Проповідь владики Василія Івасюка з нагоди дияконського рукоположення для піддиякона Дмитра Щербатого

«Вернися додому й розкажи все те,

що Бог зробив тобі» (Лк.8:39)

 

Вступ. Євангеліє від Луки ставить наголос на вченні Ісуса (Лк.8:4–18), а потім на практичному його виконанні (Лк.8:22–56). Христос спочатку розмовляє з хворими, а потім їх оздоровляє чи визволяє з полону диявола.

І). «Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать» (Мт.5:8). У Гадаринський край разом з Ісусом до Десятимістя, на територію союзу десяти міст, прибули учні, а навпроти знаходилася Галилея. На цій землі Ісус зустрів чоловіка біснуватого, котрий проживав у гробах і близько паслися свині. Чоловіка опутало багато бісів і він не мав одягу на собі. Історія ця має початок у книзі Буття, коли хитрі і лукаві злі духи під виглядом змій приповзають до оголених людей. Вони людей роблять брехливими та подібними до змія бунтівника. Гріх кинув змія до пекла, де немає життя, а людину опутану гріхами поміщує мешкати у гробах між померлими, тобто поселяє у просторі смерті.

Розповідь змія людині описує дуже гарну перспективу у житті, кидає у гординю і Бога робить ворогом. Диявол довго приготовляв жінку і чоловіка у Раю своїми улесливими розмовами до гріховного бунту. Вони присвятили цим розмовам великий проміжок свого життя і вже не хотіли зупинятися. Люди стали розглядати подароване їм Боже добро як зло (пор.Лк. 8:29), а диявольський бунт стали розуміти, як свободу і демократію.

Бог хоче врятувати людину, починаючи розмовляти з нею, а вона повинна слухати Його голосу. Натомість, диявол підступними обіцянками привертає увагу людини до себе (пор.Бут. 3:1–7) і старається не випускати її зі своєї пастки. Злі духи знищують всі шляхи повернення до Бога, заганяючи невільника на місце де немає джерел живої води – покаяння і роздягає свою жертву до гола. Прикладом є блудний син. Злий дух намагається приховати своє власне ім’я під загальним, називаючи себе Легіоном. Він подає назву великої групи, але весь цей легіон є переможений однією особою — Ісусом Христом. Біси намагаються не потрапити у місце мертвих, бо вони вважають себе живими. Згідно їхнього плану це люди (ви) мають померти у темряві кромішній, а не дияволи.

1.1). Ісус оздоровляє біснуватого, повертаючи йому одяг покаяння і прощення та благодаті. Євангелист Лука вказує, що свиней пасли пастухи. Однак, біси просять увійти у стадо безрогів, бо на пастухів вони претендувати не можуть. Ісус наказує їм вийти із людини й увійти до найбільш нечистих тварин – свиней (пор.Лев. 11:7), бо це їхній вибір, котрий веде до безодні.

Господь створив людину із земного пороху і вдихнув в неї життя. З одного боку порох був неживий, але Господь створив з нього живу людину, здатною розуміти все і приймати участь у творчому процесі самого Бога. З іншої сторони — людина, котра відкрила дорогу бісам у своє серце через гріх втрачає розум і приходить у середовище непридатне для її життя, тобто місце загибелі. Втікати і ховатися від Ісуса – це не розумно тому, що все є створене Богом (пор.Кол 1:16). Наближення Ісуса очищує людину від нечистот (свиней), яких люди мали собі за їжу.

Людська цікавість завжди бажає подивитися і вивчити невідоме. В едемському саду, жінка керована пристрастю пізнання з’їла заборонений плід і подала його чоловікові. Очі в процесі оглядання дерева з плодами добра і зла відіграли важливу роль (пор.Бут. 3:6), бо допомогли людям визначитися. З’ївши заборонений плід, Господь намагається рятувати людину і вимагає від неї Його слухати (пор.Втор 6:4–6). Він відкриває їй таємниці утворення світу і пізнання Себе. Слухання Слова Божого допомагає вірити і бачити в особі Ісусі Христа Сина Божого. Віра також приходить від слухання (пор.Рм. 10:17) й очищає серце людини. «Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать» (Мт.5:8).

Гадаринські мешканці стали наочними свідками і побачили біснуватого спасенним: одягнутим і при розумі. Місцеві люди ще не можуть зрозуміти хто є такий Ісус і задля чого Він до них прийшов; їм жаль втрачених свиней, тобто їхнього бізнесу. Справу спасіння цих людей пізніше продовжать апостоли, бо вони ще не готові прийняти Євангеліє. Тому Ісус повертається назад у Галилею.

Оздоровлений відчув Божу благодать і він вже не хоче повертатися до попереднього грішного стану. Спаситель залишає оздоровленого на батьківщині бути апостолом і благовістувати усім жителям міста Добру Новину. Подібне завдання має нововисвячений диякон Дмитро Щербатий.

ІІ). Диякон благовістує Слово Боже і служить людям. Сьогодні 14 листопада піддиякона і студента Івано-Франківської Духовної семінарії Дмитра Щербатого поставляємо у дияконство в храмі с.Гаврилівка. Найкращим прикладом дияконії є Христос про якого євангелист Матей пише так: «Син Чоловічий прийшов не для того, щоб йому служили, але послужити [дияконія] й дати життя своє за викуп багатьох!» (Мт. 20:28). Наслідуючи Христа, апостоли дали зразок того, як потрібно розподіляти служіння в церкві, відрізняючи їх за призначенням та відповідно духовних дарів. Їх позиція була точною: «Не личить нам лишити слово Боже і при столах служити.(…). Самі ж ми будемо пильно перебувати у молитві й служінні слова» (Дії 6:2,4).

Апостол Тимотей описує, що диякони повинні бути: «поважні, не двоязичні, вина багато, щоб не вживали, не були віддані брудному зискові; щоб тайну віри берегли в чистім сумлінні. Але й таких спочатку слід поставити на пробу, а потім нехай служать, якщо будуть бездоганні. (…), бо ті, що виконують гаразд свої обов’язки, здобувають собі почесний ступінь і велику сміливість у вірі в Христа Ісуса» (І Тм. 3:8-10; 13).

«Усе, що тільки чините, робіть від душі, як для Господа, а не як для людей, знаючи, що приймете від Господа нагороду – спадщину (Кол. 3:23-24). Диякони – це вибрані з посеред людей, котрі мають свої турботи, проблеми та негаразди, а від апостолів отримали взірець служіння людям у соціальних потребах. Це означає, що головна суть дияконського служіння полягає у практичній допомозі. В цьому основна ідея обрання на дияконське служіння. Бути «при столі» і служити людям – це покликання диякона.

Основна ідея покликання на дияконське служіння – це бути «при столі» і часто залишатися в тіні не поміченим. Дияконський дух служіння у Новому Завіті означає, коли більший має прислуговувати іншим. Апостол Павло пише, що він іде до Єрусалиму послужити святим. Тому неабиякої ваги набуває служіння дияконії, котра демонструє бажання стати людиною-слугою для інших. Ось це головна мотивація для обрання на служіння.

Господь вибрав вас на служіння людям в Його імені, а тому ваша служба має бути свята, віддана і ревна. Отримавши покликання служити дияконом для свого народу і Церкви, маєте вистояти чесно у правді до кінця. Подібно, як це зробили провідники переслідуваної Церкви та нашого народу, вистояли за віру та український народ. Особливим знаменням Переслідуваної Церкви в часи Радянського Союзу було покликання до священства. Сьогодні у демократичний час маєте виклики не менші, бо диявол б’є по священству і по віруючих людях новими телефонами, інтернетом, боротьбою за владу, дорогими машинами, гендерною ідеологією, розводами священичих сімей, пандеміями, грошолюбством, і т.д. Дійсно, гроші є найбільш ефективною зброєю в руках диявола і рівночасно сучасними демонськими електронними кайданами. Віра в Бога і милосердя Христове звільняють людей від новітніх наручників злого духа. Пам’ятайте, що кожна дорога починається з першого кроку і грішна так само, а ваше служіння вимагає особливої посвяти у часи теперішнього новітнього переслідування Церкви.

Приклад. Одного разу молодий священик запитав досвідченого літами і досвідом служіння старшого монаха: «Скажіть преподобний отче, що в житті найстрашніше? Чого ви боїтесь, напевно смерті?». «Ні, сину! Мені смерть не страшна. Диявола я не боюсь, бо ми собі так його уявляємо. І пекло мені не страшне. Пандемії COVID – 19 також не боюся. Знаєш, що найстрашніше, – продовжив чернець, – це побачити Спасителя, котрий відвертає від тебе свої люблячі очі, сповнені ніжності і благодаті. І тоді Він до тебе скаже: «Відійди від мене, я не знаю тебе».

Висновки. Брате Дмитре, Господь посилає тебе до твого народу, щоб ти став апостолом і розказав людям «все те, що Бог зробив тобі» (Лк.8:39). Святе Письмо називає нашого диякона повного Святого Духа «та мудрости» (Дії. 6:3). Хочемо подякувати батькові нововисвяченого, бо мама нині дивиться на тебе Дмитрику вже з неба і радіє за тебе. Нехай з твоїх уст звучать слова подяки: «Чим Господеві я віддячу за всі його добродійства для мене? Я підніму чашу спасіння і прикличу ім’я Господнє» (Пс.116:12-13). Слід диякону знати, що жити за совістю – це ключ до боротьби зі злом і щасливого майбутнього перетворення України.

Мати Божа Неустанної Помочі, через заступництво Коломийської ікони «Це мати твоя» скеровуй всі грішні потоки від людини у прірву пекельну.

Господь рятуй кожного священника на дорозі служіння від спокус диявола і дай йому силу терпеливою молитвою перемогти зло.

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії

 15 листопада 2020 року Божого

с. Гаврилівка


Послання і проповіді