В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь!
Преосвященний владико! Всесвітліші та всечесні отці, чесний дияконе Володимире, дорогі браття семінаристи, любі браття і сестри!

Слава Ісусу Христу!

«Іди від мене, Господи, бо я грішна людина.» (Лк. 5. 8) – промовив апостол Петро, побачивши власними очима чудо Ісуса Христа, та на його фоні усвідомив свою гріховну мізерність. Христос не раз шокує учнів неймовірними вчинками які ми називаємо чудами. Багато чудес Ісус чине на морі. Одне з них це втихомирення бурі. Тоді учні запитували самі себе: «Хто це такий, що Йому вітер і море послушні?» (Мк. 4.41) А сьогодні ми чули, як апостоли на слово Христа спіймали велике число риби.

«Наставнику, всю ніч трудились ми й нічого не піймали, але на твоє слово закину сіті» (Лк. 5. 5) – промовляє Петро, досвідчений рибалка, який розуміє, що в цю пору дня риба не буде ловитися, однак на слово Христа готовий вчинити те, що на перший погляд, є не доречне – закинути сіті. І ось, неймовірний результат! «…піймали велику силу риби… й наповнили обидва човни, аж почали потопати» (Лк. 5. 6-7).

Дорогі в Христі! Сьогодні Христова Церква отримає ще одного рибалку, який має ловити людей та запроваджувати їх до Христової вівчарні. Це станеться з моменту рукоположення, яке я маю здійснити згідно завдання правлячого Архиєрея Коломийської єпархії, Преосвященного владики Василія Івасюка. Від сьогодні о. Володимир має вийти в широкі простори непростого світу, щоб нести світло Христової віри туди, де темрява невірства намагається нагромадити свій улов.

Як ми можемо охарактеризувати священниче служіння в Христовій Церкві? Для цього пропоную послухати кілька висловів Блаженнішого Святослава, Отця і Глави нашої Церкви:

«Священство – привілей служити так, як служив Ісус Христос. Великим особливим привілеєм, чи особливою гідністю тих, кого Христос покликає до богослужбового священства, є привілей служити. Це не привілей якоїсь особливої почесті чи окремих ексклюзивних прав – це привілей служити так, як служив Христос.

Блаженний той священник, який ніколи не втратить відчуття остраху та трепету, стоячи перед обличчям таїнственної дивної присутності Спасителя! Щоразу як приймете на свої руки євхаристійне Тіло Христове, пам’ятайте, що споглядаєте упокорення і слухняність аж до смерті самого Бога!

Бути Христовим священником означає давати себе людям. Справжній священник уділяє вірянам не тільки те, що він має, знає, вміє, а й те, ким він є, – уділяє Христове священство, яким він ознаменований, те, ким він є для Христа і в Христі…

Христовий священик покликаний співстраждати. Христос у своєму священстві та Його священник бере участь у стражданнях людства в той період, коли душпастир живе. Інша риса полягає в тому, що ніхто не може стати священником-причасником божественного служіння своєю власною примхою чи бажанням, а лише покликанням Господа.

Суть священства ми бачимо у Великий четвер під час чину умивання ніг. Скажіть мені, у якій релігії світу ми можемо бачити Бога на колінах перед людиною? У всіх релігіях світу людина є на колінах перед тим божеством, якого боїться та страхається. А тут все навпаки… Ми бачили Бога на колінах, який вмиває ноги. І такого типу стояння перед ранами людини Господь називає честю, яку сам собі ніхто не може взяти, лише покликаний Богом». (Блаженніший Святослав)

Розваживши над повчанням Блаженнішого Святослава ми розуміємо краще слово апостола Павла, яке ми чули у сьогоднішньому посланні: «… закликаємо вас, щоб благодаті Божої не приймати марно» (ІІ Кор. 6, 1).

Марно прийняти благодать священства, означає шукати себе, замість Бога, служити собі, замість людям, занедбати завдання Христа, через власні проєкти. Таке священство вже не буде Христовим, а священник, який іде цією дорогою має пережити душпастирське навернення, а інакше занапастить себе і тих хто йому повірені.

Дорогі в Христі! За деякий час о. Володимир відпливе на глибінь щоб закинути сіті, а ми молімо Христа Спасителя, щоб його шлях був завжди у Божих руках. Щоб він був вірним слугою Бога на подобу апостолів, як повчає апостол Павло: «…у великій терпеливості, скорботах, у нуждах, у тіснотах, під ударами, в темницях, у заколотах, у трудах, у неспанні, у постах, у чистоті, у знанні, у довготерпеливості, у лагідності, у Святому Дусі, у щирій любові, у слові правди, в силі Божій, у зброї справедливости в правиці й лівиці, у славі й безчесті, у наклепах і в добрій славі… як сумні, та завжди веселі; як бідні, а багатьох збагачуємо; як ті, що нічого не мають, а все посідаємо». (ІІ Кор. 6, 4-10). Амінь.

Слава Ісусу Христу!