У Коломиї вшанували 157 річницю перепоховання Тараса Шевченка

“Квітує травень.

Сипле дні за днями,

Дощами сіє. Ось і двадцять два.

Сто п`ятдесят і сім вже літ за нами. Відлунюють.

А пам`ять все жива…”

(Л.Сидорович)

День 22 травня в Україні особливий, в кожному місті українські громади вшановують річницю історичної події. В цей день 157 років тому на Чернечій горі під Каневом відбулося перепоховання Тараса Шевченка, труну якого було привезено з Петербурга. У своєму заповіті Великий Кобзар бажав бути похованим на рідній землі, тому з першої ж можливості друзі виконали його останню волю.

Вже котру річницю коломияни згадують останній шлях перепоховання поета, вшановуючи його молитвою та покладанням квітів до підніжжя пам’ятника. Поминальну панахиду відслужив правлячий архиєрей Коломийської єпархії УГКЦ кир Василій (Івасюк) та Преосвященний владика Коломийський і Косівський УПЦ КП Юліан Гатала.

У своєму слові владика Василій закцентував на образі рідної України в творах Шевченка, про яку писав з болем і любов‘ю.

“Кобзар перемінив думку народів про нашу Україну і доказав, що це край здатний до високих почувань і думок та має душу й серце приступне для всього високого і прекрасного. Шевченко відчуває відповідальність за те, що діється на його землі, і своє призначення вбачає у тому, щоб змінити життя людей. Він не мовчить – говорить, просить, картає, будить. Власне, у цьому поет розуміє свою місію, бо справжньому пророкові несила спокійно споглядати на спотворені взаємини між людьми”, – сказав владика. До присутніх також звернувся голова коломийської “Просвіти” Василь Глаголюк, який подякував усім, хто прийшов пошанувати велич Тараса Шевченка.

По завершенню для присутніх хор “Просвіта” виконав кілька творів поета.

Джерело: прес-служба єпархії


Новини єпархії