Преображення Христове
6 серпня 2024 року Божого

«Господи, добре нам тут бути»
(Мт.17,4).

Привітання. Всечесні отці, достойні коломияни, гості і запрошені! Вітаю всіх вас сердечно з престольним храмовим празником Преображення Господнього християнським привітом «Слава Ісусу Христу!».

Вступ. Преображення Господнє – це дорога на гору до світла Христового, яке починає перемінювати людину духовно в Господі.

І). Преображення Господа нашого Ісуса Христа. Ми щойно чули слово Євангелія від апостола Матвія про те, що незадовго до смерті Ісус Христос, узявши із собою трьох учнів – Петра, Якова та Івана, піднявся на Таворську гору помолитися. Під час молитви Ісус фізично преобразився і поряд з Ним появились дві людини: Мойсей та Ілля. Мойсей представляв закон, бо через нього Господь дав десять заповідей Божих. Ілля представляв пророків і пророцтва. Вони розмовляли з Ісусом про Його майбутню смерть і воскресіння. Апостоли Петро, Яків та Іван тільки проснулись зі сну і були дуже здивовані славою в якій появився Ісус. Петро не розуміючи до кінця, що бачить, запропонував збудувати три намети для мешкання Ісуса, Іллі та Мойсея.

Слава Божа, яка ясним світлом сяяла через людське тіло і вразила апостолів. Вони бачили хмару як присутність Духа Святого, чули голос Отця, що промовив до них із неба: «Це – Мій улюблений Син: Його слухайте» (Мт.17:5). На іншій горі — Голгофі, Христове тіло, яке сьогодні виявляє себе у славі, буде зневажене, розп’яте. І коли ті самі апостоли побачать Учителя, якого розпинають, вони зрозуміють, що Його страждання є добровільне. Можна примусити страждати людину, але не Бога. Страсті, смерть і воскресіння Христа були добровільними терпіннями Бога в людському тілі задля вічного життя, яке Він хоче дарувати людині.

ІІ). Преображення людини любов’ю до молитви. Це свято нагадує нам про те, що кожен у цьому житті повинен перемінитися з одного образу в кращий. Преображення людської душі може бути незначним, але людина має постійно працювати над собою ділами милосердям.

Господь на горі Тавор показав Божу славу. Людина має відкрити в собі цей образ Божий. Це відбувається повільно, невеликими кроками, які навіть непомітні для людського ока. Людина – це жива істота, а все живе не може стояти на місці. Християнин або піднімається і розвивається, або виснажується і вмирає.

Преображення відбувається в людині за допомогою молитви і через виконання заповідей Господніх. Молитва – це зміна нас самих. Саме так працює життя. Життя змінюється не тому, що змінюються обставини зверху, збоку хтось прийшов і все владнав. Життя змінюється завдяки твоєму серцю. Змінюється твоє серце і воно починає впливати на життя.

Світлої пам’яті Любомир Гузар навчав: «Молитися – це не означає скласти руки й чекати, коли все само собою станеться як слід. Ми поручаємо Богові наше майбутнє, нашу долю, але ми є людьми і тому повинні діяти. Є така англійська приповідка: «Працюй так, ніби все залежить від тебе, а молися так, ніби все залежить від Бога».

Коли людина молиться, але живе, як сама того хоче, то її молитва слабенька, вона преображається дуже помалу й непомітно. Молитва людини, яка живе за заповідями Божими, сильна і тому досить відчутно перемінює людину. Щоб у нас була сильна молитва, яка б перемінює нас, треба жити за заповідями Божими, за заповідями любові Бога і людини.

Молитва багато змінює людину, але не розуміємо. Ці слова звернені до кожного з нас через голос глибоко віруючих людей. Вони не повинні проходити повз нас. Людина не може залишатися байдужою до молитовного життя людей. Людина повинна просто молитися і залишатися християнином, на якій би стадії духовного розвитку вона не знаходилася.

Часто чуємо, що молитва найголовніше в житті. Не всім відкривається глибоке значення цих слів. Початківцям на їхньому вступі у церковне життя складно зрозуміти те, навіщо повторювати ранкове й вечірнє правило, складно впоратися зі втомою на багатогодинних богослужіннях, які «вистоюються» без розуміння того, що відбувається. Чому і для чого ми читаємо одні й ті самі ранкові та вечірні молитви.

По-перше, це молитви, написані святими людьми, тобто тими, хто вже за свого життя зміг здобути благодать Святого Духа вже тут на землі.

По-друге, ніхто не забороняє людині молитися своїми словами, але завжди слід пам’ятати, що в цих молитвах, які зібрані в молитвослові і які пропонує нам Церква, сконцентровано все те, про що людина може попросити Бога, в чому треба покаятися і подякувати за всі Його дари, які Він виливає на нас.

По-третє, молитва може змінити долю людини і змінити долю тих, за кого моляться, молитва може дуже багато.

Тому Церква завжди пам’ятає слова верховного апостола Павла: «…Безперестанно моліться, за все дякуйте Богові» (1Фес. 5:17-18).

Дуже важко стати на шлях безперервної молитви. Молитва – це надія та засіб для життя. Молитва – це дихання, яке не може залишити людину одну. Молитва – це спілкування з Богом, Який не дозволить нам загинути. Тільки не треба нарікати, а щиро бажати зустрітися з Господом і прийняти все те, що Він для нас приготував.

Люди повинні починати молитися з увагою із метою покаяння. Молитву треба читати вдумливо, розважаючи кожне слово, тоді впораємося зі всілякими спокусами під час молитви. Після такої молитви у нас обов’язково виникне почуття покаяння. Тоді стане зрозумілим, що молитися потрібно не тільки за себе і не лише за те, щоб Господь одного тебе привів до Царства Небесного, а й за тих, хто поруч із тобою — за рідних, близьких, друзів. Наслідком такої молитви прийде вміння молитися за ворогів від щирого серця.

Молитва змінює душу людини. Полюбити свого ворога, полюбити людину, яка тебе образила, пробачити її — це найвищий ступінь любові. Господь обов’язково нас тоді почує. Чисте серце й бажання порятунку для інших – це те, що Богові потрібно від нас і те, до чого ми всі покликані .

Людина без молитви до Бога не може жити. Молитва – це насправді повітря, яке допомагає нам подолати терпіння. Молитва – це подяка Богові за те, що Він дає нам можливість жити. Завдяки молитві ми каємося в тому, що за своєю неміччю не можемо повною мірою виконати всі Його заповіді, але при цьому сердечно намагаємося прийняти Бога. Важливо молитися невпинно, коли важко і коли добре, молитися під час богослужіння і вдома, слухаючи уважно кожне слово, сказане Духом Святим через праведників Божих для нас.

Тоді всі ми обов’язково зрозуміємо і відчуємо її силу. Молитва стане для нас не просто набором слів, прохань, подяк та написанням записок на Службу Божу, а живим засобом для досягнення вічних благ у Царстві Небесному. Бог все знає, що вам потрібно. Він є любов. Що нам іще треба? Чого треба молитися? Молитва – це той акт, котрий робить душу доступною до Божої дії. Сонце світить, але поки чорні штори в кімнаті світла немає. Ось що робить молитва. Ось так перемінюється людина.

ІІІ). Преображення українського суспільства. Часто з гіркотою в душі приходиться чути, бачити і знати всіх тих, кому відкрився рот сказати: «А що мені дала та Україна?». Спитаймо таких людей «А що ви дали для України?». Спитайте Стуса, Симоненка, Хвильового чи добровільною була у них дорога? А що вам скаже Підмогильний? Боліло сильно? Таких людей є списано томами. Ви хоч послухайте Шевченкові слова: «Якби ви вчились так, як треба то й мудрість би була своя. І не кидали б фраз на вітер. І ворога би не пустили в підворіття. Без мудрості не встоїться Вона. Без Батьківщини гірше раба».

Ми українці сьогодні благаємо Бога про допомогу. Наша надія і наша точка опори – це Господь. Я наголошую, що моя точка опори сьогодні – це Господь і Його милосердя. Люди вже достатньо нас зрадили. Достатньо! Псальмопівець Давид каже, що треба перестати надіятися на синів людських, бо в них немає правди. Нині Україна чекає на обіцяну достатню допомогу сильних світу цього, а в цей час гине цвіт нації. Люди дадуть чи не дадуть. Зможуть чи не зможуть. Вони не зможуть. Є Той хто зможе. Це Христос і віра в Нього, яка тримає нас сьогодні і робить диво. Треба вибирати Бога у нашому житті.

Не припиняйте всією Україною молитися через те, що немає результатів негайного припинення війни. Бог працює за Своїм розкладом, це вартує того, щоб почекати. У час війни не раз доводиться слухати, чути, що молитва є засобом захисту. Чому Бог не зупиняє війну? Це тема не нова. Вона лунає в псалмах, коли євреї йшли в подорож і вирушали на війну, то мали запевнення, Бог буде перебувати з ними. Людина здебільшого тягнеться до Церкви до віри і тому вона підсвідомо шукає захисту. Природно для людини бажати бути захищеною і мати щось, що буде її оберігати. Це – щира молитва, яка перемінює нас.

Ця грішна земля – поле нашої місії. Ми любимо нашу країну. Люди читайте Євангеліє, бо в Ньому знаходиться спасіння і особливо це робіть в часи потрясіння. Бог дає нам Україну для того, щоб в ній проголошувалося Євангеліє Ісуса Христа. І це змінить ситуацію в якій ми перебуваємо.

Люди не знають своїх гріхів, тому всі добрі. В темній кімнаті не видно нічого. Засвітили сірник, уже стало видніше. Включили ліхтарик ще більше стало видніше. Засвітили прожектор тоді по всіх кутках можна побачили сміття і павутину. По мірі входження до нас Бога освітлюється наше життя. Людина тоді бачить все більше і більше. Справжні святі день і ніч оплакували свої гріхи. Темрява – це відсутність світла. Вона не має суті.

У творчій спадщині Тараса Шевченка знаходимо натхненні слова до майбутніх поколінь, якщо покинуть гріх: «Не журися Україно, панно синьоока! Твоя воля, як той сокіл, літає високо. Турки не спалили, ляхи й татари. Бог поможе – розійдуться і московські хмари».

Висновки. «Господи, добре нам тут бути» (Мт.17,4). Постійно виникають питання, яким було Господнє Преображення Ісуса Христа. Апостол Павло закликає нас преображатися. Преображення – це та мета, до якої ми прямуємо. Наша мета – бути преображеним від гріха, від смерті, від усього нечистого і злого, від усього поганого, тобто перемінитися в істинних дітей Божих і бути назавжди з Богом.

Бажаю всім Божої допомоги, щоб наше життя було сповнене постійної доброї переміни в молитві. Тоді Боже благословення буде з нами в цьому земному житті і буде зміцнювати нас у всіх труднощах. А коли Бог покличе нас у вічність, тоді приєднає нас до святих на небі, які єдиними серцем й устами прославляють Бога.

Нехай Пресвята Богородиця Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя» молитвою і ділами милосердя допоможи перемінитися нам.

Господи, через заступництво блаженного Миколая Чарнецького допоможи бачити славу обличчя Твого у мирній Україні та всьому народу перемінитися.

Василь Івасюк
Правлячий Архиєрей
Коломийської єпархії УГКЦ