Проповідь владики Василія Івасюка в 26 неділю після Зіслання Святого Духа

«Багатіти в Бога» (Лк. 12:21).

 

Вступ. «Багатіти в Бога» – це ключ до розуміння життя! У свідомості багатьох людей багатство – це володіння власністю і матеріальними благами, розміри яких значно перевищують життєво необхідні потреби людини.

І). Святе Письмо про багатство як дар Божий і благословення. Старий Завіт часто представляє багатство як благословення, зіслане Богом на праведну людину. Старозавітні патріархи були досить заможними людьми. Авраам був «вельми багатий на скотину, на срібло й на золото» (Бт. 13:2). Бог обіцяє йому чудовий край та численне потомство, коли залишить батьківську землю. Отримавши численні духовні і матеріальні блага, він починає йти за Господом.

Яків, родоначальник дванадцятьох поколінь Ізраїля, відомий своєю хитрістю і багатством. Він застосовує хитрість за допомогою мами і здобуває первородство від свого брата Ісава, а згодом дістає вигоду при розподілі майна свого тестя Лавана. Якова вибрав і благословив Бог. «І збагатився чоловік (…), й була в нього сила овець і слугині й слуги, верблюди й осли» (Бт. 30:43).

Про царя Соломона сказано, що «багатством та мудрістю був найбільшим з усіх царів землі» (І Цар. 10:23). Ще одним подібним прикладом був юдейський цар Йосафат: «він (…) шукав Бога батька свого й чинив за його заповідями. (…) Господь зміцнив царство в його руці, і юдеї давали Йосафатові дари, так що у нього було багато добра й слави» (ІІ Хр. 17:3-6).

Навіть з цих небагатьох прикладів легко зауважити дві речі: по-перше, саме Господь збагачує своїх вибраних, і, по-друге, багатство вибраних служить вищій меті – спасінню людей. Нікого Господь не збагачує тільки «для себе», але багатство має служити ближньому і допомогти йому спасти душу.

ІІ). Мудрість – це найбільше багатство, яке звільняє ближнього від приниження просити милостиню. Слід відзначити неоднакове ставлення друзів до багатого і до бідного: «Спотикнеться багатий – усі біжать на допомогу (…); а спотикнеться бідний, то йому ще й докоряють (…). Заговорить багатий – усі замовкають, і мову його аж під хмари підносять; а бідний промовить – спитають: «Хто це?» – і коли спотикнеться, то його й з ніг зіб’ють. Добре, коли багатство без гріха» (Сир. 13:22-24).

Особливою перешкодою на шляху до добробуту є лінивство, бо поле ледачого заростає кропивою і «будяками зверху вкрилось, камінна огорожа його розвалилась! (…). «Ще трохи сну, трохи дрімання; трохи згорнути руки, щоб спочити, – і твої злидні прийдуть наскоком» (Прип. 24:30-34).

Одна з найбільших небезпек до Царства Божого знаходиться у посіданні багатства, а найбільшим багатством людини є мудрість: «Бо мудрість ліпша понад перли; ніщо дорогоцінне не зрівняється з нею» (Прип. 8:11). Хто знайшов мудрість, того можна назвати щасливим: «Щасливий чоловік, що знайшов мудрість (…), бо її придбання ліпше від придбання срібла, і понад золото» (Прип. 3:13-18). Вона гарантує повноцінне та благословенне життя: «Ліпша мудрість, ніж спадщина: вона корисна тим, що бачать сонце. Під захистом мудрости, як під захистом грошей; а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має» (Проп. 7:11-12).

ІІІ). Багач у своєму серці вірить в силу багатства. Нинішнє Євангеліє від Луки наводить унікальну притчу про нерозумного багача. Він нагромаджує багатства успішним господарюванням, вважаючи це за власний успіх, а не за Боже благословення. «В одного багача земля вродила гарно. І почав він міркувати, кажучи сам до себе: Що мені робити? Не маю де звезти врожай мій! І каже: Ось що я зроблю: розберу мої стодоли, більші побудую і зберу туди все збіжжя і ввесь мій достаток та й скажу душі своїй: Душе моя! Маєш добра багато в запасі на багато років! Спочивай собі, їж, пий і веселися! А Бог сказав до нього: Безумний! Цієї ж ночі душу твою заберуть у тебе, а те, що ти зібрав, кому воно буде? Отак воно з тим, хто збирає для себе, замість щоб багатіти в Бога» (Лк. 12:16-21).

Євангелист Лука на кінець притчі закликає багатіти в Бога. Це означає не привласнювати те, що не належить нам, адже саме Господь дає численні блага, в тому числі й добрий урожай. Безумовно, багач вкладає у свій бізнес велику працю. Однак, гординя не дозволяє бачити Божого плану у його житті і тому він вважає свій успіх, як особистий. Поведінка багатого піддається спокусі багатства та заслуговує на осудження.

Людина просить в Бога мудрості, а отримує від Нього ще й багатство і славу. Власне таким має бути бажання людини отримати багатства – через мудрість, а не навпаки. Досить людині переставити їх місцями, тобто розпочати із здобуття багатства, і дуже часто все нівелюється. Людина в кінцевому результаті не отримує нічого, бо сходить на манівці. Мудрець говорить про спокуси та небезпеки мати багатства і не прив’язатися серцем до них. Це справжнє чудо, яке актуальне і в наш час.

Мудре ставлення до багатства є тоді, коли молитвою просимо Бога достатньо хліба, добре розуміючи, що і надмір, і недостача є певними обмеженнями людського життя. Маючи багато, ми часто думаємо, що нам уже не потрібно нічого, і таким чином відкидаємо Бога. Бідність у свою чергу, провокує бажання швидко збагатитися, не гребуючи навіть злочинними засобами. В кінцевому результаті, проаналізувавши свої труди задля збагачення, приходимо до висновку: «геть усе – марнота й гонитва за вітром, і ніякої з того користи під сонцем». (Проп. 2:4-11).

Господня рука по-справжньому збагачує людей через цілковиту довіру Богові свого життя. Святе Письмо дає зрозумілу відповідь, як правильно користуватися матеріальними благами, а саме: не бути занадто прив’язаними до них своїм серцем, розцінювати багатство як спосіб послужити ближнім, покладатися на Господа у всіх своїх справах, не розцінювати гроші та багатство як останню надію й опору в житті і результат перевершить усі наші сподівання.

Глибше роздумавши над темою багатства починаємо усвідомлювати, що марнотою є не лише багатство і праця, але навіть мудрість і знання. Чому? Людські старання є нерозумними і марнотою без Бога. Здається, остаточна відповідь міститься у книзі Проповідника: «Бога бійся і заповідей його пильнуй, бо в цьому вся людина. Усі бо діла Бог приведе на суд: усе, що тайне, чи воно добре, чи лихе» (Проп. 12:13-14).

Можливості багатства справді обмежені, бо не все можна купити за гроші. За гроші не купиш любові, здоров’я фізичне та психічне, яке є безцінним. «Бідний, а здоровий і сильний – це краще, ніж багатий, а з ранами на своєму тілі. Здоров’я й сила ліпші від усякого золота, а сильне тіло – від надмірного багатства» (Сир. 30:14-16). Неможливо також відкупитися від смерті: «Таж ніхто не може викупити себе самого, не може дати Богові ціну за себе. Занадто дорогий бо його душі викуп, і вистачити він ніколи не може так, щоб він жив повіки й не бачив могили ніколи» (Пс. 49:8-10).

Однією з найбільших небезпек знаходиться у посіданні надмірного багатства і зловживання владою чи службовим становищем. Ця спокуса не оминає навіть добрих людей. У другій Книзі Самуїла описано гріх перелюбу царя Давида з Вирсавією, до якого Давид додає ще й замовне вбивство Урії – її чоловіка. Все це стається тоді, коли Давид перебуває у зеніті своєї слави і на вершині влади. Пророк Натан приходить до царя і розповідає притчу про багатого і бідного таким чином, що Давид визнає свій гріх і оголошує вирок самому собі. Давид кається і пише покаянний 50-й псалом, а Господь у своєму милосерді йому прощає.

Висновки. «Багатіти в Бога» (Лк. 12:21). Шановні представники новообраної влади! Церква – це не виставка хороших і святих людей. Церква – це лікарня для поранених сердець і поламаних доль, де сам Господь відновлює і зцілює людей щирих серцем. Віриш, що виходу немає, тому і не знайдеш його. Віриш, що вихід є, тому обов’язково його побачиш. Ти чекаєш біди, то вона вже в дорозі до тебе. Ти боїшся захворіти – обов’язково захворієш. Віриш в успіх – обов’язково його здобудеш. Ти чекаєш щастя – воно вже на шляху до тебе. Віра людини створює нашу реальність.

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, допоможи нашій новообраній владі приймати правильні рішення на складні проблеми. Молитва очищає не тільки душу, але й проганяє великі небезпеки.

Молимося до Господа, щоб ваші серця не стали черствими у світі. Пам’ятайте, що та людина, яка має добре серце, тоді часто у житті терпить. Пліток й очорнень не слухайте, милосердя не забувайте. Зла не тримайте на нікого в собі і навчіться прощати навіть тоді, коли вас розпинають. Амінь.

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії

 06 грудня 2020 року Божого

с. Білозорино


Послання і проповіді