«Нагледіть собі, отже, з-поміж вас, брати, (…)

мужів доброї слави, повних Духа та мудрости,

а ми їх поставимо для цієї [дияконської] служби»

(Дії. 6:3).

Вступ. Слава Ісусу Христу! Сьогодні 24 жовтня у храмі Царя Христа п’ятьох студентів піддиконів Василіянського чину святого Йосафата з вічними обітами Даниїла Олексія Галяса, Микиту Віталія Овчара, Партенія Івана Гриника, Кароля Романа Семковича і Пахомія Юрія Левчуна, поставляємо у дияконство в храмі «Царя Христа» УГКЦ в Івано-Франківську.

І). Дияконія – це служіння підготовки християн до зустрічі вічності. Найкращим прикладом дияконії є Христос про якого євангелист Матей пише так: «Син Чоловічий прийшов не для того, щоб йому служили, але послужити [дияконія] й дати життя своє за викуп багатьох!» (Мт. 20:28). Наслідуючи Христа, апостоли дали зразок того, як потрібно розподіляти служіння в церкві, відрізняючи їх за призначенням та відповідно духовних дарів. Їх позиція була точною: «Не личить нам лишити слово Боже і при столах служити.(…). Самі ж ми будемо пильно перебувати у молитві й служінні слова» (Дії 6:2,4).

Апостол Тимотей описує, що диякони повинні бути «поважні, не двоязичні, вина багато, щоб не вживали, не були віддані брудному зискові; щоб тайну віри берегли в чистім сумлінні. Але й таких спочатку слід поставити на пробу, а потім нехай служать, якщо будуть бездоганні. (…), бо ті, що виконують гаразд свої обов’язки, здобувають собі почесний ступінь і велику сміливість у вірі в Христа Ісуса» (І Тм. 3:8-10; 13).

Диякони – це вибрані з посеред людей, котрі мають свої турботи, проблеми та негаразди, а від апостолів отримали взірець служіння людям у соціальних потребах. Це означає, що головна суть дияконського служіння полягає у практичній допомозі. В цьому основна ідея обрання на дияконське служіння. Бути «при столі» і служити людям – це покликання диякона. Таке покликання вимагає неабиякої духовної зрілості з боку кандидата. «Жнива великі, та робітників мало. Просіть, отже, Господаря жнив, щоб вислав робітників на свої жнива» (Мт.9:37-38).

ІІ). «Усе, що тільки чините, робіть від душі, як для Господа, а не як для людей, знаючи, що приймете від Господа нагороду – спадщину (Кол. 3:23-24). Основна ідея покликання на дияконське служіння – це бути «при столі» і часто залишатися в тіні не поміченим. Дияконський дух служіння у Новому Завіті означає, коли більший має прислуговувати іншим. Апостол Павло пише, що він іде до Єрусалиму послужити святим. Тому неабиякої ваги набуває служіння дияконії, котра демонструє бажання стати людиною-слугою для інших. Ось це головна мотивація для обрання на служіння.

Господь вибрав вас на служіння людям в Його імені, а тому ваша служба має бути свята, віддана і ревна. Отримавши покликання служити дияконом для свого народу і Церкви, маєте вистояти чесно у правді до кінця. Подібно, як це зробили провідники переслідуваної Церкви та нашого народу, вистояли за віру та український народ. Особливим знаменням Переслідуваної Церкви в часи Радянського Союзу було покликання до священства. Сьогодні у демократичний час маєте виклики не менші, бо диявол б’є по священству і по віруючих людях новими телефонами, інтернетом, боротьбою за владу, дорогими машинами, гендерною ідеологією, розводами священичих сімей, пандеміями, грошолюбством, і т.д. Дійсно, гроші є найбільш ефективною зброєю в руках диявола і рівночасно сучасними демонськими електронними кайданами. Віра в Бога і милосердя Христове звільняють людей від новітніх наручників злого духа. Пам’ятайте, що кожна дорога починається з першого кроку і грішна так само, а ваше служіння вимагає особливої посвяти у часи теперішнього новітнього переслідування Церкви.

ІІІ). «Служіте Господеві Христові!» (Кол. 3:24). Диякон зобов’язаний бездоганно служити Матері-Церкві, любити красоту храму і першим запалювати світильник слави в серцях людей. Благодать Святого Духа нехай допомагає нести гідно служіння у сучасному світі. Для мене велика радість покласти руки на голови наших братів, котрі сьогодні прийняли дияконське рукоположення і стали слугами Ісуса Христа. І тут хочу навести, вам брати, один приклад на утвердження вашого служіння у благодаті Божій.

Приклад. Одного разу молодий монах запитав досвідченого літами і досвідом служіння старшого монаха. «Скажіть преподобний отче, що в житті найстрашніше? Чого ви боїтесь, напевно смерті?». «Ні, сину! Мені смерть не страшна. Диявола я не боюсь, бо ми собі так його уявляємо. І пекло мені не страшне. Пандемії COVID – 19 також не боюся. Знаєш, що найстрашніше, – продовжив чернець, – це побачити Спасителя, котрий відвертає від тебе свої люблячі очі, сповнені ніжності і благодаті. І тоді Він до тебе скаже: «Відійди від мене, я не знаю тебе».

Висновки. Мужі «доброї слави, повних Духа та мудрости», (Дії. 6:3). Так називає Святе Письмо наших дияконів. Хочемо подякувати батькам нововисвячених за те, що підтримали вибір свого сина у монашому служінні, а Василіянській спільноті за формацію. Нехай з ваших уст тихо звучать слова подяки: «Чим Господеві я віддячу за всі його добродійства для мене? Я підніму чашу спасіння і прикличу ім’я Господнє» (Пс.116:12-13). Слід диякону знати, щоб бути щасливим – варто жити попри всі труднощі і пам’ятати, що треба боротися ділами милосердя зі злом, котре живе у самій людині і саме найгірше, що солодкі гріхи своєю зміїною гіркотою руйнують душі дітей Божих.

Будьте добрими до всіх, але відкритими до небагатьох, тому що ви ніколи не знаєте, хто врешті – решт вас зрадить.

Мати Божа Неустанної Помочі, через заступництво Коломийської ікони «Це мати твоя» скеровуй всі грішні потоки від людини у прірву пекельну.

Господь рятуй кожного священика на дорозі служіння від спокус диявола і дай йому силу терпеливою молитвою перемогти зло.

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії.

24 жовтня 2020 року Божого

м. Івано-Франківськ