«Віра найбільше скріплює сили душі».

(Степан Бандера).

Вступ. Перегорнемо ще раз у пам’яті деякі сторінки життєпису і боротьби лицаря української ідеї Степана Бандери. Народився він 1 січня 1909 р. у с. Старому Угринові на Івано-Франківщині в сім’ї греко-католицького священника.

І). «Віра найбільше скріплює сили душі» – так казав Степан Бандера. І цю віру бачимо в його житті, яку він передав цілим поколінням. Запитаймо себе: «Ким усе-таки був Степан Бандера?». Він був видатною людиною, з фанатичною вірою у справу, за яку віддав своє життя. Він — герой України.

Степан Бандера — видатна постать XX сторіччя, ім’я якого увійшло до історії українського народу невмирущим і світлим символом у боротьбі за українську державу. Славне ім’я Бандери, організатора та керівника визвольної боротьби проти всіх поневолювачів України, добре відоме й поза межами нашої держави. Молодий Степан Бандера шукав свій шлях та своє місце в житті нації. І коли у 1941 році із Львова відступили радянські війська, а німецькі ще не прийшли, він 30 червня 1941 року проголосив Акт відновлення Української державності. Степан Бандера при цьому сказав такі слова: «Ні на що не здадуться навіть найкращі нагоди й готовність допомогти, якщо сама нація не виборює й не кує своєї долі власною боротьбою». І коли прийшли німці, тоді вони на весь період війни посадили його до концтабору, щоб тільки відкликав Акт відновлення Української державності, тобто відмовитися від Божого дару для свого народу. Це була головна причина його ув’язнення та провина перед Радянським Союзом і німецькою державою.

ІІ). «За Україну! За волю! За народ!». Степан Бандера поклав життя на вівтар Вітчизни. Неможливо збудувати державу, не знаючи минулого, не шануючи того, хто з любов’ю за тебе віддав своє життя. Саме таким був Степан Бандера — герой ХХ століття, людина легенда. Навіть мертвий Степан Бандера є грізним ворогом для недругів України. Його дух — незнищенний, він буде вічно кликати до боротьби український народ за дійсне визволення.

Минає час! Один за одним відійшли у могилу свідки визвольної боротьби за незалежність. Вони забрали зі собою не одну таємницю, хоча багато залишили у своїх спогадах. Нинішні люди забувають істотне й правдиве, бо їхню увагу приковують до себе нові події. Вони схильні давати оцінку подіям та їхнім наслідкам не по тому значенні, що було у період боротьби, а відповідно до потреб і замовлення сьогодення.

ІІІ). Життя людини — це постійна боротьба з молитвою на устах. Запитаєте: «З якою метою це треба робити». Степан Бандера відповідає: «Мета життя людини — це наближення до Бога!». Наблизитися до Бога може тільки вільна людина і вільний народ, бо свідомо вибирає свою дорогу до щастя. Євангеліє від Матея розповідає нам про дві дороги – широку і вузьку. Йти широкою дорогою – це котитися вниз і впасти просто в кайдани тиранів та неволю диявола. Натомість, вузька дорога є стрімкою і завжди веде на гору Тавор, де преобразився Ісус Христос. Йдучи дорогою боротьби, Степан Бандера добре це розумів і тому допоміг зорієнтуватися цілим поколінням Української нації на полі битви між Добром і Злом та перемінити власне буття.

Самостійну державу може здобути собі український народ тільки власною боротьбою і трудом. «Здобудемо Українську державу або загинемо у боротьбі за неї». З цим гаслом на устах дня 15 жовтня 1959 р. Степан Андрійович Бандера був убитий працівником КДБ Богданом Сташинським. Поховали лицаря української ідеї у Мюнхені. Запитайте нині себе: «Де знаходяться могили гетьмана Калнишевського, Коновальця, Шухевича та багатьох інших славних синів України?». Метастази атеїзму слабнуть, але продовжують отруювати життя нашого народу.

Висновки. «Віра найбільше скріплює сили душі» – Степана Бандери. Помолимось! Нехай рідне небо дасть силу для життя й воскресіння народу. Помолимось! Хай на рідній землі під небесною ласкою повіки буде Україна!

Помолимось! За синів і дочок українських безвинно убитих і замучених, мучеників за волю й гідність людську, за складені великі народні жертви на дорогах боротьби та в години великого смутку, за дітей і батьків вбитих голодоморами.

Україно, Мати Героїв, зійди до серця нашої молоді на Батьківщині і поза її межами, принеси їм шум карпатських лісів, радісний гомін дзвонів святої Софії та віднови любов до рідної Землі, якою колись ходили Шевченко і Бандера.

Благословення Господнє на вас!

Амінь.

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії

1 січня 2020 року Божого

м. Коломия