«Дбайте про (…) святість,

без якої ніхто Господа не побачить».

(Євр. 12:14)

Вступ. В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Вітаю священників, мирян, воїнів та їхні родини християнським привітом «Христос Рождається». Нині Церква звертає увагу на чесноти трьох святих -святість, свідчення і служіння.

І). Історія встановлення празника Трьох Святителів. Поштовхом до встановлення цього празника була велика суперечка у другій половині XI ст. про те, хто з трьох святих є більш цінним для Церкви. Одні вище ставили святого Василія Великого, другі – святого Григорія Богослова, а ще інші – святого Івана Золотоустого. Прихильники дуже ревно захищали кожен свого святого. Цей спір розв’язали самі святителі. Вони, спочатку кожен зокрема, а потім усі троє з’явилися — єпископові Іванові і сказали наступне: «Нема між нами ні першого, ні другого, але як назвеш одного, то за ним ідуть два інші. Встань і прикажи тим, що через нас сваряться, щоб не ділилися, бо як за життя, так і після смерті нашим намаганням є всі сторони світу зводити до миру і єдності». Єпископ Іван установив у 1076 році один день у якому святкують їхній спільний празник -«Трьох святих» дня 30 січня.

ІІ). Повчання трьох святих. Найперше хочу пригадати думку Матері Терези з Калькутти, щоб бути святим – це означає відгородити себе від усього, що не є Богом. Іншими словами, звільнитися від своїх грішних бажань і виконувати волю Божу та  прислухатися до голосу повчань трьох святих.

2.1). Першим розглянемо блаженного Григорія Богослова. Його головна наука полягає на чесноті святості людини. Кожен християнин має бажати стати святим. Він все своє життя так глибоко був поєднаний з Пресвятою Трійцею – Отцем, Сином і Духом Святим, що часто повторював своїм учням: «Це є моя Трійця».

2.2). Василій Великий свідчить своїм життям про милосердя і правду Євангелія. Він показує свою любов до потребуючих. З милосердя будував притулки «василіади». Це були теперішні будинки перебування для безхатченків. Коли всі мовчали, він мав відвагу сказати імператорові правду про те, що той відступає від віри Христової.  Правитель не звик, що йому хтось перечить, та ще й прилюдно і здивовано каже: «До мене ще так ніхто ніколи не говорив». Василій йому відповів: «Бо ти ніколи не зустрічав справжнього єпископа». Справжність свідчення істини – це те, що зробило його великим.

2.3). Служіння Івана Золотоустого веде до Бога. Він усім своїм життям служив людям і свідчив жити сильною вірою в Євангеліє. Іван Золотоустий постраждав від інтриг візантійської цариці Євдоксії та був вигнаний до Вірменії, де і помер. Однак пізніше, знову повернувся до Константинополя у своїх святих мощах. Це була радісна подія християнського світу. Це усім дало надію, що справжня Христова Церква не є державною і тому здатна голосити слово Євангелія, не піддаючись на жодні політичні чи державні схеми мислення.

ІІІ). Блаженніший Святослав сказав, що три святителі промовляють до нас через три короткі слова – святість, свідчення і служіння.

3.1). Святість – це дар Божий, який людина отримує через Божу благодать. Бути святим означає наслідувати Христа: думками, почуттями, словами та вчинками. Найбільш характерною рисою святості є любов до Бога і ближнього. Всі люди покликані до святості і досягається вона боротьбою з гріхом.

«Воля Божа: святість ваша» (ІСол.4:3). Святість – це беззаперечне прийняття волі Божої на всіх етапах свого життя. Людина пізнає Христа для того, щоб жити вічністю й оминути суд. (пор.Ів.5:24). Таким чином, потрібно в собі розіп’яти «старого Адама» з гріховними пристрастями, бо Христос помер «за життя світу» (Ів. 6:51).

3.2). Свідчити – це значить показувати наявність якоїсь події. Євангеліє від Івана каже: «І я бачив і засвідчив: Він – Син Божий» (Ів.1:34). Ісус Христос розп’ятий на хресті свідчить світові про правдивість Церкви. Сучасні люди більше вірять чудам. Папа Бенедикт XVI зазначає «Світ потребує свідчення вашої віри» через служіння.

Історія народів свідчить, що в періоди послуху Богові – народи процвітали, а в часи зневажання Бога, наступав занепад, розбрат, війни і смерть. Людина – дитина Божа, яка не повинна продавати своє Боже синівство земній владі за якусь матеріальну вигоду. Тоді втрачається благодать Божа, а зло осідає в душі. Гріх розділяє людей, породжує війни, кризи і тоді зникають з лиця землі держави. Чому це відбувається? Гордість диявольська забирає у людини дар Божого дитинства. Йдучи за голосом Христа «Покайтеся», це одинокий спосіб повернути синівство Боже і миру в Україну.

3.3). Служити людям – це служити Богові. Сенс християнського життя визначається обов’язковим служінням. Людина мусить присвятити своє життя якійсь важливій справі, тобто покликанню. Ця ваша професія повинна служити поширенню віри в Ісуса Христа та Його Церкву. Життя дається один раз і часто несе із собою біль, страждання, спокуси, випробування. Служачи ближньому, отримуємо радість і відчуваємо спасаючу та лікуючу благодать Христа.

Служіння – це завжди допомога ближнім, які оточують нас і потребують допомоги, поради чи розмови. Служити людям – це служити Богу, котрий подарував тобі життя. Будьмо уважними, коли бачимо якусь неправду, виступімо проти неї відкрито або засвідчімо її несприйняття.

Прив’язаність до зручностей звичного життя та страх перед тим, що скажуть чи подумають знайомі заважає віддати свою долю в руки Господні. Ці слабкості часто перемагають людину.

ІV). Історія вигнання людей із Раю. Адам і Єва за непослух опинилися на Землі, а при  вході до Раю Бог поставив ангела з вогняним мечем. У притчі про виноградник все навпаки, люди виганяють Творця. Часто так є, що люди виганяють Бога першими. Інколи це робиться в дуже делікатний спосіб. Мені пригадується одна старша людина. Священник приносив її Святе Причастя додому. Вона мала великий біль на серці і каже «Отче! Тут у мене багато рідних. Сім’я велика, а я в кімнаті як у в’язниці. Мене відвідують, коли я попрошу щось принести. Принесуть мені чаю і підуть. Далі я залишаюся сама – одна. Немовби всі забули, що я існую хвора.».

Люди, ігноруючи Бога, не виганяють Його, але приходять відвідати храм у неділю чи свято. Кожного дня ходити до Ісуса думаємо забагато. Людина, котра ігнорує Бога не йде до Батька у Раю у життя вічне. Вона йде в зовсім інше місце. Один отець розказував, що в нього сусід був недоброю людиною і не вірив в Бога.  Він любив прибрехати, щось взяти недозволене. На думці в отця було намірення сказати йому, щоб пішов до сповіді, але якось вагався. Тоді він уявив собі таку картину, коли вони обидвоє помруть. Ангели отця попровадять на Небо, а ангели його сусіда будуть штовхати до Пекла. Сусід спитає тоді мене «Чому ти йдеш до Неба, а я до Пекла?». Що я йому скажу? Він тоді запитає «Чому ти не сказав мені, що такою дорогою, я йду у Пекло». Тому у нас є велика місія – «Сказати людям правду, щоб вони опам’яталися!». Все залежить у світі від краплі уваги, турботи і тепла.

4.1). Яка була наука трьох святих? Нині Христова Церква святкує свято трьох святителів: Василія Великого, Григорія Богослова та Івана Золотоустого. Вони проголосили, що Бог християнський, далеким, холодним, карателем людського життя. Ми співаємо: «Вірую в єдиного Бога Отця». Ці святителі були співцями єдиної за своєю природою Пресвятої Тройці. Вони навчали, що Бог християнський не є далеким від людей, холодним і не чулим на їхні потреби, карателем людей за гріхи. Ці три святителі особливо славили Пресвяту Трійцю. Вони навчили нас, що обійми Бога Отця можна побачити в розп’ятих руках Ісуса Христа. Дух Святий у Таїнстві Хрещення робить кожну людину Божою дитиною. Хто вірить в Отця, і Сина, і Святого Духа, має найбільший скарб, який тільки може бути. Наш Бог звертається до кожного з нас словами: «Дитино»! В інших релігіях такого немає, бо їх придумала людина. Натомість, християнство люди не придумали, а його об’явив сам Бог. Тільки ми можемо почути сказане до нас слово Богом Отцем: «Люба дитино моя, все Моє — твоє». (пор. Лк.15:31).

Висновки. Живемо нині в дуже важкий час війни. І спадщина великих учителів Церкви закликає особливо наслідувати Христа та Його життя в любові, мудрості, виконуючи добрі діла. Церква для християн стає школою віри і молитви та потужним засобом  миру й спасіння, а покаяння – лікарнею. Люди сучасного світу зобов’язані стати до боротьби за вірність Богові, використовуючи вчення цих трьох святих. Завжди й в усьому слідуймо за святістю Христа, бо це основа надії на мир, свідчім про Христа і служіть Христові!

Нехай Пресвята Богородиця, Мати Божа Неустанної Помочі, прославлена у Коломийській іконі «Це Мати твоя» візьми під свою материнську опіку воїнів та їхні родини в Україні.  

Господи, через заступництво блаженного Миколая Чарнецького і молитви трьох святителів зглянься на терпіння народу і зболені війною людські серця та їх прохання, щоб помилував і простив народ України.

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської Єпархії

м. Надвірна

30 січня 2026 р. Б.