«Зі святими упокій»

З глибоким сумом Коломийська єпархія сприйняла звістку про відхід у до Вічності Святійшого Отця Папи Римського Франциска. Він був першим кардиналом з Латинської Америки, якого вибрали на папський престіл. Він з Українською Греко-Католицькою Церквою познайомився ще в Аргентині і прихильно ставився до України. Особливим його бажанням було припинити війну в серці Європи. Папа Франциск робив багато зусиль для християнського миру. Одразу засудив російську агресію, однак не так чітко, якби нам хотілося чути. Виступав за мир. Багато лідерів мовчали і мовчать щодо російсько-української війни. На цьому тлі голос Папи Франциска був на користь України. Він багато говорив про Україну публічно.

Надважливою рисою Папи було милосердя і любов до бідних. Євангелист Лука пише: «Ми спасаємося не ділами, а милосердям Божим. Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!» (Лк.17:10).

Завдяки милосердю Божому звертаюся до всіх вас присутніх. Він є брат у Христі і показав своїм життям й особистим прикладом священнослужіння, яким має бути священник. Не просто вмінням кадити, а вмінням служити. Служити не як-небудь, а з тою правдивою християнською добротою.

Папа Франциск, спочивши тепер, і в цю останню хвилину перебування з нами, він нас навчає. Чому? Ми всі дивимося на його гріб і забули, що ми дивимося на свій гріб. Кожна окрема людина отримує документ підписаний з печаткою про те, що вона приречена на смерть. Неминуче! Ще ні одна людина не відійшла і не відійде від цього. І гроби наших священнослужителів, монахів та рідних так само нас цього навчають. Вони ще раз нагадують нам, що ми смертні. Не обманюймо себе ніби ми безсмертні і вічні. Цей гріб нагадує нам, що ми маємо робити і як повинні жити та до чого прямувати. Це диявольський обман, що ми живемо як безсмертні.

Хоча постійно бачимо і чуємо, а зараз наочно переконуємося в тім, що смерть чекає не тільки Папу, котрий лежить в Римі в одному з храмів. Смерть чекає кожного із нас і нагадує нам зі всією силою, щоб ми живучі на Землі не забували про швидкоплинний кінець свого буття. Шукайте перш за все Царства Божого і правди його, а не того що маємо пити й одягнутися. Так сказав Христос. Так Він проповідував і словом і життям своїм і прикладом.

Багато тут з присутніх бачили це в ЗМІ, уважали і не просто за папський сан. Це треба все таки пам’ятати. Коли Христос їхав на ослі, то Він не сумнівався, що це йому кричать «Осанна»! Ні дорогі мої. А тому в чиє ім’я ми одягнуті саном, знаннями, якимись нагородами та іншими подяками і біда буває нам коли ми забуваємо про це. Ми ослики. І дай Бог, щоб були такими, що несуть на собі Євангеліє Христа. Якщо цього не буде, то ваші зусилля нічого не вартують. Ані професорство, ані архиєрейство, ані побожність тобто, що завгодно. Ослики ми. І дай Боже щоб ми могли нести Євангеліє словом своїм, і прикладом своїм, і життям своїм. Нести Слово Боже своєю покорою з якою робив це дорогий нам Папа Франциск.

Скажімо Святійшому Отцеві в останні хвилини щиро: «Упокій Господи душу Папи Франциска у місті святих, де немає печалі, болю, але життя безконечне». Треба пам’ятати, що кожна молитва наша промовлена з любов’ю, це є бальзам на нашу душу. Хоче хтось собі добра, моліться про другого з любов’ю й отримаєте добро про яке просите. Якщо ми тільки дивимося і споглядаємо та більше нічого тоді не робимо, тоді залишимося пустими. Господи допоможи не забувати всі ці думки, євангельське повчання і як каже апостол, щоби дивлячись на свою смерть і на закінчення життя наслідували наших отців і батьків і старалися бути християнами та священиками не на словах, не по формі, а потому навчанні поданому в Євангелії.

Висновок. Папа Франциск сьогодні нам дає науку, щоб ми були милосердними і завжди спішили до потребуючих. Помер Святіший Отець на пасхальні свята. Жив християнським життям, вірив у милосердя і Воскресіння Христове. Тож нехай ця віра, яка була для нього джерелом сили, стане і нашою розрадою у час війни. Віримо, що смерть – це не кінець, а початок життя у Божій славі. Вічний спокій даруй йому, Господи.

Нехай Пресвята Богородиця Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя», випросить нам ласки бути добрими священниками на взірець Святійшого Отця Папи Франциска.

Господи за молитвами блаженного Миколая Чарнецького будь для Папи Франциска світлом Твого Воскресіння, яке освітлює його шлях у Царство Небесне. Амінь.

+Василь Івасюк
Єпарх Коломийський

м. Коломия
26 квітня 2025 року