«Будьте досконалі,

як Отець ваш Небесний досконалий»

(Мт.5:48);

Вступ. Вітаю священників, вірних і родини військових християнським привітом «Слава Ісусу Христу». Поняття «святий» стосується безгрішних і досконалих осіб присвячених для служіння Богові.

І). Перша неділя після Зіслання Святого Духа називається «Всіх святих». В основі заснування Церкви лежить святість Бога і Церква має бути святою. Святий Дух кличе до служіння святих осіб. Ще в Старому Завіті Бог заохочує людей: «Тож маєте бути святими, бо я святий» (Лев.11:45). Отже, Христова Церква завжди шанує святих.

Святість не можна просто звести до того, щоб не творити зло. Навколо нас безліч людей і більшість з них не злодії, не вбивці, не шахраї. Але це ще не означає, що вони святі. Не робити будь-яких великих гріхів – це ще не ознака святості. Творити добро – це також ще не гарантія святості. Адже для багатьох людей творити добро пов’язано з умовами життя. Людина може опинитися в непередбачених умовах, наприклад, розбиті війною міста і всі благі наміри творити добро відразу зникають. Тоді людина буде думати тільки за свій порятунок.

 1.1). Бог завжди є джерелом святості. Тому пророк Ісая каже «Свят, свят, свят Господь» (Іс.6:3). Він каже тричі «свят» вказуючи непрямо на Пресвяту Трійцю. Три Божі особи є святими і вони кличуть всіх  людей до святості, кажучи «ви будете святі, бо я святий» (І Пт.1:16). Святі люди – це особи, котрі присвятили себе відкритому служінню Богові і покликані через Ісуса Христа. Святість передбачає звільнення від зла і нечистоти. Іноді християн називають святими на противагу людям іншої віри.

Отже, ми всі покликані до святості. Отець Небесний хоче, щоб всі люди були досконалими і милосердними. Святість починається від виконання найменших діл любові, а завершується готовістю віддати своє життя за віру і ближніх. Папа Іван Павло ІІ відвідуючи Україну проголосив двадцять вісім українських нових мучеників. Серед них маємо єпископів, священиків, монахів, монахинь і мирян. І вони нині звертаються до нас словами апостола Павла, як до святих, кажучи:  «всі святі вас вітають» (ІІ Кр.13:12).

Бог кличе кожного з нас йти за своїм покликання від самого Хрещення та гідно виконувати свою світську професію. Виконуймо свої обов’язки так, щоб ми могли сказати «Живу вже не я, а Христос живе у мені» (Гл.2:16-20). Для цього потрібно наслідувати, Пресвяту Трійцю, Пречисту Діву Марію, яка є нашою мамою і як взірець мільярди святих.

ІІ). Минулої неділі ми святкували Зіслання Святого Духа. Це Дух святості і життя. Він обдаровує нас сімома дарами і дев’ятьма плодами Утішителя. Євангеліє від Матея на Пресвяту Трійцю наголошує: «Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа» (Мт. 28:19 – 20). Кожний раз як ти входиш у храм, потрібно розуміти, що ти входиш у Небо. Тебе зустрічають ангели і Христос. Нехай твоя поведінка не буде як у туриста. Стій покірно, бо це молитва.

Однак, вистачить вийти на вулиці будь якого міста і побачимо життя людей поза храмом. Поведінка людей поза храмом така, що й соромно казати. Ісус Христос розказав притчу про доброго пастиря, котрий залишив 99 овець у безпечнім місці та пішов шукати загублену овечку. На жаль, нині загублених овець маємо набагато більше.

Згідно однієї статистики в  Галичині менше десяти відсотків ходить в неділю до Церкви, а після хвороби ковід і тисячі загиблих воїнів приходить ще менше. В еміграції перебувають багато людей, їхні діти ходять до іноземних шкіл, а скільки дітей ходять до церкви, чи належать до наших громад? Отже, перше покликання – це бути священиком місіонером у наших громадах.

2.1). Духовенство прийняло Божественну благодать – печать Духа Святого. Маючи на собі вогонь Святого Духа, маємо обов’язок проповідувати Євангелію, бути добрим пастирем і подавати святе Причастя. Горе нам, коли б священники не проповідували Євангелії (пор.1Кр.9:16), не виконували нашого пастирського зобов’язання.

Церква дає післаництво бути місіонерами, бо кожний запрошений має дати місце Христові у своєму серці та духом пророчим давати свідчення про Ісуса. Всі християни запрошені  голосити слово Євангелії, а передусім давати добре свідчення своїм християнським життям. Кожен із нас повинен бути тихим будівничим Церкви. І багато наших мирян є такими! То ж ми запрошені берегти нашу віру і приналежність до нашої Церкви. Як усі народи маємо недоліки: важко нам жити в згоді, в єдності і над тим треба працювати.

ІІІ). Безумство війни часто ставить питання перед людьми «Чому Бог це допускає? Де його любов, коли довкруги стільки не людяності і безкарності та зла?». Біблія дає чітку відповідь звідки береться зло та як нам у ньому вистояти. Всі біди беруться з того, що людина перестала слухати Бога і почала товаришувати з дияволом. Бог дав свої десять заповідей для безпеки. Коли людина нехтує цими законами, тоді у світі йде руйнування – війна. І в ці важкі часи людина проявляє свою сутність. Якщо на Землі ще злочинці можуть відкупитися й уникнути покарання, то на Божому суді пануватиме абсолютна справедливість. Ті хто чинили беззаконня будуть покарані за свої злочини. Ті котрі встигли покаятись і прийняти Христа, то благодать Божа їх врятує. Якщо людина щиро кається, змінює своє життя і залишає гріхи та починає робити добро іншим людям, то Бог стирає гріхи дає вічне життя. Дивлячись на все це зло довкола нас, не треба опускати рук, читати Слово Боже і жити по Ньому. Бути тим світлом у цьому світі і виконувати волю Божу.

Існує ще освячуюча благодать Духа Святого. Вона і спасає всіх людей. Бог створив людину вільною і вона може згодитися з цим закликом, а може відмовитися від благодаті спасіння та йти своєю вибраною дорогою. Коли людина згоджується із закликом до спасіння, тоді до неї приходить освячуюча благодать і перемінює людину через Пресвяту Євхаристію, єднаючи її з Богом. Іншими словами, людина стає причасником Божої природи, не втрачаючи власної особистості і повертається до образу Божого. Ми не приймаємо образ першого Адама, а приймаємо образ Другого Адама, тобто ікону Ісуса Христа. Вона називається новим Адамом і з Нього починається нове християнське суспільство. «Бо як в Адамі усі помирають, так у Христі всі оживуть» (І Кр.15:22).

Ми кажемо, що людина має бути доброю і правильно себе має вести. Неможливо ціною життя на Землі придбати життя у Небі; вартістю тлінного життя отримати нетлінне. Ці поняття не порівнюються. Тому звідси починаються діла милосердя. Христос наголошує «Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний» (Лк.6:36).

Якщо би всі сто років свого життя людина жила би правильно і морально та чисто по людськи, тоді вони би отримала сто років життя у Раю. Однак, Спаситель дає вічність. Запитаймо себе «Яким способом можемо випросити і вимолити вічність?». Від цих сто років відніміть роки сну, вчитися ходити, сидіння за столом, відпочинок на дивані і перегляд телевізійних програм, хвороби. Добре як за моє життя набереться таких п’ять безгрішних років. Тому Христос говорить, що людині це неможливо, але Богові все можливо.

Висновки. Силу святості ми черпаємо на Божественній Літургії, у храмі. Отож, ходити до церкви – це не тільки обов’язок, а це найбільший привілей, де ми маємо нагоду стояти перед Богом і показувати Йому наші потреби. Рівночасно дякувати Богові за те все, що він нам дає. Маємо нагоду наповнити наше серце Божою благодаттю, щоб дати опір всім хитрощам лукавим з якими ми зустрічаємося в щоденному житті.

Нехай Пресвята Богородиця Мати Божа Неустанної Помочі, яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя» допоможе прийняти нам до серця покликання до святості і любові.

Господи вислухай молитви блаженного Миколая Чарнецького і будь милосердним над нашими воїнами та Україною.

Благословення Господнє на вас!

Правлячий Архиєрей

Коломийської Єпархії

Василь Івасюк

м. Коломия

7 червня 2026 р. Б.