Слово владики Василія на Митрополичому Синоді в Івано-Франківську

Бо коли я проповідую Євангелію, нема мені від того слави,

бо це мій обов’язок; і горе мені, коли б я не проповідував Євангелії”

(1 Кр 9, 16)

 

Привітання. Сердечно вітаю Високопреосвященного митрополита Володимира – Архиєпископа Івано-Франківського, Преосвященного владику Йосафата – правлячого архиєрея Чернівецької єпархії, всесвітліших та всечесніших отців, членів митрополичого Синоду, ректорат духовної семінарії і братів семінаристів та всіх присутніх стародавнім християнським привітом Христос посеред нас!” І є, і буде!”.

Вступ. Синод УГКЦ – це найвища колегіальна церковна установа для вирішення важливих справ під головуванням Глави Церкви – Блаженнішого Святослава Шевчука. Завдання синоду єпископів Івано-Франківської митрополії є прийняти таку модель, щоби рішення Патріаршого Синоду втілити в життя кожної парафії, а також вирішувати відповідні питання партикулярного значення. Патріарший Синод цього року був присвячений катехизації, а за рішення ВРЦ (Всеукраїнської ради Церков) цей рік присвячений Божому Слову. І якраз тому просимо наших студентів разом з нами благати Пресвяту Богородицю і світла від Святого Духа, щоб успішно виконати наше завдання з метою розвитку парафій та спасіння людських душ.

І). Боже Слово, Біблія чи Святе Писання. Цей рік в Україні присвячений Божому Слову. Біблія – це Слово Боже, записане людською мовою і натхненне Святим Духом. Апостол Тимотей каже: Все Писання – натхненне Богом і корисне, щоб навчати, докоряти, направляти, виховувати у справедливості, щоб Божий чоловік був досконалий, до всякого доброго діла готовий” (ІІ Тим.3.16-17). І тому нинішнє Євангеліє каже: Просіть, і вам дасться (…), бо хто просить, одержує” (Лк.11.9,10), щоб зрозуміти глибину Слова Божого і значення катехизації у духовному житті.

1.1). Мета Божого Слова. Боже Слово не має за ціль вчити нас як заробляти гроші, як виконувати нашу професію, як здобувати матеріальні добра чи робити наукові відкриття. Боже Слово вчить нас як жити у цьому світі і спасатися від гріха, та цим приготувати себе до у часті у небесному Царстві. Людина, котра слухає і живе за Божим Словом, вона вже перебуває у Божому Царстві, знаходячись ще на землі.

1.2). Слухати Слово Боже. Навчитися слухати і сприймати Боже Слово – це перший крок у духовному житті для тих, хто хоче спасти свою душу. Від слухання народжується наша віра. Людина, котра вміє слухати – стає відкритою до думки іншого, а хто закриває свої вуха перед голосом іншого, той закривається сам в собі.

1.3). Досвід. Досвід буває особистий та чужий і вони можуть суперечити один одному. Тому досвід молодої людини не завжди йде в гармонії із досвідом старшої. Він допомагає нам в житті, хоча роки не завжди відповідають пережитій практиці і ніхто не може заперечити, що в основному досвідчена людина користується авторитетом.

ІІ). Катехизація. Метою катехизації є навчати й виховувати у вірі християнина та провадити його до сопричастя з Ісусом Христом та церковною спільнотою. Апостоли, втікаючи з Єрусалиму до Емаус після розп’яття Спасителя, розмовляли і сперечалися між собою про те, що сталося. Ісус наближається до них і супроводжує їх та пояснює Писання (пор. Лк. 24, 13-35).

Сучасна людина також потребує супроводу дорогою віри протягом усього життя. Церква здійснює цей супровід через катехизацію. Особливу увагу слід присвятити катехитам і тим, кого катехизуємо. У своїх рішеннях єпископи Української Греко-Католицької Церкви пропонують правильно відчитувати знаки часу, тобто здійснювати важливу місію катехитичного служіння новими способами проголошення Божого Слова та передавання віри. Після тривалої праці і молитви Синодальні отці присвятили послання Божому Слову та катехизації. Адже катехизація – це постійний і безперервний супровід у вірі всіх людей Христової Церкви: дітей, молоді, дорослих – протягом усього життя. Церква має допомогти духовенству та  катехитам розпізнати і відповідно підготуватися до нових викликів часу.

Ціль катехизації – краще пізнати Особу Ісуса Христа. Пресвята Богородиця – це Мати й учениця Ісуса, яка перша почула Його Слово і повірила в Нього, прийняла Його повчання. Марія показала світові, як бути учнями Ісуса і вести до Нього інших, щоб завдяки свідченню віри нашого духовенства люди сьогодні сказали Хочемо бачити Ісуса” (Ів. 12.21), пізнавати і прийняти Його та жити з Ним в єдності.

ІІІ). Завдання студентів – допомогти людям “бачити Ісуса” (Ів. 12.21). Студенти – це ті люди, котрі вчаться та вміють слухати Боже Слово, Його виконувати, вірувати, навіть, якщо це Слово не зрозуміле до кінця. Ваші рідні батьки допомогли вам знайти покликання, щоб навчатися у семінарії і завжди хвилюються за вас, а ректорат часто надмірно турбується про своїх студентів. Тому наша турбота про майбутнє українського народу повинна розпочинатися з турботи про сьогодення. Виховувати студентів, але забувати виховання самих себе – це дуже велика помилка. Майбутніх священиків хочемо бачити чесними, відповідальними, цілеспрямованими, а на себе просто махаємо рукою, мовляв, які ми вже є такі і залишимося. Лише з турботою про сьогодні, з ретельним, як під мікроскопом, поглядом на питання нинішнього дня, ми зможемо будувати майбутнє. Вимоглива праця над собою допоможе правильно працювати зі студентами. В дусі катехизації і року Божого Слова скажу, що ми не тільки виховуємо студентів, але й студенти виховують нас. За таким принципом слід будувати майбутнє обличчя нашої Церкви. І в цьому нам повинно допомогти вміння налаштувати своє серце слухати Слово Боже з метою формування духовного світу людини.

Семінарист, тобто завтрашній священник, повинен вміти чути Бога, налаштовуючи своє серце на слухання Слова Божого. Семінаристи і молоді священики — це унікальні люди, обдаровані, працьовиті, які люблять Бога, парафіян і своїми чималими зусиллями, євангельськими проповідями, шкільними уроками, бесідами та дискусіями, мають бажання займатися дітьми, спілкуватися з молоддю, щоб зреформувати парафіяльну спільноту. І тому маємо дуже важливе прохання до багатолітньо шанованих і вислужених душпастирів, щоб не загасити духа служіння у молодих та ініціативних священиків. Апостол Павло посилено прохає досвідчених священиків: поважайте тих, які серед вас працюють (…) і за все дякуйте та Духа не гасіте, пророцтва не легковажте” (Сол.5.13,19-20).

Висновки. Бо коли я проповідую Євангелію, нема мені від того слави, бо це мій обов’язок; і горе мені, коли б я не проповідував Євангелії” (1 Кр. 9. 16). Бажаю отцям синоду єпископів Івано-Франківської митрополії щедрого Божого благословення прийняти добрі рішення для добра Церкви й українського народу. Рівночасно прошу молодих священиків цінувати і шанувати старших.

Нехай Пресвята Богородиця, Мати Божа Неустанної Помочі, допоможе нашому духовенству через Євангелізацію віднайти віру.

Святий Дух нехай дасть світло закріпити віру у житті християнина через катехизацію.

Господи, допоможи священикам зрозуміло проповідувати Слово Боже, а праця катехитів, щоб відкривала віруючим людям дорогу спасіння.

Благословення Господнє на вас!

 

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської Єпархії

 

30 жовтня 2018 року Божого

м.Івано-Франківськ


Послання і проповіді