зо всіма вами! Амінь.

 

+ Василій Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії 

м. Коломия

31 грудня 2025 р.


Послання і проповіді