Вступ. Всечесні отці, улюблені в Христі брати і сестри, вітаю вас християнським привітом «Слава Ісусу Христу»! Сьогодні маю благодать звернутися до вас зі словом у катедральному соборі Преображення Господнього міста Коломиї.
І). Цієї неділі слово Боже розповідає нам притчу про багача і Лазаря. Світський 2025 рік приближається до свого завершення так, як і людське життя. Вони обидва щораз то голосніше наголошують на необхідності звіту перед своєю совістю і Богом. І чуємо слово Боже, яке змальовує нам ікону милосердного Бога та запрошує людину до Царства Божого. Найважливіше завдання людини в житті – впізнати Бога і побачити Його руку помочі. Люди здебільшого думають, що Божа допомога має прийти від сильних цього світу. Проте, Господь Бог часто її посилає через найслабшу людину, яка сама найбільше потребує допомоги. Допомога приходить через слово Боже, яке відкриває волю Божу та самого Бога.

1.1). Господь Бог відкриває людям гріх багатого і правду убогого. Суд Божий визначив гірку долю багатому, а бідному Лазарю дав радість і спокій на лоні Авраама. Це все не так просто. Чоловік не був винний в тому, що він багатий, а Лазар не має заслуги в тому, що він бідний. Чимало заможних людей своїм надлишком діляться з потребуючими і мають в тому радість і благословення. Вони пам’ятають слова нагірної проповіді «Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя» (Мт.5:7). Так само дуже багато убогих людей стають жорстокими і немилосердними до нужденних. Нас не врятує бідність і нас не знищить багатство.
Багатий чоловік все життя проводив у бенкетах та веселощах. Він користувався усім благами, що дало йому життя і ніколи не звертав уваги на потреби Лазаря. Йому було не шкода тих, хто був позбавлений багатств. Бідний Лазар лежав біля дверей багатого і бачив щоденні не дешеві бенкети. Багатий ніколи не ділився радощами і теплом свого серця. Він прожив життя так і не згадавши для чого живе та чому біля його дверей голодувала і сумувала людина.

Лазар був духовно багатою людиною тому, що лежав і все його життя було криком про допомогу та милосердя. Багатство закривало свідомість господаря дому для чого він живе, як він буде вмирати і що буде потім. Жебрак все життя прожив перед лицем цього питання: Навіщо? Заради чого це страждання? І що ще буде попереду?

Один пройшов повз життя, а інший заглибився в його суть. Один помер непомітно й ангели Божі забрали його душу в місце спокою. Другий помер і його урочисто та пишно поховали, поклали в коштовну труну, а душа його виявилася порожньою. Вона вже не може сміятися, бо не має поживи і пішла в Пекло. Багатий став перед справедливим судом Божої любові, бо допустив жахливий стан жебрака біля своїх дверей. Тепер він страждає у пітьмі.

1.2). Ми всі багаті і бідні одночасно. Від нас залежить, якими ми постанемо перед Божим лицем. Чи добробут заспокоїть нашу совість і прикриє очі, коли біля наших дверей буде фізично помирати Лазар від голоду за милосердям?
Чи закриють наші статки нам очі на глибину, сенс і мету життя перед зустріччю з Богом. Вона буде останньою і справді страшною. Лазар постійно голодував і мерз біля дверей багатія, але не скаржився. Його всередину себе загнали голод і холод, самотність і нужда. Так він став перед Богом. Невже нам треба так вистраждати як Лазар? Невже нами повинна оволодіти крайня скорбота, щоб побачити людську долю?

ІІ). Яку сторону ми займемо – багача чи Лазаря? Щоби пізнати у своїй душі ікону багача чи Лазаря ще перед Страшним судом, потрібно йти до храму. Наука Євангелія стає дзеркалом для людини і вона бачить своє місце. Опускаючи відвідування храму, християнин у своє оправдання почне знаходити різні причини. Дома багато праці, у бізнесі – труднощі, борги, сім’ю потрібно кормити тощо. Звичайно, коли людини торкнулася благодать, то ким би він не був – міністром, президентом чи багатим бізнесменом, така людина йде до храму. Люди, котрі займаються набагато складнішими справами, завжди знаходять час помолитися і ранком, і вечором, і до храму прийти, і піст зберегти, і Святе Письмо почитати. Просто їх торкнулася благодать, не дивлячись на свою високу посаду, якими би грошима вони не користувалися, яке би складне державне управління вони не мали своїх руках. Такий християнин знайде час, щоби щиро віддати серце Богові. Люди, котрі оправдовують свою відсутність в храмі зайнятістю, їх не торкнулася благодать Божа. Це лукаві люди, котрі не знають доброго Христа. «Спробуйте й подивіться, який добрий Господь. Блаженний, хто до нього прибігає» (Пс.34:9). Побачивши Божу доброту, і забувши про неї або її зовсім не завваживши – це люди закам’янілого серця. Жодна державна посада, ні один бізнес-проект, жодна завантаженість справами ніколи не зашкодять віруючій людині віддати серце Богові – бути на Літургії, приймати святе Причастя, вгодити Христові й очистити свою безсмертну душу. Нічого не може цьому перешкодити.

ІІІ). Важливо лікувати духовні рани кожної людини. Апостол Павло каже, що можна бути вбогим матеріально і можна бути в достатках, однак від того не залежить наше щастя. Щастя залежить від того, «хто укріплює мене» (Флп.4:13). Духовна сила, отримана від Бога, допомагає подолати будь-які труднощі. Вона помножує дари на нашу користь. Допомагаючи комусь, думаймо – які можуть бути плоди цієї допомоги. Яка є ціль нашої допомоги і чи вона досягає своєї мети? Праведне життя у вірі та любові, дає надію людям, яка нікого не засоромить. Цю надію, дає нам Господь Бог через людей. Тоді такі люди отримують духовну силу жити вічністю. Це є лікарство дане Богом ближньому.

Україна нині плаче і ридає під тягарем війни. Уважно подивімося на мапу України і порівняйте її з Росією. Україна – це маленький клаптик землі, яка дуже сильно отруєна «руським духом», сильною російською православною Церквою, «ждунами», колаборантами, байдужими і нечесними людьми, «совковим» менталітетом, а також корупціонерами, бюрократами, злочинцями. Як цей клаптик землі зміг витримати всю цю навалу? Без Божої допомоги все це витримати від 2014 до 2025 років не можливо! Ми живі і це факт. Парад у Києві за три дні не відбувся. Україна лежала, як той Лазар і немала нічим оборонятися та майже ніким, але на нашому боці знаходиться Господь.

Господи допоможи народу полікувати рани нанесені війною і нагодувати бідних та милостиво відкрий наші духовні очі на потребуючих. Ісусе, навідайся до нас і позбав небезпеки ілюзії євангельського багача, зробивши наше серце чутливим. Наш народ подібний до Лазаря любить Бога і життя.

Висновки. Лазар лежав потребуючий біля дому багатого й отримав життя вічне. Так само і ви переможете цю темряву, тому що Бог не залишає тих людей, котрі довіряють Йому. Нехай Боже слово про Лазаря у сучасному житті буде вам дороговказом. В кожній вашій праці ніколи не втрачайте науки Ісуса Христа, бо це приносить нам спасіння через покаяння і прощення. Вдивімось у ці два образи – багача і Лазаря та перестаньмо чинити зло.

Пресвята Богородице Мати Божа Неустанної Помочі прославлена в Коломийській чудотворній іконі «Це Мати твоя» допоможи здобути волю і перемогу Україні. Господи, за молитвами блаженного Миколая Чарнецького, допоможи добре послужити народу України.

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк
Правлячий Архиєрей
Коломийської єпархії.

м. Коломия
9 листопада 2025 р.