«І знову прийде зі славою судити живих і мертвих,
і Царству Його не буде кінця».
(Мт. 16:27).

Вступ. У мʼясопусну неділю Церква закликає людей до покаяння, виправлення свого життя та до творення милосердних справ. Також це останній день перед Великим постом, коли дозволено їсти мʼясо.

І). Притча про Страшний суд зрозуміло визначає дві можливості існування людини після смерті у вічності: або єдність із Богом і блаженство в Раю, або вічні муки у пеклі. Кожен буде зарахований, або до овець, або до козлів.

Тут цікаво буде пояснити хто такі вівці і хто такі козли. Христос використовує назву вівці для позначення праведників, а козлами називає грішників. Вівці є розумними, врівноваженими, слухняними та наполегливими тваринами. Вони завжди тримаються купи і в разі небезпеки барани несамовито захищають своїх овець та ягнят.

Козли вважалися впертими. Вони без нагляду можуть заподіяти значного клопоту. Козел – це одна з небагатьох тварин, що не захищає своє стадо від небезпеки. Саме тому слово «козел» було зневажливим для чоловіка колись, так само і в нинішніх часах. Воно символізувало аморальність, непослух та недисциплінованість.

Підставами для визначення людської долі буде наявність, або відсутність справ любові та милосердя: «Бо голодував Я, і ви дали Мені їсти; спраглим був, і ви напоїли Мене; був подорожнім, і ви прийняли Мене; був нагим, і ви зодягли Мене; був не дужим, і ви відвідали Мене; у в’язниці був, і ви прийшли до Мене».

Готуючись до Великого посту важливо пам’ятати, що Господь відділяє овець від козлів, а не відділяє овець від вовків. Господь не обирає між віруючими і невіруючими, а між явними грішниками та праведниками. Вівці і козли є прообразами християн. Козли – це відкинуті Божим присудом здивовані християни, бо претендували на місце у Царстві Небесному. Виявляється, можна вважати себе віруючим і при цьому бути відкинутим Богом. Таке трапиться з кожним, хто вважає себе християнином, але не живе праведним життям.

ІІ). Бог є любов. Роздумуючи про власну долю на Страшному Суді ми заспокоюємо себе словами: «Бог є любов, отже судити нас буде любов Божа». Однак твердження «Бог є любов» може перетворитися з надії на звинувачення: Бог перебуває в мені настільки, наскільки я маю любові. Частина людей запитає: «Чому Ти відкинув мене, Господи?» У відповідь Син Божий подивиться їм в очі очима «непоміченого» жебрака і скаже: «Бо Бог є любов». Після цього подивиться очима вагітної дівчинки-підлітка, яку всі осуджували та хитаючи головою скаже: «Бо Бог є любов». Подивиться на вас очима забутого і викресленого з пам’яті друга дитинства, що став наркоманом, або сів до в’язниці і скаже: «Бо Бог є любов». Подивиться на вас очима голодної дитини, або багатодітної матері та скаже: «Бо Бог є любов». Подивиться на вас очима хворих, зраджених, зранених життям, що траплялися на життєвому шляху і скаже те саме: «Бо Бог є любов». Ці звинувачення лякають нас не помстою, а властивому незворотному рішенню на Страшному Суді, бо вже нічого не можна змінити.

Все, що проходить в нашому житті з кожною людиною, сім’єю чи суспільством стається не випадково. Бог не визначає, що у вашому житті має бути тільки так. Ні! З великою точністю існує фізичний світ по строгих законах, з якими ми знайомі зі шкільної парти. Знаємо закони Піфагора, Архимеда, Паскаля та багатьох інших. Подібно з такою ж точністю існують закони духовного життя. Відхід від цих законів тягне за собою в життя біду – гріх. Ось таку силу мають духовні закони.

2.1). Приклад. Дівчина скоїла злочин. Покаранням за злочин – довічне увʼязнення. Вона просила допомоги, але ніхто не міг допомогти. Коли справу було передано до суду, вона заплакала. Її сімʼя та друзі, які її супроводжували, почали плакати, але надії не було.

Зненацька трапилося щось дивовижне. Перш ніж юна дівчина змогла підвестися, як обвинувачена, один чоловік підвівся в залі суду. Стало тихо і всі дивилися на Нього. Він був благородним та мужнім. Чоловік стояв і клопотав від імені дівчини. Справа була важка, але Він використовував усі Свої сили, щоб боротися за неї. Після довгого судового позову між чоловіком та обвинувачами, дівчину було звільнено. Вона впала перед чоловіком і спитала: «Хто Ви?»

Наступного дня дівчина навмисне скоїла інший злочин і була відправлена до того ж суду. Як тільки вона увійшла до зали суду, то побачила чоловіка, який клопотав за неї, але він був уже не адвокатом, а суддею.

З усмішкою на обличчі юна дівчина сказала: «Я знову тут…». Чоловік підняв голову і сказав: «Вчора я був адвокатом, тому я боровся за вас, навіть коли ви були винні. Але сьогодні я суддя, і моя думка має бути справедливою». Зі сльозами на очах вона запитала вдруге: «Хто Ви?» Чоловік відповів: «Вчора Я був вашим Спасителем, тепер Я – ваш Суддя, бо ви щиро не розкаялися і не змінили свого життя!». Сьогодні Ісус Христос є нашим законним Адвокатом та Відкупителем, але настає день, коли Він буде суддею для тих, хто не розкається, не відвернеться від гріхів своїх та не прийме Його, як своїм Господом і винесе справедливий вирок – вічні муки в озері огненному.

2.3). Молодь в час Великого посту. Хочу на початку Великого посту звернутися з короткою наукою до молоді. Молоді люди кажуть: «Чому мені Церква має вказувати як я маю жити? Чому мені Бог має вказувати? Я хочу жити так, як я хочу». Церква відповідає. «Живи. Тобі ніхто не вказує. Тобі пропонують кращий шлях». Молоді люди, вам ніхто не вказує. Живіть як хочете. Люди питаються чи можна пити, чи можна курити, чи можна красти. Це ваш особистий вибір. Маєте свобідну волю. Якщо вибираєте гріх і не каєтеся, то будете в пеклі.

Церква не може щось заборонити. Священник скаже це не можна робити, а ви підете зробите навмисне. Яка користь із тієї заборони? Треба молодим людям сказати, що за цим «можна» обов’язково прийде відповідальність за виконані вчинки. Тоді молодь, коли досягне вже старшого віку, пригадує що їхні батьки були праві. Тобі 70 років і ти це вже зрозумів. Молодь називає старших динозаврами чи предками. А в деяких сім’ях це передається відразу з покоління в покоління. Діти дивляться на життя батьків та їх наслідують. Ти можеш жити як хочеш, але пам’ятай, що прийде час відповідальності.

ІІІ). Сьогодні Україна найбільше зранена війною. Люди страждають і живуть у великій небезпеці. Жінки втратили чоловіків, дівчата наречених, діти батьків. По Україні чути плач. Кожного дня летять до нашої Батьківщини сотні ракет-дронів. Держава втратила тих, хто гарантував безпеку. І таке життя повинно нас заохочувати до молитви, бо дія сил зла очевидна. Цю війну називають диявольською тому, що там є три ознаки. На першому місці – тотальна брехня. І ще страшніше, що диявол подає зло, як добро.

Патріарх Йосиф Сліпий говорив: «Не лякайтеся труднощів і перепон, бо з нами Бог. Вірте у велике і світле майбутнє Української Церкви і народу, бо після Голгофи обов’язково прийде Воскресіння».

Нашою найбільшою зброєю у даний час є щира молитва і національна єдність навколо України та її державності! Особистості приходять і відходять, а Україна стоїть, бо з народом України стоїть Господь! Будьмо мудрі! Памʼятаймо слова великого Кобзаря: «В своїй хаті своя правда, і сила і воля!» В своїй хаті, а не в чужій!

Народ України є праведним, хоча переживає темряву і скорботу, тривогу й велике страждання на Землі. Люди в Україні та поза Її межами переживають смуток і лиха та готові загинути за Христа й свободу. В цих труднощах треба чинити покаяння зі всіх минулих гріхів і просити прощення у Бога. Тільки так Господь почує наше голосіння і над нашою Батьківщиною зійде світло волі й підніметься сонце любові та миру.

Висновки. Практично важливий висновок із цієї притчі полягає в тому, що пошук Бога змінює напрям людського мислення до покаяння і милосердя, від Божого суду до Божого милосердя. Марно будете шукати Бога у красі природи, чудесному народженні дитини у Вифлеємі або могутній стихії. Його важко знайти у розмовах з успішними та самодостатніми людьми. Істинний і Єдиний Бог, Творець Всесвіту, ховається в обличчях і серцях голодних, спраглих, роздягнутих, хворих й ув’язнених. Урок цієї притчі в тому, щоби побачити Бога у цих людях і любов’ю проявити свою віру.

Нехай Пресвята Богородиця Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя» випросить у Свого Сина милосердя для людей в Україні і світі.

Господи, благослови через молитви блаженного Миколая Чарнецького охорону військовим й мирне життя в Україні. Амінь.

+ Василь Івасюк
Правлячий Архиєрей
Коломийської єпархії

с. Котиківка
23 лютого 2025 року