«Ісус Христос – наша надія»
(І Тим.1:1)

Вступ. Преосвященний владико, всесвітліші і всечесніші отці, преподобні монахи і монахині, улюблені в Христі брати і сестри Коломийської єпархії вітаю вас християнським  різдвяним привітом:

«Христос Рождається!»                                               «Славіте Його!»

І) Ювілейний рік Божий – це милосердя і надія. Папа Римський Франциск проголосив 2025 рік Ювілейним під гаслом «Надія не засоромить». Християнська чеснота надії пролягає червоною ниткою в житті нашого народу, а особливо в час війни Росії з Україною. Люди нашої Батьківщини  багато постраждали, часто аж до смерті, за свою вірність Христовій Церкві та Україні. Вірні в Коломийській єпархії мають велику надію у цей військовий час на милосердя Боже. І тому з нагоди Ювілейного 2025 року проголошуємо Катедральний Собор Преображення Христового в Коломиї, Прокатедральний Собор Благовіщення Пресвятої Діви Марії у Надвірній та Церкву Товмачицької Ікони Пресвятої Богородиці в селі Товмачик відпустовими храмами з 29 грудня 2024 року по 28 грудня 2025 року в Коломийській єпархії УГКЦ. У цих храмах протягом цього року всі паломники зможуть отримати повні ювілейні відпусти.

Читаючи «Послання Блаженнішого Святослава з нагоди Ювілейного 2025 року Божого» проходимо стежками надії на Боже милосердя, щоб знайти для України і народу прощення провин та справедливий мир. Господь показує нам дорогу, якою треба йти: «Прийдіть до Мене всі втомлені й обтяжені, і Я облегшу вас» (Мт. 11:28). Він просить людей наблизитися до надії, яка дає спочинок від утоми і страху.

Ювілейний 2025 рік – це особливий час, який проходить під гаслом «Надія не засоромить».  Він нагадує нам про те, що Господь ніколи не покидає свого народу та завжди перебуває з ним. Люди і народ, котрі довіряють Богові, можуть все. Церква закликає нас до покаянного життя і роздумів про наші стосунки з Богом та ближніми. Потрібно відновити наші зв’язки з Господом через молитву, вчинки любові та милосердя щодо ближніх.

ІІ). Старозавітний ювілей — сповнення надії.  Ювілей отримав початок у Старому Завіті і символізував Божу турботу про свій народ та наголошував на милосерді й співчутті до людини. Відношення людини до ближнього має відображати відношення Бога до людини. Ювілейний рік був часом відпочинку для землі. Це нагадувало про те, що вся земля належить Богові і віддана людям у безплатне користування, а люди приватизували землю та нотаріально потвердили. Людина – це тільки тимчасовий  працівник і керівник землею. Приписи Ювілейного року стосуються відновлення справедливості, здійснення милосердя, звільнення від рабства, прощення боргів і примирення. Цей рік – це час надії, подяки та відродження, повернення полонених додому, відновлення сімей та оновлення відносин людини з Богом та ближніми.

Ювілейний рік вказує на безмежне Боже милосердя і здатність змінити навіть те, що здається безнадійно втраченим. Майбутнє кожного народу залежить від виконання справедливих законів, чесних суддів, милосердя до ближнього і здатності до взаємного прощення. Закон може бути справедливим, але людина є немічною, що часто призводить до накопичення боргів. Справедливість дає розвиток народові, а відсутність милосердя забирає майбутнє у народу.

Народ України має надію на Бога. Господь не дав загинути людям після гріхопадіння і дарував їм майбутнє відкуплення та відновлення стосунків із Ним. Тому люди будуть приїздити до проголошених храмів в єпархії, щоб отримати ювілейний відпуст, а особливо надію для народу України. Наші люди під час здійснених паломництв серед війни і літаючих дронів та ракет знаходяться на кораблі Вселенської Церкви. Вони  бачать якір віри – воскреслого Христа. Тому чеснота надії допоможе людині бачити присутність Бога кожної миті у її житті. Чисте серце дасть нам надію подолати різні труднощі та випробування.

ІІІ). Ісус Христос — сповнення надії. Ісус Христос своєю місією сповнює старозавітний ювілей. У своїй першій прилюдній проповіді Він проголошує, що прийшов «принести благу вість убогим, лікувати скрушених серцем, проголосити невольникам свободу, ув’язненим відкрити очі, проголосити рік Господнього благовоління, день відплати нашого Бога, потішити всіх засмучених» (Іс.61:1–2). «Відкуплення» людей кров’ю Ісуса і «визволення» з єгипетського рабства сталося згідно «з багатством Його благодаті» (Еф. 1:7).

Христос проголошує присутність Царства Божого серед свого народу. Саме Він, присутній серед своїх людей і творить Царство, яке виявляється через зцілення хворих, відновлення справедливості, звільнення людей від гріха, даруючи всьому людству надію на визволення. Христос неодноразово підкреслює визвольну силу своєї місії: «Тож коли Син вас визволить, то справді станете вільні» (Ів. 8:36). Ця свобода є основою нашої надії навіть у найважчі часи. Воскресіння Господа є посланням надії на остаточне визволення людини, яке повертає її у світ, щоб відкрити їй щось досконаліше.

ІV). Христова Церква продовжує нести надію на спасіння. Перші учні й апостоли жили надією на визволення і вічне життя та передавали її іншим. Апостол Петро просить не втрачати надії, «навіть якщо тепер треба трохи посумувати» (І Пт.1:6). Випробування людини веде до зміцнення віри. Апостол Павло представляє надію як основу нашого спасіння: «Бо ми надією спаслися» (Рм.8:25). Надія – це невід’ємна складова діла спасіння. Чеснота надії є Божим даром і вона вимагає віри та стійкості.

Чеснота надії тісно пов’язана з вірою, бо гріх невірства ґрунтується на безнадії. Гріх — це бажання людини бути як Бог. Наслідками гріха стали: безнадія, байдужа підлеглість. Звідси виникають тривога і розчарування, які наповнюють все живе байдужістю та страхом. Святий Іван Золотоустий повчає, що диявол посилає до людей думки зневіри, щоб знищити надію на Бога. Надія безпечна опора в житті по дорозі до неба. Спасіння душ, що загибають, стається завдяки надії (пор.Рм. 8:24). Вона є міцним ланцюгом з неба, який помалу піднімає нас на висоту. Хто її міцно тримається, то вона його підносить понад бурхливі хвилі зла. Тому важливим є Таїнство Покаяння – це шлях духовного відновлення і примирення з Богом та руйнування зв’язку з гріхом.

В книзі Одкровення Івана Богослова знаходимо потужне джерело надії для християн в труднощах. Бог Вседержитель дає непохитну надію на остаточне відновлення образу нового неба і нової землі (Пор.21:1-4). Адже Бог «витре кожну сльозу з очей» (21:4), приносячи втіху і надію тим, хто страждає. Один монах писав, що в Ювілейний рік приходить спокій світу. Коли буде сурмити остання труба, тоді мертві воскреснуть у славі і припиняться труди цього віку і всі борги за гріхи будуть скасовані. Тоді люди зрадіють і будуть споглядати Бога.

V). Що має відбутися в житті кожної людини на Різдво Христове? Народження згори від Бога. Для того і прийшов Ісус Христос на цю Землю, щоби з’єднати людину з Богом. Різдво – це народження. Це не просто вихідний день, добра їжа, подарунки. Різдво – це з’єднання людини з Богом і духовне народження. Коли до Ісуса Христа вночі прийшов Никодим, який був вчителем народу і знав дуже багато інформації про Бога та був релігійною людиною, але не мав народження згори. Ісус Христос сказав йому, якщо ти не народишся згори, то не побачиш Царства Божого. Тому найпрекрасніше диво на Різдво – це народитися від Бога, а для цього треба вивчати Боже Слово.

VІ). Українська помісна Церква — символ надії для народу. Божий Син прийняв людське тіло, звичаї і культуру народу. Подібно й наука Христа «зодягається» у культуру різних народів. Коли сповнився час, Син Божий прийшов до нашого народу через Володимирове хрещення у 988 році. Всемогутній Бог обняв своєю безмежною любов’ю народ Київської Русі і привів його до світла Євангелія. Так з’явилася у нас надія на духовне преображення всього нашого народу.

Через Володимирове хрещення Бог запросив наш народ вийти назустріч Його благодаті і «вирівнювати стежки Господні» (Лк. 3:4).  Треба діяти, а не просто чекати на диво.  Християнська надія спонукає нас до активного поєднання наших зусиль із Божою благодаттю. Взірцем досконалої співпраці з Божою благодаттю і волею людини є Благовіщення Пресвятої Богородиці. Вона завдяки сказаному Богові слову «Так» стала співучасницею спасіння.  Наші предки добре розуміли важливу роль Матері Божої в історії спасіння і плекали до Неї глибоку побожність.

Висновки. Нехай в цей Ювілейний рік відновиться наша віра, зміцниться надія та любов до Бога і ближніх. Нехай цей рік стане для нас часом серйозних роздумів, зважених благословень, дій та рішень. Нехай цей Ювілей принесе довгоочікуваний мир на нашу землю та допоможе відбудувати справедливе суспільство і любов. У цей рік діймо з любов’ю, підтримуймо потребуючих, живімо надією та вірою в Божу силу.

Нехай Пресвята Богородиця Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя» покриває своїм омофором нашу землю та весь наш народ.

Господи за допомогою молитов до блаженного Миколая Чарнецького благослови всіх вірних нашої єпархії і воїнів на фронті отримати ювілейний відпуст. Амінь.

+Василь Івасюк
Правлячий Архиєрей
Коломийської єпархії

29 грудня 2024 року