«Народ, який сидів у темноті побачив велике світло»
(Мт. 4:12-17).

Вступ. Дорогі в Христі брати і сестри, всечесніші і всесвітліші отці та отче ювіляре Іване. Вітаю всіх вас християнським привітом «Христос Рождається!». Проповідь Христова стала світлом і засіяла всім народам.

І). Історичний вступ. У Святому Письмі нерідко зустрічаємо такі місця, які нам не зрозумілі і для нас не мають жодного змісту. Так, після ув’язнення Івана Хрестителя, Ісус Христос повернувся в Галилею і поселився в м. Капернаумі. Це місто знаходиться на границях Завулона та Нафталі. Народ, у духовній темноті поганської Галилеї, почув проповідь Ісуса: «Покайтесь, бо Небесне Царство близько.» (Мт. 4:17). Це звернення до людей у землях Завулона та Нафталі стало світло для тих народів.

1.1). Однак передше був гнів Господній спрямований на єврейський народ за відхід від Бога та служіння ідолам. Таким жезлом гніву Божого для Ізраїля була навала асирійців. Наслідком цього стала депортація завойованих народів Асирійцями. На зміну правдивому Богові приходить могутній завойовник, який підкоряє собі ізраїльтян. Тільки рабство навертає їх до Бога і тоді Він знову їх визволяє. Асирійський цар виколює очі цареві підкореного народу. Зазвичай, полонених не брали, бо їх потрібно було годувати та охороняти. 733 року до Різдва Христового асирійське військо захопило північну частину ізраїльського царства. Саме ці землі належали поколінням Завулона та Нафталі. Завоювавши Ізраїльське царство, асирійці частину мешканців взяли в полон, але більшість ізраїльтян загинули. Після цього завоювання десять поколінь зникли з історичної карти світу для Ізраїля назавжди.

Асирійці одні із перших почали проводити депортації населення з окупованих територій та безжалісно винищували всіх тих, хто чинив їм спротив. На звільнені землі вони заселяли інші народи, таким чином перемішуючи населення. Втративши свою батьківщину та релігію, люди одружувалися із представниками інших народів, втрачаючи свою національну ідентичність і необхідність визволитись від завойовників.

Вигнанці втратили все: землю, зруйнували святиню так, що немає де приносити жертви й шукати зустрічі із Богом. Тому й не дивно, що землі Завулона та Нафталі перебували у темряві. Однак, з приходом Ісуса люди побачили світло і надію для тих, хто в темряві.

1.2). Яке відношення це все має до нашого життя? Так само і в наш час людина відвертається від Бога, іде за своїми похотями та хвалить гріх. Замість любові та милосердя між людьми панує ненависть, жорстокість, жадібність і гордість. Це історія перегукується з історією України та є пересторогою, щоб не зруйнувати самих себе.

ІІ). Неділя по Богоявленні наголошує на покаянні, хрещенні і відпущенні гріхів. Іван Хреститель великий пророк і передвісник Месії. Його народження було чудом. Ангел сповістив батьку його Захарії і сказав, що багато будуть радіти з його народження. Іван жив в пустині, проповідуючи «Покаяння і хрещення на відпущення гріхів». Він був волаючим голосом для людей, щоб вони приготовляли стежки для Господа і робили їх прямими. Він хрестив самого Ісуса Христа в річці Йордан і Дух Святий зійшов на Нього у виді голуба. Свідоцтво про це дав Іван, кажучи, що це Агнець Божий, котрий бере на себе гріх світу. Хреститель у світі приготовляв серця людей до приходу Спасителя своїм строгим життя, прикладом віри і надією на Боже милосердя.

Після покаяння найважливіше навчитися любити Бога всім серцем. Ісус казав: «Полюби Господа Бога твого всім серцем» (Мт. 22). Це головна і перша заповідь. Друга заповідь: «Полюби ближнього свого, як самого себе». Як це зробити? Треба бути втіленим у Христа. Ісус сказав: «Я є лоза, а ви вітки. Ви без Мене не можете робити нічого» (Ів. 15). Будьте втілені, тобто нащеплені, в Ісусі Христі, живіть Його словом і тоді дасте рясний плід душ для Царства Божого.

ІІІ). Кожне покликання – це таємниця та особливий Божий дар. Отче Іване, Господь покликав вас у духовну семінарію у 1992 році. Ви з покорою прийняли умови та запрошення до священства й усвідомили своє покликання і взяли за приклад життя святих та стараєтеся жити проповіддю.

Вже пройшло тридцять років служіння. Вік це не тільки зморшки на обличчі і сивина у волоссі. Вік знаходиться у голові та серці. Коли ви встаєте вранці і кажете: «Дякую, Господи, що ти дозволив мені сьогодні відкрити очі, що мої ноги ходять, серце б’ється, суглоби гнуться, а вуха розрізняють мої улюблені звуки». Вік – це коли ви посміхаєтеся частіше, тому що добре знаєте, чого варте ваше життя.

Священство є важливим, непростим і потрібним служінням для українців. Найперше ви – людина, яка вірить у Бога, любить Його та молитву до Нього. Ви маєте сім’ю, дітей і також потребуєте вихідних як і кожна людина. Тому не варто від вас вимагати стати ангелом. Звісно, навіть у вихідні дні, під час поїздок чи відпочинку мусите молитися за свою парафію і народ.

3.1). «Чиніть це на мій спомин» (Лк. 22:19), − сказав Христос своїм учням під час першої Служби Божої. Отець Іван Гедзик вже 30 років служить Божественну Літургію. Ви берете участь у царському, пророчому і священничому служінні Христа. Іншими словами, охоплюєте всю діяльність християнської громади села Гвізд, провадите її, навчаєте вірних й освячуєте їхнє життя. Іван Ліствичник каже, що коли душа затьмариться нечистими помислами, часто повторюйте ім’я Ісусове і так переможете ворогів. Ісаак Сирин наголошує, що без невпинної молитви неможливо наблизитися до Бога. А ви отче Іване, є наближений до Господа і до нього ведете всіх людей села.

У своєму житті маєте успіхи і невдачі. Перш ніж люди будуть священника судити, втікати від отця і Церкви, то краще було би втікати від тих, котрі його обмовляють. Поки перебуваєте в Церкві завжди спасетеся, а з обмовниками поза Церквою – пропадете.

3.2). Проповідь священника, як і Івана Хрестителя, опирається на покаянні і прощенні гріхів. Якщо люди не звернуться до Бога, можуть бути віддалені від Його любові. Кожної неділі та свята треба відвідувати храм і йти з любов’ю до Причастя, бо інакше Життя Вічне пройде мимо вас. Тому не треба ображатись на священника. Чому не ображаємося на лікарів, які також попереджають, щоб берегли здоров’я, а інакше буде передчасна смерть! Чому не ображаємось на Тих, Хто вигадав правила дорожнього руху? Ми чудово розуміємо, що медицина та багато елементарних правил мають за мету рятувати і тому не ображаємося! Добрий священник попереджатиме, закликатиме, роз’яснюватиме, переживатиме за кожну ввірену йому душу. Господь у Святому Письмі говорить, що не всі врятуються. Священники говорять не від Себе, а лише цитують слова Євангелія, щоб ви почули і врятувалися. «Хто віруватиме і охреститься, буде спасенний; а Хто не буде вірувати, буде осужденний». (Мр. 16:16).

Христос у Євангелії своїм прикладом дає відповідь, коли бачить натовп людей і каже: «Ось люди як вівці без пастиря.». Він тоді починає проповідувати – починає годувати народ Хлібом Слова. Пізніше побачив, що вони голодні і починає кормити цих людей справжнім їстівним щоденним хлібом. Має бути баланс між духовною і матеріальною поживою, між матеріальними і не матеріальними справами. Не треба впадати у крайнощі, а триматися Євангелія.

3.3). Священник подібний до солі, коли не молиться. Коли сіль звітріє, то її викидають. Нині світ більше впливає на Церкву, аніж Церква на світ. Люди в Церкві настільки бояться відрізнятися від світу і попадають під дух цього світу так, що всякі межі стираються. Тоді стає важко відрізнити світське від духовного.

«Будьте святі, − Я-бо святий!» (1 Петра 1:16). Бог є святий і називає нас святими. Не треба цього боятись. Необхідно мати Божий страх, покаяння й чисте серце повсюди, де живемо і працюємо. Люди мають бачити нашу святість. Бути святим священником – це значить постійно наближатися до Бога, жити у світі і бути відділеним від світу. Відкривати людині істину в любові і милосерді.

Висновок. Отче Іване, у своєму служінні людям пам’ятайте на слова апостола Павла «Ісус Христос — наша надія» (І Тим. 1:1). Будьте святим і голосом волаючого у вашому селі, коли хочете увійти у Царство Боже та привести туди людей. Апостол Павло дає вам таку пораду: «Пильнуйте про мир зо всіма, і про святість, без якої ніхто не побачить Господа». (Євр. 12:14).

Всечесний отче Іване! Щиро вітаю вас із 30-ти літтям ієрейських свячень! В цей різдвяний час зичу Вам, міцного здоров’я, непохитної віри, невичерпної надії, яка не засоромить та плідної праці у Божому винограднику! Завжди йдіть дорогою Божої любові і душевного спокою. Продовжуйте сіяти зерна Божого слова так, щоб вони проросли плодами милосердя у вічності! Дякуємо Вашій мамі за сина-священника і молитву за нього.

Нехай Пресвята Богородиця Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя» засвітить вашою проповіддю дорогу істини й любові в серцях людей.

Господи за молитвами блаженного Миколая Чарнецького благослови воїнів української армії і народ України миром.

+ Василь Івасюк
Правлячий Архиєрей
Коломийської єпархії

с. Гвізд
12 січня 2025 року